Конституційний Суд продемонстрував «відчуття повної безвідповідальності за дії, що вирішують долю цілого народу, повної безкарності. Треба з цього робити висновки, чи потрібна ця інституція з такими повноваженнями та абсолютною безвідповідальністю», написав Радіо Свобода один із учасників опитування.
Перехожі на Хрещатику, яких розпитував кореспондент Радіо Свобода, мають схожу думку. «Це політична корупція. Просто люди, які зараз прийшли до влади, вони зараз ні перед чим не зупиняться. Будуть усе робити, щоб утримати владу», – вважає киянин Станіслав.
Ще 8 квітня Конституційний Суд оприлюднив рішення, за яким окремі народні депутати мають право брати участь у формуванні коаліції. Голова Конституційного Суду Андрій Стрижак пояснив: «У Конституції закладено певний дуалізм. З одного боку, є елементи імперативного мандату, з іншого – в нас все-таки вільний мандат. Все-таки у нас депутат – не кріпак. Він все-таки виражає волю не політичної партії. Не політичної сили. А волю народу».
Перед тим, 2008 року, Конституційний Суд ухвалив протилежне рішення – коаліцію можуть створювати лише фракції. Зміну позиції тепер пояснюють тим, що є Закон про Регламент Верховної Ради.
Президент Віктор Янукович сказав, що він приймає таке рішення суду. Натомість колишній прем’єр Юлія Тимошенко звинуватила суддів, які фактично легітимізувала коаліцію, в корупції. У Генеральній прокуратурі заявляють, що конкретних доказів підкупу вони так і не отримали. А представники правлячої Партії регіонів звинуватили Тимошенко в тиску на правосуддя, адже вона обіцяє домогтися відставки тих суддів, які голосували за узаконення коаліції.
Крім Юлії Тимошенко, гостро розкритикував рішення Конституційного Суду і колишній Президент Віктор Ющенко. Ця державна установа, за його оцінкою, фактично дозволила політикам торгувати волею народу. А спроби перекреслити попереднє рішення, на думку Ющенка, не витримують критики, адже «це Закон про Регламент має узгоджуватися з Конституцією, а не навпаки».
Хто поніс відповідальність за те, що судді лізли через паркан на робоче місце?
Як можна так по-різному тлумачити ту саму Конституцію – з цього приводу дивується і американський федеральний суддя, один із розробників чинного українського Основного закону Богдан Футей.
«Суперечливі та ексцентричні судові рішення мають багато негативних наслідків. Такі рішення призводять до невизначеності та нерозуміння не тільки в юридичних колах, але й серед міжнародної спільноти. Тут виглядає, що Регламент розглянули на тому самому рівні, що і Конституцію, а це неправильно», – сказав Богдан Футей в інтерв’ю Радіо Свобода.
В українського юриста, професора права, доктора юридичних наук Віктора Мусіяки також склалося враження, що Конституційний Суд заздалегідь вирішив ухвалити певне рішення, а вже потім шукав аргументи для висновку.
Мусіяка переконаний, що це прояв системної проблеми. Щоб Конституційний Суд міг стояти на сторожі духу і букви Основного закону, цей правник закликає до негайної відповідальності не на словах, а на ділі тих посадовців, що намагаються вплинути на суд.
«У нас закони є, навіть кримінальна відповідальність за тиск на суд, і хто відповів? Згадайте 2007 рік, коли судді Конституційного Суду лізли через паркан на робоче місце. Скажіть, хто поніс відповідальність за все це? Чи Ющенко поніс відповідальність через імпічмент за те, що він робив із тим же Конституційним Судом, чи от зараз, якщо буде встановлено, що хтось там тисне?», – зазначає юрист.
Ключі від квартири як юридичний аргумент
Доктор юридичних наук Микола Козюбра з 1996-го по 2003 роки був суддею Конституційного Суду. Він згадує, що за часів президентства Леоніда Кучми якось і самому довелося побувати у найвищому кабінеті державі, де «був певний тиск».
«Ніхто там нічого не пропонував. Я і зараз сумніваюся, що там пропонують комусь великі гроші, але, на жаль, всі наші суди і Конституційний Суд в тому числі залежать від влади. Там і фінансування, і квартирні питання, і багато чого іншого, що може дати влада, а може і забрати дещо», – говорить правник.
Микола Козюбра вважає, що треба забезпечити прозорість у діяльності Конституційного Суду. Це стосується і ухвалення рішень, і оплати праці, і гідного забезпечення.
Крім цього, колишній суддя Конституційного Суду закликає плекати самоповагу судів, якої, на його думку, сьогодні не вистачає. «Дійсно, сказати Президенту «ні» не так просто, але коли є аргументи і самоповага, то це потрібно робити. Не тільки можливо, але і необхідно робити», – каже Микола Козюбра, який нині завідує кафедрою державно-правових наук у Києво-Могилянській академії.
Американський суддя Богдан Футей також звертає увагу на особисту відповідальність представників правосуддя. «Незалежність судової влади залежить здебільшого від сумління і сміливості самих суддів. Суддів не будуть поважати доти, доки вони не будуть поважати самі себе. Без незалежної судової системи не можна сподіватися, що буде існувати верховенство права і демократія», – переконаний правник.
