Доступність посилання

ТОП новини

Андрій Халпахчі про участь України в Каннах-2010: шанси на перемогу завжди є


Офіційна емблема цьогорічного, 63-го, Каннського кінофестивалю
Офіційна емблема цьогорічного, 63-го, Каннського кінофестивалю

Прага – Сьогодні у Каннах стартує 63-й міжнародний кінофестиваль – один із найпрестижніших у світі. Цього року фестиваль особливий передусім тим, що в ньому вперше у конкурсній програмі бере участь Україна. Стрічку під назвою «Щастя моє» зняв Сергій Лозниця. Хто ж такий цей режисер, який дебютує з ігровим фільмом одразу в Каннах, про якого досі чули лише знавці документального кіно? Про що фільм і чого очікувати від участі України в конкурсі?

Директор Української кінофундації Андрій Халпахчі розповів Радіо Свобода, що добре знає молодого і досвідченого режисера Сергія Лозницю як дуже сильного документаліста.

«Ми багато з ним зустрічалися, це людина дуже інтелектуальна, і я дуже очікував, що він зніме повнометражний фільм, який має здобути якийсь успіх. Сергій працював у Німеччині, але зараз він повернувся в Україну і, я гадаю, це вірний для нього вибір, а для нас – подарунок долі», – каже він.

Брати участь у фестивалі – вже перемога

Андрій Халпахчі вважає, що сам факт участі України у фестивалі в Каннах перебільшити неможливо.

«За 62 роки це вперше в конкурсі, саме в конкурсі, бо в різних програмах Каннського фестивалю українські фільми були представлені, але у головному конкурсі повнометражних фільмів це вперше», – наголосив він.

Коли тільки з’явилася інформація про те, що «Щастя моє» поїде на фестиваль у Канни, в російських інтернетних виданнях почали його представляти як російський фільм, бо ж розмовляють у ньому російською. Андрій Халпахчі каже, що справа не в мові, якою говорять герої.

«Російський Крим, російський газ, російська Прибалтика, скоро буде ще щось… це вже такі справи, це справи російського менталітету і сучасної влади», – зауважує він.

За словами Халпахчі, дійсно є багато режисерів, які закінчили кіношколу в Парижі чи празьку школу – наприклад, багато режисерів із Польщі чи Румунії вчилися в Празі, але вони залишаються польськими чи румунськими режисерами.

«ВДІК – це чудова московська школа, ніхто цього не заперечує, але фільм є українським, він знімався в Україні, Сергій Лозниця є громадянином України, і тільки Україна надала йому можливість дебютувати у «повному метрі», – наголошує він.

«Здавалося б, Україна не є сьогодні такою популярною, як у «помаранчевий» рік, коли короткометражна стрічка Ігоря Стрембицького «Подорожній» виборола Золоту пальмову гілку… Сьогодні, здається, нема такої «моди на Україну», тому, мабуть, є якісь об’єктивні речі», – вважає Андрій Халпахчі.

Він додав, що фільму Лозниці ще не бачив і сподівається побачити його 19 травня, коли його будуть демонструвати в Каннах.

Шанси на перемогу

Андрій Халпахчі вважає, що шанси на перемогу українського фільму «завжди є».

«18 фільмів представлено у конкурсі. Не потрапив у конкурсну програму навіть Вуді Аллен та інші. А український фільм, все ж таки фактично дебютанта в ігровій категорії (бо це досвідчений документаліст – Сергій Лозниця), потрапив до конкурсу! Це вже перемога!» – каже він.

«А далі? Далі, Ви знаєте, у кіно не визначають секунди, як у спорті, не визначають якісь інші речі об’єктивні… Ніколи не можна сказати, що було краще: «Тіні забутих предків» чи, може, Берґмана фільм… Це завжди було важко», – додає директор Української кінофундації.

Халпахчі нагадав, що, наприклад, у Каннах відомий шведський режисер Інґмар Берґман не отримав Золоту пальмову гілку жодного разу, і тільки потім його, вже незадовго до смерті, хотіли нагородити Гілкою гілок, тобто за внесок у світове кіномистецтво як найкращого режисера – і Берґман відмовився!

Тому «це завжди лотерея, це все ж таки змагання», каже Халпахчі і звертає увагу: фільм Лозниці поставлений на останні 4 дні фестивалю. «Це завжди якийсь особливий вибір селекційної комісії, бо Каннський фестиваль, хоч і дуже багатий, але утримує режисерів тільки 3 дні і намагається запланувати фільми, від яких вони очікують перемоги, на останні дні, щоб не викликати потім режисера за свої кошти ще раз на фестиваль», – зауважує він.

«Тому, безумовно, я наголошую: безумовно, є шанси у цього фільму на перемогу, і як би ми не порівнювали кіно, що це не спорт, все ж таки віримо у перемогу!» – сказав Радіо Свобода про фільм українського режисера Сергія Лозниці «Щастя моє», представлений в основній конкурсній програмі Каннского кінофестивалю, директор Української кінофундації Андрій Халпахчі.
  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG