В опублікованій угоді про створення парламентської коаліції «Стабільність та реформи» йдеться про законодавче закріплення позаблокового статусу України. У документі сказано про не участь країни у військово-політичних союзах інших держав, а також продовження «конструктивного співробітництва з НАТО з усіх питань, що являють спільний інтерес». Такий закон, у разі його ухвалення, по суті означатиме смерть однієї з ключових ініціатив попередника Януковича – Віктора Ющенка, який від початку свого президентства активно домагався вступу України до НАТО.
Багато експертів розцінили заяву про позаблоковий статус як намір догодити Росії, яку надто дратують натовські амбіції України. Розширення НАТО та можливу експансію альянсу на схід у своїй військовій доктрині Російська Федерація називає найбільшою зовнішньою загрозою для країни. Натомість Москва, яка намагається відновити свій вплив на Україну, як і на решту країн СНД, активно просуває інший військовий союз – Організацію договору про колективну безпеку (ОДКБ), що проголошує перш за все боротьбу з наркотрафіком та незаконною міграцією. Членами ОДКБ, окрім Росії, є Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан.
Організація не має вимог щодо членства, і теоретично Україна могла б до неї приєднатися. Однак, позаблоковий статус закриє двері і до такого союзу.
Дискусія припиниться?
Натомість Україна все ж намагатиметься будувати в цьому плані прагматичні стосунки з Росією, впевнений директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів Вадим Трюхан.
«Росія, яка є фундатором ОДКБ, є стратегічним партнером України, тому можна спрогнозувати, що в найближчі декілька років, можливо і в середньостроковій перспективі, Україна буде намагатися будувати прагматичні, взаємовигідні відносини з Росією, зокрема в питаннях, які стосуються безпеки, розвитку оборонно-промислового комплексу тощо. Тому, я думаю, дискусія зараз буде припинена, буде вестися прагматична робота», – каже Вадим Трюхан.
Головне зараз для України, за його словами, отримати максимальну користь від реалізації вже існуючих програм співробітництва як із Росією, так і з ЄС та НАТО.
На армію знов шукатимуть гроші
Ухвалення ж Закону про позаблоковий статус призведе до необхідності модернізувати вітчизняну армію і спрямувати Збройним силам необхідне фінансування, брак якого військові відчували в останні роки, зазначає Вадим Трюхан.
«Думаю, що в будь-якому випадку буде реорганізація і буде зроблено акцент на ті підрозділи, які дійсно можуть стати силами швидкого реагування, які зможуть у разі необхідності, захищати громадян України за кордоном, брати участь у місіях, які проводяться Європейським Союзом, під егідою ООН, зокрема і за участю НАТО. Тобто ефективність, швидкість реагування – це запорука успіху», – зауважує Вадим Трюхан.
Дві пляшки пива на тиждень – як плата за безпеку
За українським законодавством, на оборону має виділятися не менше 3 відсотків ВВП. Форма ж колективного захисту коштує дешевше. Так, скажімо, після вступу Литви до НАТО, витрати на утримання війська цієї країни скоротилися в півтора рази. Утім і кількість військових зменшилася – із 19 до 13 тисяч. Країна відмовилася і від традиційного призову.
Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Пятрас Вайтекунас розповів: «Витрати на оборону: до вступу в НАТО – 1,4 відсотка ВВП, сьогодні – 0,9 відсотка ВВП. Я перерахував це на більш відчутні речі. І виходить, що я, як громадянин, і будь-який громадянин країни НАТО, сплачує за безпеку дві пляшки пива на тиждень».
Україна, каже Пятраса Вайтекунаса, може бути лідером шістки «Східного партнерства», так само як Вільнюс у Вільнюській десятці, і повести за собою в ЄС та НАТО цілий регіон. За словами багатьох західних експертів, така роль належить саме Україні.
Багато експертів розцінили заяву про позаблоковий статус як намір догодити Росії, яку надто дратують натовські амбіції України. Розширення НАТО та можливу експансію альянсу на схід у своїй військовій доктрині Російська Федерація називає найбільшою зовнішньою загрозою для країни. Натомість Москва, яка намагається відновити свій вплив на Україну, як і на решту країн СНД, активно просуває інший військовий союз – Організацію договору про колективну безпеку (ОДКБ), що проголошує перш за все боротьбу з наркотрафіком та незаконною міграцією. Членами ОДКБ, окрім Росії, є Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан.
Організація не має вимог щодо членства, і теоретично Україна могла б до неї приєднатися. Однак, позаблоковий статус закриє двері і до такого союзу.
Дискусія припиниться?
Натомість Україна все ж намагатиметься будувати в цьому плані прагматичні стосунки з Росією, впевнений директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів Вадим Трюхан.
«Росія, яка є фундатором ОДКБ, є стратегічним партнером України, тому можна спрогнозувати, що в найближчі декілька років, можливо і в середньостроковій перспективі, Україна буде намагатися будувати прагматичні, взаємовигідні відносини з Росією, зокрема в питаннях, які стосуються безпеки, розвитку оборонно-промислового комплексу тощо. Тому, я думаю, дискусія зараз буде припинена, буде вестися прагматична робота», – каже Вадим Трюхан.
Головне зараз для України, за його словами, отримати максимальну користь від реалізації вже існуючих програм співробітництва як із Росією, так і з ЄС та НАТО.
На армію знов шукатимуть гроші
Ухвалення ж Закону про позаблоковий статус призведе до необхідності модернізувати вітчизняну армію і спрямувати Збройним силам необхідне фінансування, брак якого військові відчували в останні роки, зазначає Вадим Трюхан.
«Думаю, що в будь-якому випадку буде реорганізація і буде зроблено акцент на ті підрозділи, які дійсно можуть стати силами швидкого реагування, які зможуть у разі необхідності, захищати громадян України за кордоном, брати участь у місіях, які проводяться Європейським Союзом, під егідою ООН, зокрема і за участю НАТО. Тобто ефективність, швидкість реагування – це запорука успіху», – зауважує Вадим Трюхан.
Дві пляшки пива на тиждень – як плата за безпеку
За українським законодавством, на оборону має виділятися не менше 3 відсотків ВВП. Форма ж колективного захисту коштує дешевше. Так, скажімо, після вступу Литви до НАТО, витрати на утримання війська цієї країни скоротилися в півтора рази. Утім і кількість військових зменшилася – із 19 до 13 тисяч. Країна відмовилася і від традиційного призову.
Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Пятрас Вайтекунас розповів: «Витрати на оборону: до вступу в НАТО – 1,4 відсотка ВВП, сьогодні – 0,9 відсотка ВВП. Я перерахував це на більш відчутні речі. І виходить, що я, як громадянин, і будь-який громадянин країни НАТО, сплачує за безпеку дві пляшки пива на тиждень».
Україна, каже Пятраса Вайтекунаса, може бути лідером шістки «Східного партнерства», так само як Вільнюс у Вільнюській десятці, і повести за собою в ЄС та НАТО цілий регіон. За словами багатьох західних експертів, така роль належить саме Україні.
