(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: І з самого початку ми маємо слухача.
Слухач: Чи буде у Януковича уряд професіоналів? І чи буде він люстрацію робити, то покаже, чи залишиться фахівець Олександра Кужель.
- Уряд буде у Януковича професійний чи непрофесійний, але він буде, якщо буде коаліція.
Пане Тарасюк, яка Ваша думка щодо створення нової парламентської коаліції?
Борис Тарасюк: Наразі я не бачу можливості створення нової коаліції у ВР.
Я поясню чому. Тому що золоту акцію має наша фракція – НУНС. Лише в разі ухвалення рішення більшістю фракції про вихід з існуючої коаліції, про входження в іншу коаліцію з Партією регіонів. Наразі такої більшості, 37 голосів, немає.
Отже, я не бачу можливості зараз говорити про уряд Януковича. Існуючий уряд спирається на більшість у ВР і на існуючу коаліцію.
Отже, наразі ситуація така, що ми не маємо підстав говорити про новий уряд, а відтак я думаю, що треба почекати певного часу. Все буде залежати від того, наскільки цинічно буде діяти одна частина нашої фракції, ідучи на пропозиції політичної корупції.
- І як на ці пропозиції, власне, реагуватимуть народні депутати. Ви впевнені у своїх колегах? Я маю на увазі представників Народного руху України.
- В представниках Народного руху України я впевнений.
- Тобто, це можна сприйняти як заяву, те, що члени Народного руху України в нову коаліцію не підуть.
- Відразу після другого туру виборів на засіданні політради Народний рух України прийняв чітку позицію, що ми будемо робити все, аби не допустити розвалу нинішньої коаліції, і в жодному разі не підемо на коаліції з Партією регіонів.
- Тоді повертаємося до міжнародної політики.
Пане Тарасюк, чи вже такою новою є оце визнання за Україною права як за європейською державою подавати заявку на членство до ЄС, що прозвучало і, власне, опубліковано в резолюції Європарламенту?
- В принципі раніше ЄС був аж занадто обережним і ніколи не говорив про можливу заявку. Я пригадую, коли мав розмови з високопосадовцями Єврокомісії в якості міністра закордонних справ, то я говорив про можливу подачу заявки. Це було в 2005 році.
- Формально це право у нас як в європейської держави є?
- Безумовно. Воно є. Ніхто не може заборонити. Інша справа – це те, якою може бути відповідь?
Так от, тоді, в 2005 році, вони жахалися самого слова «заявка». І вони просили не робити цього. І вони попереджали, що це ми можемо наразитися на негативну відповідь.
Очевидно, що час міняється, міняються і позиції країн ЄС. І вони вже сьогодні готові розглядати заявку України. Я думаю, що це логічний крок. Поживемо – побачимо. Але Європарламент вже чітко заявив в минулому році, що Україна заслуговує на право скористатися статтею 49 Амстердамського договору про ЄС.
Відтак ніхто від нас цього права не забирав. Інша справа, що самі ж високопосадовці ЄС лякали нас тим, що в разі, якщо ми внесемо заявку, то тоді буде негативна відповідь. А з іншого боку, вони критикували: а чого ж ви заявку не подаєте? Отака гра.
Очевидно, що Україна сьогодні ще неготова до членства в ЄС. Тут треба бути самокритичним.
- І в резолюції йдеться про те, що ми маємо зробити величезний перелік реформ.
- Так. І ці реформи відомі. Ті, які роками не робить Україна. Наприклад, реформа енергетичного сектору, електроенергетичного ринку, газового ринку. Всі ці реформи потрібно робити. Так само, як і забезпечити неупередженість судової системи, боротьбу з корупцією. Все це на порядку денному вже багато років.
- Мова йде в резолюції навіть про новий закон про газ. В резолюції Європарламенту виписана ця норма. Хоча це тема окремої розмови, але це те, що абсолютно…
- Це мова йде про новий закон про ринок газу в Україні. Це не нова тема. Вона міститься ще в меморандумі 23 березня минулого року, який було підписано в Брюсселі між Україною і ЄС щодо модернізації української ГТС. ЄС, зокрема, Європейський інвестиційний банк готовий виділяти кошти Україні на модернізацію в обмін на впорядкування нашого ринку газу.
- Ми маємо ще слухача.
Слухач: Пане Тарасюк, чи не вважаєте Ви, що Європа трошки злякалася, що в нас президент Янукович, і почалася боротьба за Україну з Росією?
- Я боюся говорити за ЄС. Але такою є думка також багатьох аналітиків, які вважають, що ЄС вирішив зробити пропозицію Україні, від якої їй важко відмовитися. І саме це зроблено під час інавгурації нового Президента України.
