Один із упорядників книжки спогадів «Міста і слава» Галина Тихобаєва, яка працює і очолює музей імені Соломії Крушельницької від часу його створення, понад 20 років, зазначила, що робота над численними документами особистого архіву співачки, який нараховує понад 6 тисяч матеріалів, була складною, бо надто багато є архівних матеріалів у фондах, але творчою і навіть містичною, бо постійно відчувалась присутність Соломії Крушельницької, мудрістю і цілеспрямованістю якої Галина Тихобаєва вражена і захоплена.
Упорядники книжки Галина Тихобаєва та Ірина Криворучка працювали над нею кілька років поспіль. Вони хотіли за допомогою світлин і словами Соломії Крушельницької, її рідних, друзів, сучасників, документами того часу, без жодних оцінок і коментарів показати велике і славне, водночас радісне і гірке, з випробуваннями і визнанням життя оперної диви, її невтомну працьовитість, світовий успіх, талант, дарований Богом. Водночас вони зуміли передати її багатий духовний світ.
У музично-меморіальному музеї імені Соломії Крушельницької «Ця книжка немов дитина, ми її робили з великою любов’ю, бо хотіли показати Соломію Крушельницьку як співачку світової слави. Це важливо, бо про неї можна по-різному подати матеріал. Ми як упорядники утримались від власних коментарів та оцінок. Ми хотіли, щоб не було нашої присутності, щоб це була документальна книжка, об’єктивна, правдива, автобіографічна, поєднали різні спогади, бо сама Крушельницька лишила лише листи, які ми включили. Ми намагались показати Крушельницьку найповніше і цікаво, показати її час, епоху, товариство. Ми хотіли, щоб читач відчув Львів 20-х років, довоєнний, післявоєнний, щоб відчути характер епохи через одну людину – Соломію Крушельницьку», – розповіла Галина Тихобаєва.
«Чому їй завжди усміхається успіх?»
Біла – тернопільське село, «коли їй у 1872 випала доля народитися». Львів – «місто, де Соломія Крушельницька відчула радість успіху і гіркоту невдач». Мілан – «тріумфи La Scala». Краків – перший Ваґнер. Одеса – «ославили за таку, що найкраще грає». Сантьяго – «білі голуби на честь Соломії Крушельницької». Варшава – її завоювала співачка. Санкт-Петербург – із Карузо та Баттістіні. Париж – підкорила. Неаполь – «чому їй завжди всміхається успіх?» Рим – у цьому місті її обожнювали. Буенос-Айрес – «завдяки Крушельницькій увійшов до трійки «весільних» міст світу». Віареджо – місто створене для неї. Львів – сюди привезла якусь таємницю, тут померла восени 1952 році і похована на Личаківському цвинтарі.
Це перелік-зміст альбому спогадів, який є мандрівкою у часі та просторі, подорож усіма містами слави оперної Примадонни. На початку 20-х років минулого століття Соломія Крушельницька у розквіті слави покидає оперну сцену і розпочинає активні концертні мандрівки, з міста у місто, – і кожен із виступів закінчує українською піснею.
У 1928 році вона співала і в Нью-Йорку, і критики писали, що її голос відзначався значною силою.
Соломія Крушельницька «Її голос – сильне, соковите і дзвінке драматичне сопрано, здатний до різноманітних вокальних відтінків. Вона не гониться за голосовими ефектами, а весь свій художній інтелект переливає у глибоко відчутний нею образ героїні. Це робить її ідеальною співачкою, бо вона однаково прекрасно і співає, і грає» – так високо вперше відгукувалась преса про виступи оперної зірки у Варшаві, де її називали польською співачкою.
Прочитавши і оглянувши світлини книжки, – а це майже 200 мистецьких сторінок, – укладаєш власний образ Примадонни. З кожної фотографії дивиться інша Соломія Крушельницька.
А ще книжка спогадів дає уявлення про час, в якому жила оперна співачка, показує історичні події в Галичині.
«На жаль, не збереглись театральні костюми Соломії Крушельницької, є лише деякі частинки, тому що вони зникли. Зі спогадів знаємо, коли вона почала тільки виступати, то разом із сестрою шила свої костюми, перешивала старі, бо була незаможною. А за контрактом артист сам мав шити сценічний костюм. Уже згодом, коли фінансово стояла міцніше і була свідома того, що кожен костюм може відтворити краще сценічний образ, вона замовляла костюми у відомих майстрів. А костюм Аїди отримав призове місце. Ми щоразу дізнаємось щось нового про співачку. Торік отримали частину архівів із Києва. Усі ці матеріли доповнюють образ Соломії Крушельницької. Вона була дуже приватною особою, нічого про себе не оповідала, не любила говорити про себе, і це часто відзначали західні кореспонденти», – розповіла упорядник книжки Ірина Криворучка.
Ваша Саломея
Мистецький автобіографічний альбом спогадів побачив світ завдяки ініціативі людей, які люблять і цінують видатну українську оперну примадонну. Директор видавництва «Апріорі» Юрій Николишин вражений духовним світом співачки і вважає, що її ім’я настільки високе і славне, що постійно має бути пошановане.
