Журналісти програми «Вікна» телеканалу СТБ заявляють про системну цензуру. Зокрема, як йдеться в їхньому листі, після виборів «почали зміщати акценти в репортажах, пов'язаних із діяльністю міністра освіти Дмитра Табачника, тем УПА та Голодомору». Натомість керівництво СТБ твердить, що переформатування новин не пов’язане з політикою.
Тим часом заступник голови адміністрації президента Ганна Герман не знайшла джерела цензури на телеканалі «1+1». Про це вона заявила після зустрічі з керівництвом телеканалу та журналістами служби новин, які заявляли про випадки цензури на каналі. «Сюжету, через який піднявся шум, не було. Що заборонили, я не знаю. Була тільки ідея зробити сюжет, а редактор сказав, що він не потрібен», – цитує Ганну Герман «Українська правда».
У телеведучого Віталія Гайдукевича, який був на цій зустрічі, склалося інше враження.
«Спочатку пані Ганна розповіла нам про своє журналістське минуле і про те, як Президентові вигідно мати адекватні ЗМІ. Але потім вона не почула наше незадоволення і той фактаж, який був викладений журналістами. Пані чиновник не побачила в тому, що керівництво заборонило до розробки тему Голодомору по наслідках заяв Президента в Європі, ніяких ознак тиску», – розповів Віталій Гайдукевич про зустріч, яку він називає абсолютно безрезультативною.
Раніше журналісти телеканалу «1+1» заявили про випадки цензури та виступили із вимогою «негайно припинити ручне керування» «Телевізійною службою новин».
Натомість керівництво «1+1» спростувало інформацію про тиск на журналістів.
Журналісти воюють за професію
«Вчинок журналістів точно заслуговує на повагу, – коментує ситуацію перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова депутат-бютівець Андрій Шевченко. – Ідеться не про одну компанію, а про загальне погіршення ситуації зі свободою слова в Україні. Ми дуже швидко перетворюємося на країну, де журналістам працювати некомфортно. Журналісти зараз обрали дуже правильну лінію поведінки, чітко заявивши, що це не проти влади і не на підтримку опозиції. Це битва за професію».
За словами Андрія Шевченка, оптимально, якби конфлікти було вирішено внутрішньо, в межах колективів. «Але якщо цього не вдасться, я думаю, що журналістам треба надати підтримку і морально – публічними заявами, і юридичну», – додає він.
Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар вважає, що ситуація в українському медіапросторі, насамперед, на телебаченні, за останні місяці істотно змінилася.
«Яскравою демонстрацією цензури є вихолощення телеефіру від реально гострих тем, від критики влади, від спроб розібратися, де власне в діях влади є інтереси країни, а де, так би мовити, приватні. Залишилося дуже мало майданчиків, де можна почути різні точки зору і де можна почути критичні точки зору», – каже медіа-експерт.
Між власником і телеглядачем
За словами Вікторії Сюмар, власники телеканалів, намагаючись порозумітися зі владою, можуть впливати на інформаційну політику. «Основний їхній бізнес є в інших, ніж медіа, сферах і, очевидно, що пріоритетом для них є цей інший бізнес», – зазначає вона.
Працівники телеканалів закликали ПАРЄ та ОБСЄ допомогти українським журналістам зберегти свободу слова. Медіа-експерти не виключають, що ситуація зі свободою слова може привернути увагу європейської громадськості. Адже вступаючи до Ради Європи, Україна взяла на себе відповідні зобов'язання щодо дотримання стандартів свободи слова в державі. Утім, вирішальним у цій ситуації буде не міжнародна реакція, а готовність українських журналістів відстоювати своє право на професію та запит суспільства на об’єктивну інформацію.
Тим часом заступник голови адміністрації президента Ганна Герман не знайшла джерела цензури на телеканалі «1+1». Про це вона заявила після зустрічі з керівництвом телеканалу та журналістами служби новин, які заявляли про випадки цензури на каналі. «Сюжету, через який піднявся шум, не було. Що заборонили, я не знаю. Була тільки ідея зробити сюжет, а редактор сказав, що він не потрібен», – цитує Ганну Герман «Українська правда».
У телеведучого Віталія Гайдукевича, який був на цій зустрічі, склалося інше враження.
«Спочатку пані Ганна розповіла нам про своє журналістське минуле і про те, як Президентові вигідно мати адекватні ЗМІ. Але потім вона не почула наше незадоволення і той фактаж, який був викладений журналістами. Пані чиновник не побачила в тому, що керівництво заборонило до розробки тему Голодомору по наслідках заяв Президента в Європі, ніяких ознак тиску», – розповів Віталій Гайдукевич про зустріч, яку він називає абсолютно безрезультативною.
Раніше журналісти телеканалу «1+1» заявили про випадки цензури та виступили із вимогою «негайно припинити ручне керування» «Телевізійною службою новин».
Натомість керівництво «1+1» спростувало інформацію про тиск на журналістів.
Журналісти воюють за професію
«Вчинок журналістів точно заслуговує на повагу, – коментує ситуацію перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова депутат-бютівець Андрій Шевченко. – Ідеться не про одну компанію, а про загальне погіршення ситуації зі свободою слова в Україні. Ми дуже швидко перетворюємося на країну, де журналістам працювати некомфортно. Журналісти зараз обрали дуже правильну лінію поведінки, чітко заявивши, що це не проти влади і не на підтримку опозиції. Це битва за професію».
За словами Андрія Шевченка, оптимально, якби конфлікти було вирішено внутрішньо, в межах колективів. «Але якщо цього не вдасться, я думаю, що журналістам треба надати підтримку і морально – публічними заявами, і юридичну», – додає він.
Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар вважає, що ситуація в українському медіапросторі, насамперед, на телебаченні, за останні місяці істотно змінилася.
«Яскравою демонстрацією цензури є вихолощення телеефіру від реально гострих тем, від критики влади, від спроб розібратися, де власне в діях влади є інтереси країни, а де, так би мовити, приватні. Залишилося дуже мало майданчиків, де можна почути різні точки зору і де можна почути критичні точки зору», – каже медіа-експерт.
Між власником і телеглядачем
За словами Вікторії Сюмар, власники телеканалів, намагаючись порозумітися зі владою, можуть впливати на інформаційну політику. «Основний їхній бізнес є в інших, ніж медіа, сферах і, очевидно, що пріоритетом для них є цей інший бізнес», – зазначає вона.
Працівники телеканалів закликали ПАРЄ та ОБСЄ допомогти українським журналістам зберегти свободу слова. Медіа-експерти не виключають, що ситуація зі свободою слова може привернути увагу європейської громадськості. Адже вступаючи до Ради Європи, Україна взяла на себе відповідні зобов'язання щодо дотримання стандартів свободи слова в державі. Утім, вирішальним у цій ситуації буде не міжнародна реакція, а готовність українських журналістів відстоювати своє право на професію та запит суспільства на об’єктивну інформацію.
