Чверть зовнішньої торгівлі України припадає на російські ринки, тоді як у товарообігу Російської Федерації український ринок має 6 відсотків – такі дані наводить Мінекономіки України. Під час кризи торгівля між двома державами зменшилася на 22 мільярди доларів на рік, а отже новий український уряд має намір стимулювати економічну співпрацю з північним сусідом, заявив під час форуму заступник директора департаменту Мінекономіки України Володимир Шевченко.
«За три місяці цього року ми подвоїли товарообіг із Росією. Зокрема, український експорт до Російської Федерації зріс на 60 відсотків. Нам вдалося узгодити зняття більшості торговельних обмежень із обох боків. Після утворення Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану ми розпочали переговори і про зміну українсько-російського торговельного режиму. Наша позиція: виключення з режиму вільної торгівлі мають бути мінімальними», –говорить урядовець.
Спільні реактори, літаки і комбайни – плата за дешевший газ?
Окрім взаємних торговельних поступок на форумі йшлося про проекти зі спільного будівництва нових українських ядерних реакторів, серійний випуск літаків, комбайнів російсько-українського виробництва, розбудову газотранспортної системи України, будівництво нових шахт, залучення російських інвестицій та кредитів для української економіки. Офіційний Київ пожвавлює співпрацю з Росією у цих сферах, проте важливо, аби ці ініціативи були реалізовані якнайшвидше, зауважує надзвичайний та повноважний посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов.
«Ми припускаємо, що в найближчі тижні домовленості, досягнуті на таких зустрічах, будуть дороблятися, і економічна співпраця зміниться у кращий бік. Проте Україні треба ухвалювати стратегічні рішення щодо свого розвитку, а не лише на 15-20 років. Якщо це співпраця в атомній енергетиці, у суднобудуванні, у будівництві трубопроводів – треба рішення ухвалювати і послідовно їх реалізовувати. Так, це рішення з політичним підтекстом. – визнає пан посол. – Але, якщо Україна знову зволікатиме з ними – її партнери змушені будуть шукати інших варіантів. І тоді, все те, на що ми сподіваємося, буде лише планами, а мені би цього не хотілося.»
За словами організаторів форуму, висловлені на ньому пропозиції представників влади і бізнесу мають лягти в основу нових міждержавних угод.
Але таке декларування більш активної співпраці з Росією є більше політичним кроком української влади, переконаний експерт із українсько-російських взаємин Володимир Нагірний.
«Робилася ставка команди Януковича на російський напрямок, і вони намагаються його відпрацювати. Бодай на декларативному рівні. Але можливі й якісь конкретні рішення. Так, є інформація про плани під час можливого візиту Медведєва до України підняти питання здешевлення газу. Імовірно, ціна знизиться до 230 доларів за тисячу кубів. І відповідно Україна піде на певні економічні поступки зі свого боку», – каже Нагірний.
Активніша співпраця з Росією в аерокосмічній чи суднобудівній галузі справді буде вигідна Україні, відзначає експерт міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін, але дещо Україна може втратити.
«Нинішнє обговорення економічної співпраці може бути підготовкою ґрунту для приходу російського капіталу в стратегічні для України галузі. Зокрема, заявлене на форумі спільне будівництво об’єктів атомної енергетики та газогонів зробить Україну ще більш залежною від Росії у тривалій перспективі, а дешевий газ на декілька років цього не вартий», – підсумовує експерт.
«За три місяці цього року ми подвоїли товарообіг із Росією. Зокрема, український експорт до Російської Федерації зріс на 60 відсотків. Нам вдалося узгодити зняття більшості торговельних обмежень із обох боків. Після утворення Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану ми розпочали переговори і про зміну українсько-російського торговельного режиму. Наша позиція: виключення з режиму вільної торгівлі мають бути мінімальними», –говорить урядовець.
Спільні реактори, літаки і комбайни – плата за дешевший газ?
Окрім взаємних торговельних поступок на форумі йшлося про проекти зі спільного будівництва нових українських ядерних реакторів, серійний випуск літаків, комбайнів російсько-українського виробництва, розбудову газотранспортної системи України, будівництво нових шахт, залучення російських інвестицій та кредитів для української економіки. Офіційний Київ пожвавлює співпрацю з Росією у цих сферах, проте важливо, аби ці ініціативи були реалізовані якнайшвидше, зауважує надзвичайний та повноважний посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов.
«Ми припускаємо, що в найближчі тижні домовленості, досягнуті на таких зустрічах, будуть дороблятися, і економічна співпраця зміниться у кращий бік. Проте Україні треба ухвалювати стратегічні рішення щодо свого розвитку, а не лише на 15-20 років. Якщо це співпраця в атомній енергетиці, у суднобудуванні, у будівництві трубопроводів – треба рішення ухвалювати і послідовно їх реалізовувати. Так, це рішення з політичним підтекстом. – визнає пан посол. – Але, якщо Україна знову зволікатиме з ними – її партнери змушені будуть шукати інших варіантів. І тоді, все те, на що ми сподіваємося, буде лише планами, а мені би цього не хотілося.»
За словами організаторів форуму, висловлені на ньому пропозиції представників влади і бізнесу мають лягти в основу нових міждержавних угод.
Але таке декларування більш активної співпраці з Росією є більше політичним кроком української влади, переконаний експерт із українсько-російських взаємин Володимир Нагірний.
«Робилася ставка команди Януковича на російський напрямок, і вони намагаються його відпрацювати. Бодай на декларативному рівні. Але можливі й якісь конкретні рішення. Так, є інформація про плани під час можливого візиту Медведєва до України підняти питання здешевлення газу. Імовірно, ціна знизиться до 230 доларів за тисячу кубів. І відповідно Україна піде на певні економічні поступки зі свого боку», – каже Нагірний.
Активніша співпраця з Росією в аерокосмічній чи суднобудівній галузі справді буде вигідна Україні, відзначає експерт міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін, але дещо Україна може втратити.
«Нинішнє обговорення економічної співпраці може бути підготовкою ґрунту для приходу російського капіталу в стратегічні для України галузі. Зокрема, заявлене на форумі спільне будівництво об’єктів атомної енергетики та газогонів зробить Україну ще більш залежною від Росії у тривалій перспективі, а дешевий газ на декілька років цього не вартий», – підсумовує експерт.