Водночас Богдан Футей каже, що не може навіть собі уявити, щоб у Сполучених Штатах хтось із Конгресу чи з Білого дому радив судові, які рішення ухвалювати. В Україні ж це не соромляться робити діячі різної політичної масті, а потім критикують суперників за те саме.
Перехожі на Хрещатику, яких розпитував кореспондент Радіо Свобода, мають схожу думку. «Це політична корупція. Просто люди, які зараз прийшли до влади, вони зараз ні перед чим не зупиняться. Будуть усе робити, щоб утримати владу», – вважає киянин Станіслав.
Ще 8 квітня Конституційний Суд оприлюднив рішення, за яким окремі народні депутати мають право брати участь у формуванні коаліції. Голова Конституційного Суду Андрій Стрижак пояснив: «У Конституції закладено певний дуалізм. З одного боку, є елементи імперативного мандату, з іншого – в нас все-таки вільний мандат. Все-таки у нас депутат – не кріпак. Він все-таки виражає волю не політичної партії. Не політичної сили. А волю народу».
Перед тим, 2008 року, Конституційний Суд ухвалив протилежне рішення – коаліцію можуть створювати лише фракції. Зміну позиції тепер пояснюють тим, що є Закон про Регламент Верховної Ради.
Президент Віктор Янукович сказав, що він приймає таке рішення суду. Натомість колишній прем’єр Юлія Тимошенко звинуватила суддів, які фактично легітимізувала коаліцію, в корупції. У Генеральній прокуратурі заявляють, що конкретних доказів підкупу вони так і не отримали. А представники правлячої Партії регіонів звинуватили Тимошенко в тиску на правосуддя, адже вона обіцяє домогтися відставки тих суддів, які голосували за узаконення коаліції.
Крім Юлії Тимошенко, гостро розкритикував рішення Конституційного Суду і колишній Президент Віктор Ющенко. Ця державна установа, за його оцінкою, фактично дозволила політикам торгувати волею народу. А спроби перекреслити попереднє рішення, на думку Ющенка, не витримують критики, адже «це Закон про Регламент має узгоджуватися з Конституцією, а не навпаки».
Хто поніс відповідальність за те, що судді лізли через паркан на робоче місце?
Як можна так по-різному тлумачити ту саму Конституцію – з цього приводу дивується і американський федеральний суддя, один із розробників чинного українського Основного закону Богдан Футей.
«Суперечливі та ексцентричні судові рішення мають багато негативних наслідків. Такі рішення призводять до невизначеності та нерозуміння не тільки в юридичних колах, але й серед міжнародної спільноти. Тут виглядає, що Регламент розглянули на тому самому рівні, що і Конституцію, а це неправильно», – сказав Богдан Футей в інтерв’ю Радіо Свобода.
В українського юриста, професора права, доктора юридичних наук Віктора Мусіяки також склалося враження, що Конституційний Суд заздалегідь вирішив ухвалити певне рішення, а вже потім шукав аргументи для висновку.
Мусіяка переконаний, що це прояв системної проблеми. Щоб Конституційний Суд міг стояти на сторожі духу і букви Основного закону, цей правник закликає до негайної відповідальності не на словах, а на ділі тих посадовців, що намагаються вплинути на суд.
«У нас закони є, навіть кримінальна відповідальність за тиск на суд, і хто відповів? Згадайте 2007 рік, коли судді Конституційного Суду лізли через паркан на робоче місце. Скажіть, хто поніс відповідальність за все це? Чи Ющенко поніс відповідальність через імпічмент за те, що він робив із тим же Конституційним Судом, чи от зараз, якщо буде встановлено, що хтось там тисне?», – зазначає юрист.
Ключі від квартири як юридичний аргумент
Доктор юридичних наук Микола Козюбра з 1996-го по 2003 роки був суддею Конституційного Суду. Він згадує, що за часів президентства Леоніда Кучми якось і самому довелося побувати у найвищому кабінеті державі, де «був певний тиск».
«Ніхто там нічого не пропонував. Я і зараз сумніваюся, що там пропонують комусь великі гроші, але, на жаль, всі наші суди і Конституційний Суд в тому числі залежать від влади. Там і фінансування, і квартирні питання, і багато чого іншого, що може дати влада, а може і забрати дещо», – говорить правник.
Микола Козюбра вважає, що треба забезпечити прозорість у діяльності Конституційного Суду. Це стосується і ухвалення рішень, і оплати праці, і гідного забезпечення.
Крім цього, колишній суддя Конституційного Суду закликає плекати самоповагу судів, якої, на його думку, сьогодні не вистачає. «Дійсно, сказати Президенту «ні» не так просто, але коли є аргументи і самоповага, то це потрібно робити. Не тільки можливо, але і необхідно робити», – каже Микола Козюбра, який нині завідує кафедрою державно-правових наук у Києво-Могилянській академії.
Американський суддя Богдан Футей також звертає увагу на особисту відповідальність представників правосуддя. «Незалежність судової влади залежить здебільшого від сумління і сміливості самих суддів. Суддів не будуть поважати доти, доки вони не будуть поважати самі себе. Без незалежної судової системи не можна сподіватися, що буде існувати верховенство права і демократія», – переконаний правник.
Водночас Богдан Футей каже, що не може навіть собі уявити, щоб у Сполучених Штатах хтось із Конгресу чи з Білого дому радив судові, які рішення ухвалювати. В Україні ж це не соромляться робити діячі різної політичної масті, а потім критикують суперників за те саме.
