У звіті «Міжнародної амністії» за минулий рік серед найкричущих правопорушень в Україні названо: тортури та інші форми жорстокого поводження стосовно ув’язнених; расову дискримінацію та ксенофобію; непрозорість у діяльності правоохоронців та прокуратури. І поліпшення ситуації поки що не помітно, каже генеральний директор «Міжнародної амністії» Нікола Дакворз.
«На тлі прогресу, зробленого в останні роки, збільшення скарг громадян на порушення їхніх прав з боку правоохоронців і чиновників – це поганий сигнал, який потребує належної реакції і з боку влади. На це має відреагувати і громадськість. Тож Україні треба ще чимало зробити, щоб довести, що вона дотримується взятих на себе міжнародних зобов’язань», – наголошує Нікола Дакворз.
А серед цих зобов’язань – дотримання прав людини і боротьба з жорстоким поводженням міліціонерів із підозрюваними у скоєнні злочинів та з в’язнями.
Реакція ж українських правоохоронців на відповідні заяви відсутня – серед іншого, через безкарність «людей у міліцейській формі». Тобто, ідеться про не притягнення винних у тортурах до відповідальності та відсутність контролю над розслідуванням: при арешті немає процедури реєстрації, визнаної у країнах Євросоюзу, в кімнатах для допиту відсутні відеокамери, каже дослідниця по Україні «Міжнародної амністії» Геза Макгіл.
«Ми вимагаємо від Президента Януковича надати «Міжнародній амністії» чіткий сигнал про намір заборонити тортури та жорстоке поводження у в’язницях, – зазначає правозахисниця. – Ми рекомендуємо йому інформувати громадськість про факти переслідувань і порушень прав людини у країні, та створити новий незалежний орган із розслідування фактів жорстокого поводження міліції. Ми рекомендуємо Президентові встановити реальні правозахисні гарантії для затриманих через ухвалення нового кримінального кодексу».
Правозахисники готові допомогти в розробці кодексу щодо прав ув’язнених
Символічно, що звернення «Міжнародної амністії» до української влади передано саме 14 квітня – дванадцять років тому в цей день в Україні було створено інститут омбудсмена, експерт якого Іван Левченко зазначає, що цей інститут є партнером правозахисників.
«Практично усі резонансні справи, які здійснені Уповноваженим з прав людини, носять характер безперешкодного і негайного розгляду і, як правило, закінчуються позитивним результатом», – каже пан Левченко.
Експерти «Міжнародної амністії» та Уповноваженого України з прав людини готові допомогти у розробці положень нового кодексу, які стосуються прав ув’язнених. Подібну роботу західні експерти виконували в Австрії, Іспанії та Франції: ці держави ще донедавна були в «чорному списку» правозахисників як такі, де поліція практикує жорстоке поводження з ув’язненими і порушує права іноземців.
«На тлі прогресу, зробленого в останні роки, збільшення скарг громадян на порушення їхніх прав з боку правоохоронців і чиновників – це поганий сигнал, який потребує належної реакції і з боку влади. На це має відреагувати і громадськість. Тож Україні треба ще чимало зробити, щоб довести, що вона дотримується взятих на себе міжнародних зобов’язань», – наголошує Нікола Дакворз.
А серед цих зобов’язань – дотримання прав людини і боротьба з жорстоким поводженням міліціонерів із підозрюваними у скоєнні злочинів та з в’язнями.
Реакція ж українських правоохоронців на відповідні заяви відсутня – серед іншого, через безкарність «людей у міліцейській формі». Тобто, ідеться про не притягнення винних у тортурах до відповідальності та відсутність контролю над розслідуванням: при арешті немає процедури реєстрації, визнаної у країнах Євросоюзу, в кімнатах для допиту відсутні відеокамери, каже дослідниця по Україні «Міжнародної амністії» Геза Макгіл.
«Ми вимагаємо від Президента Януковича надати «Міжнародній амністії» чіткий сигнал про намір заборонити тортури та жорстоке поводження у в’язницях, – зазначає правозахисниця. – Ми рекомендуємо йому інформувати громадськість про факти переслідувань і порушень прав людини у країні, та створити новий незалежний орган із розслідування фактів жорстокого поводження міліції. Ми рекомендуємо Президентові встановити реальні правозахисні гарантії для затриманих через ухвалення нового кримінального кодексу».
Правозахисники готові допомогти в розробці кодексу щодо прав ув’язнених
Символічно, що звернення «Міжнародної амністії» до української влади передано саме 14 квітня – дванадцять років тому в цей день в Україні було створено інститут омбудсмена, експерт якого Іван Левченко зазначає, що цей інститут є партнером правозахисників.
«Практично усі резонансні справи, які здійснені Уповноваженим з прав людини, носять характер безперешкодного і негайного розгляду і, як правило, закінчуються позитивним результатом», – каже пан Левченко.
Експерти «Міжнародної амністії» та Уповноваженого України з прав людини готові допомогти у розробці положень нового кодексу, які стосуються прав ув’язнених. Подібну роботу західні експерти виконували в Австрії, Іспанії та Франції: ці держави ще донедавна були в «чорному списку» правозахисників як такі, де поліція практикує жорстоке поводження з ув’язненими і порушує права іноземців.