За життя Соломію Крушельницьку називали Саломея. На останній світлині в книжці сфотографована Соломія Крушельницька, волосся якої вкрите сивиною, яка тримається за дверну клямку, немов хоче увійти. А в кутику фотографії вітання, написане її рукою: «Цьомаю сердечно всіх і вся. Ваша Саломея».
Славетна співачка і видатний педагог не залишила жодних спогадів, але трішки привідкрила її особистий світ приятелька Одарка Бандрівська: «Соломія Крушельницька першою з жінок-співачок української народності вирушила у світ, щоб вчитися і здобувати славу… В житті приватному була мовчазлива. І мимо того була інтересна. Все акуратно зачесана і вбрана зі смаком, привітно усміхнена, випромінювала душевну гармонію і певністю себе».
Упорядники книжки Галина Тихобаєва та Ірина Криворучка працювали над нею кілька років поспіль. Вони хотіли за допомогою світлин і словами Соломії Крушельницької, її рідних, друзів, сучасників, документами того часу, без жодних оцінок і коментарів показати велике і славне, водночас радісне і гірке, з випробуваннями і визнанням життя оперної диви, її невтомну працьовитість, світовий успіх, талант, дарований Богом. Водночас вони зуміли передати її багатий духовний світ.
«Чому їй завжди усміхається успіх?»
Біла – тернопільське село, «коли їй у 1872 випала доля народитися». Львів – «місто, де Соломія Крушельницька відчула радість успіху і гіркоту невдач». Мілан – «тріумфи La Scala». Краків – перший Ваґнер. Одеса – «ославили за таку, що найкраще грає». Сантьяго – «білі голуби на честь Соломії Крушельницької». Варшава – її завоювала співачка. Санкт-Петербург – із Карузо та Баттістіні. Париж – підкорила. Неаполь – «чому їй завжди всміхається успіх?» Рим – у цьому місті її обожнювали. Буенос-Айрес – «завдяки Крушельницькій увійшов до трійки «весільних» міст світу». Віареджо – місто створене для неї. Львів – сюди привезла якусь таємницю, тут померла восени 1952 році і похована на Личаківському цвинтарі.
Це перелік-зміст альбому спогадів, який є мандрівкою у часі та просторі, подорож усіма містами слави оперної Примадонни. На початку 20-х років минулого століття Соломія Крушельницька у розквіті слави покидає оперну сцену і розпочинає активні концертні мандрівки, з міста у місто, – і кожен із виступів закінчує українською піснею.
У 1928 році вона співала і в Нью-Йорку, і критики писали, що її голос відзначався значною силою.
Прочитавши і оглянувши світлини книжки, – а це майже 200 мистецьких сторінок, – укладаєш власний образ Примадонни. З кожної фотографії дивиться інша Соломія Крушельницька.
А ще книжка спогадів дає уявлення про час, в якому жила оперна співачка, показує історичні події в Галичині.
«На жаль, не збереглись театральні костюми Соломії Крушельницької, є лише деякі частинки, тому що вони зникли. Зі спогадів знаємо, коли вона почала тільки виступати, то разом із сестрою шила свої костюми, перешивала старі, бо була незаможною. А за контрактом артист сам мав шити сценічний костюм. Уже згодом, коли фінансово стояла міцніше і була свідома того, що кожен костюм може відтворити краще сценічний образ, вона замовляла костюми у відомих майстрів. А костюм Аїди отримав призове місце. Ми щоразу дізнаємось щось нового про співачку. Торік отримали частину архівів із Києва. Усі ці матеріли доповнюють образ Соломії Крушельницької. Вона була дуже приватною особою, нічого про себе не оповідала, не любила говорити про себе, і це часто відзначали західні кореспонденти», – розповіла упорядник книжки Ірина Криворучка.
Ваша Саломея
Мистецький автобіографічний альбом спогадів побачив світ завдяки ініціативі людей, які люблять і цінують видатну українську оперну примадонну. Директор видавництва «Апріорі» Юрій Николишин вражений духовним світом співачки і вважає, що її ім’я настільки високе і славне, що постійно має бути пошановане.
За життя Соломію Крушельницьку називали Саломея. На останній світлині в книжці сфотографована Соломія Крушельницька, волосся якої вкрите сивиною, яка тримається за дверну клямку, немов хоче увійти. А в кутику фотографії вітання, написане її рукою: «Цьомаю сердечно всіх і вся. Ваша Саломея».
Славетна співачка і видатний педагог не залишила жодних спогадів, але трішки привідкрила її особистий світ приятелька Одарка Бандрівська: «Соломія Крушельницька першою з жінок-співачок української народності вирушила у світ, щоб вчитися і здобувати славу… В житті приватному була мовчазлива. І мимо того була інтересна. Все акуратно зачесана і вбрана зі смаком, привітно усміхнена, випромінювала душевну гармонію і певністю себе».