Багато чого треба зробити Україні. І це, звичайно, не є компетенцією президента. Але сам факт прийняття такої резолюції і пропозиції є досить обнадійливими для України як для держави, а не для президента або уряду. Тому що тут робота уряду.
- Тим не менше маємо таку ситуацію, що протягом багатьох років ми говорили про те, що ми хочемо, що ми намагаємося, велися якісь перемовини, хоча не здійснювалися реформи. ЄС мав усі підстави сказати: ні, ми зараз не можемо. І от тільки, умовно кажучи, Президентом України став Віктор Янукович, якого вважають лояльним до Росії, ми отримали ось таку реакцію ЄС.
До речі, що ми ще от сьогодні бачимо? Що, оскільки Віктор Янукович 1 березня свій перший візит здійснює саме до Брюсселя, до ЄС, то ось вже у Москві обговорюють цей момент.
І навіть є заява постійного представника Росії при ЄС Володимира Чижова, який сказав, що в найближчій перспективі, чи поїде Віктор Янукович спочатку до Брюсселя, чи до Москви, але Україна не вступить до ЄС. Але, як каже, «ми зовсім не ображаємося, що він поїхав до Брюсселя».
Ось навіть ця фраза «ми не ображаємося», мені здається вже про щось говорить. Чи ні?
- Я згоден з Вами. Тим більше, якщо врахувати деякі застереження, які лунали з боку російського керівництва відносно можливості вступу України до ЄС. Вони нас попереджали, що це не має позначитися на наших взаєминах, на інтересах Росії і так далі. Дивні заяви.
Але що стосується заяви постійного представника Росії, то на мій погляд, його заява не є визначальною у наших взаєминах. Навіть з ЄС.
Але я хотів би сказати от що. Що рішення про перший візит до Брюсселя абсолютно вірне. Принаймні, під час опитування експертів з міжнародних питань на запитання, які я би порадив, я назвав на першому місці Брюссель.
Я поясню чому. Тут є елемент несподіванки, бо очікували від проросійського президента Януковича перший візит до Москви. Він же вчинив навпаки. Отже, це елемент несподіванки, до якого, до речі, вдавався і Віктор Ющенко, коли в 2005 році спочатку поїхав до Москви. Чим здивував усіх.
- Резолюція містить ще кілька таких положень, в яких, наприклад, йдеться про те, що Україна втратила 5 років на шляху проведення економічних реформ через конфлікт між президентом та прем’єр-міністром. Тому Україну Європарламент закликає дуже швидко закінчити конституційну реформу.
Чи не розцінюється це як втручання певною мірою в наші внутрішні справи, пане Тарасюк?
- Не вперше ЄС звертає увагу на розбалансованість української Конституції внаслідок змін 2004 року. І, власне, ця розбалансованість інститутів влади в Україні й привела до постійної сварки між інститутами однієї гілки влади – між президентом, який відноситься до виконавчої гілки влади, і урядом.
Звичайно, що Конституція має бути так складена, щоби вона не закладала положень, які будуть залежати від особистих якостей тієї чи іншої посадової особи. Тобто, мають бути системні положення, які унеможливлюють такі ситуації.
Що для цього потрібно зробити? На мій погляд, необхідно винести на Всенародний референдум питання про те, якою має бути форма правління в Україні, політична система.
- В нас немає ще закону про референдум.
- Я кажу про те, що політики мають знати, про перевагу якій політичній системі віддає суспільство. І лише після цього будувати зміни до Конституції, змінювати відповідним чином Конституцію, а не навпаки.
- Тобто, Ваша позиція як політика означає: «Ще не пізно»? Хоч ми вже почали рухатися у напрямку до парламентсько-президентської республіки, але найперше засади мав закласти референдум?
- Ще не пізно. І я вважаю, що найкращою і перспективнішою формою правління має бути парламентсько-президентська республіка.
До речі, Народний рух України ще в 1993 році заявляв про те, що це має бути майбутньою політичною системою в Україні – парламентсько-президентська республіка. Але на час становлення України як держави має бути президентсько-парламентська.
Тобто, на мій погляд, вже надійшов час для того, щоб переходити до парламентсько-президентської республіки, де народ висловлює довіру політичній силі або політичним силам, вони утворюють більшість, ця більшість відповідає за формування уряду і несе відповідальність перед народом. Не може бути двовладдя.
- Пане Тарасюк, щодо візового режиму.
Європарламент звернувся до Ради Європи, ЄС з проханням надати Єврокомісії мандат для розробки дорожньої карти безвізового режиму. Це те, що громадяни України з нетерпінням очікують.
Але ми маємо таку ситуацію, коли в нас є новий президент, старий уряд, розбалансований парламент і величезні економічні проблеми в середині країни.
Які тут можна було б зробити кроки, щоб можна було в короткий час реалізувати те, про що йдеться, власне, безвізовий режим?
