Натяк Кремля про можливе об’єднання «Нафтогазу України» з російським «Газпромом» продовжує інтригувати європейську співдружність. Чи не може ця енергетична інтеграція України та Росії одного дня стати загрозою для енергетичної безпеки Євросоюзу? – міркують експерти й дипломати у різних європейських столицях.
Речниця Єврокомісії з питань енергетики Марлен Гольцнер каже, що долю можливого об’єднання російського газового монополіста з «Нафтогазом» слід вирішувати Києву, але не треба забувати про інтереси третьої сторони, тобто Європейського Союзу.
«Безумовно, ми знаємо про цю пропозицію й про те, що наразі триває її обговорення, – каже Гольцнер. – Єврокомісія вважає, що насамперед це слід вирішувати Україні. А для укладення угоди потрібна широка політична підтримка як у самій Україні, так і у решті держав, яких це може стосуватися. Донині ми чуємо запевнення у тому, що інтереси Європи будуть враховані. У такому разі ми вітатимемо цей крок».
Як не буде напруги, газ для Європи забезпечений
Відвертіші в оцінках європейські експерти кажуть, що з огляду на минулі «газові війни», сьогоднішня еволюція стосунків між українцями та росіянами – річ позитивна. Припинення економіко-політичної напруги між Києвом та Москвою – це посилення гарантій постачання газу до європейського споживача.
Тим часом, в організації «Єврогаз», що об’єднує півсотні компаній із 27 країн континенту, застерігають від можливої втрати балансу енергетичних відносин Євросоюзу, України та Росії. Коментуючи ситуацію в інтерв’ю Радіо Свобода, генеральний секретар «Єврогазу» Жан-Марі Девос зауважив, що треба домагатися збалансованих стосунків.
«Відносини між трьома сторонами повинні бути збалансовані, тож ми завжди закликали до тристороннього діалогу, – каже він. – Наразі Україна має складну роль, щоб встановити співробітництво не лише із Росією, але й із Євросоюзом. Тому і березневий візит Президента Януковича і нещодавні відвідини міністра з енергетики Юрія Бойка у цьому сенсі сприймаються позитивно. Правда й те, що на заваді стають деякі економічні й політичні реалії. Однак ми хочемо, щоб між Україною, Євросоюзом та Росією встановилися збалансовані відносини».
Амбіції «Газпрому» не завжди проєвропейські
Крім того, чільний представник цієї організації нагадав, що вважати російський «Газпром» надпотужним монополістом, який буцімто всім диктує свою волю, це помилка. У Європі свої дійові особи на газовому ринку, котрі розробляють широкі проекти з диверсифікації постачання й транспортування блакитного палива.
«Амбіції «Газпрому» не обов’язково відповідають загальній політиці нашого європейського дому, – говорить Жан-Марі Девос, генеральний секретар організації «Єврогаз». – Однак нам треба, щоб усе відбувалося в рамках інтересів різних операторів європейського газового ринку. У політичному сенсі нам важливо, щоб Росія, Україна та Євросоюз продовжували спільну співпрацю для загальної панєвропейської мети. Не слід допустити до поляризації стосунків: двоє проти одного чи один проти двох».
Речниця Єврокомісії з питань енергетики Марлен Гольцнер каже, що долю можливого об’єднання російського газового монополіста з «Нафтогазом» слід вирішувати Києву, але не треба забувати про інтереси третьої сторони, тобто Європейського Союзу.
«Безумовно, ми знаємо про цю пропозицію й про те, що наразі триває її обговорення, – каже Гольцнер. – Єврокомісія вважає, що насамперед це слід вирішувати Україні. А для укладення угоди потрібна широка політична підтримка як у самій Україні, так і у решті держав, яких це може стосуватися. Донині ми чуємо запевнення у тому, що інтереси Європи будуть враховані. У такому разі ми вітатимемо цей крок».
Як не буде напруги, газ для Європи забезпечений
Відвертіші в оцінках європейські експерти кажуть, що з огляду на минулі «газові війни», сьогоднішня еволюція стосунків між українцями та росіянами – річ позитивна. Припинення економіко-політичної напруги між Києвом та Москвою – це посилення гарантій постачання газу до європейського споживача.
Тим часом, в організації «Єврогаз», що об’єднує півсотні компаній із 27 країн континенту, застерігають від можливої втрати балансу енергетичних відносин Євросоюзу, України та Росії. Коментуючи ситуацію в інтерв’ю Радіо Свобода, генеральний секретар «Єврогазу» Жан-Марі Девос зауважив, що треба домагатися збалансованих стосунків.
«Відносини між трьома сторонами повинні бути збалансовані, тож ми завжди закликали до тристороннього діалогу, – каже він. – Наразі Україна має складну роль, щоб встановити співробітництво не лише із Росією, але й із Євросоюзом. Тому і березневий візит Президента Януковича і нещодавні відвідини міністра з енергетики Юрія Бойка у цьому сенсі сприймаються позитивно. Правда й те, що на заваді стають деякі економічні й політичні реалії. Однак ми хочемо, щоб між Україною, Євросоюзом та Росією встановилися збалансовані відносини».
Амбіції «Газпрому» не завжди проєвропейські
Крім того, чільний представник цієї організації нагадав, що вважати російський «Газпром» надпотужним монополістом, який буцімто всім диктує свою волю, це помилка. У Європі свої дійові особи на газовому ринку, котрі розробляють широкі проекти з диверсифікації постачання й транспортування блакитного палива.
«Амбіції «Газпрому» не обов’язково відповідають загальній політиці нашого європейського дому, – говорить Жан-Марі Девос, генеральний секретар організації «Єврогаз». – Однак нам треба, щоб усе відбувалося в рамках інтересів різних операторів європейського газового ринку. У політичному сенсі нам важливо, щоб Росія, Україна та Євросоюз продовжували спільну співпрацю для загальної панєвропейської мети. Не слід допустити до поляризації стосунків: двоє проти одного чи один проти двох».