- Це надзвичайно складне питання і болюче, оскільки воно заторкує долі багатьох сотень тисяч українців.
На сьогодні діє угода про спрощення оформлення віз для українських громадян. І цим спрощенням користуються сотні тисяч українських громадян, які відвідують країни ЄС.
Достатньо сказати, що минулого року близько 40% віз видані безкоштовних для українських громадян. А для тих, хто за плату отримують візи, отримують вдвічі менше від тарифу, який встановлений для інших країн. Тобто, українські громадяни мають і користуються перевагами існування цієї угоди.
Що стосується майбутнього безвізового режиму, то я вважаю, що новацією цієї резолюції Європарламенту є те, що вперше ЄС чітко заявив… Треба віддати належне Європарламенту, який завжди йде попереду інших інституцій ЄС. Вперше було заявлено в цій резолюції про необхідність вироблення так званої дорожньої карти або механізму і часового графіку досягнення Україною критеріїв, після яких Україна набуде можливість отримати безвізовий режим.
- Тобто, терміни конкретні, конкретні пункти, що треба зробити?
- Так.
І це буде залежати від того, наскільки швидко Україна буде виконувати ці умови. Без виконання цих пунктів не буде безвізового режиму. Наприклад, у нас досі нема єдиного реєстру видачі закордонних паспортів. Немає його просто. Тобто, виникає ситуація, коли людина може отримувати декілька закордонних паспортів. А це вносить недовіру з боку ЄС.
У нас паспорти без біометричних даних. Вже в Росії є такі паспорти і з біометричними даними закордонні, а в нас немає все ще. А це обов’язкова вимога ЄС.
У нас має бути прийнята законодавча база для запровадження безвізового режиму, наприклад, про захист персональних даних. Такий закон і відповідно конвенція Ради Європи досі не ратифіковані. І закон не прийнятий.
У нас немає досі єдиної міграційної служби, без якої неможливе існування і запровадження безвізового режиму.
Тобто, Україна має виконати багато умов для того, щоби отримати безвізовий режим.
- Якщо в Україні можливий такий варіант розвитку подій, коли протягом найближчих місяців складеться стабільна більш-менш ситуація, то Ваші прогнози: скільки на це все треба?
- Я хотів би повернутися до питання віз. Мене турбує те, що люди з команди президента Януковича після першого туру внесли до ВР законопроекти, які передбачають денонсацію угоди з ЄС щодо реадмісії, яка напряму пов’язана з угодою про спрощений порядок видачі віз українським громадянам.
Отже, якщо вірити цим законопроектам, то фактично Партія регіонів веде подвійну гру. Оскільки, з одного боку, говорить про розвиток взаємин із ЄС, а з іншого боку, підриває ті підвалини, на яких базуються відносини між Україною та ЄС.
Ми ж можемо таким чином наразитися на скасування з боку ЄС угоди про спрощений порядок видачі віз і про припинення взагалі переговорів щодо безвізового режиму.
До речі, в цій резолюції звертається увага на те, що безвізовий режим має бути перспективою і головне, що до «Євро-2012» має бути спрощений порядок видачі віз для вболівальників.
- Мені здається, що трапилася ще одна подія такого рівня, якого ще не було. Йдеться конкретно про те, що Європарламент у свої резолюції звернувся до нового президента і до України з тим, щоб був скасований указ про надання звання Героя України посмертно Степанові Бандері.
Як Ви оцінюєте цей пункт резолюції?
- Я вважаю, що це є прикрий елемент в цій резолюції, в цілому в позитивній резолюції. Не справа Європарламенту визначати, кого має нагороджувати Президент України.
- Це прецедент чи не прецедент?
- Я не беруся. Для цього треба перекопати всі рішення в усіх країнах, Європарламенту в тому числі.
Я вважаю, що це неадекватна позиція Європарламенту, яка мотивована позицією однієї, хоч і дружньої нам країни з огляду на нашу спільну минулу історію. Не справа Європарламенту визначати, кого нагороджувати, а кого не нагороджувати.
- Ви буквально оце зараз повернулися з Будапешту, де брали участь чи були запрошені на засідання Вишеградської групи. Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина складають цю Вишеградську четвірку.
Які питання, що стосувалися України чи взагалі майбутнього Європи, там обговорювалися?
- Це цікавий новий формат, який запропонувало угорське головування у Вишеградській групі чотирьох країн. Вони запросили голів комітетів і представників комітетів відповідних країн, що складають партнерів програми Східного партнерства. А це шість країн: Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія і Білорусь.
Оці шість країн, представники парламентів шести країн зібралися на запрошення угорських колег в Будапешті. І там ми обговорювали питання, пов’язані з реалізацією програми Східного партнерства, у який спосіб парламентарі 10 країн можуть сприяти цьому процесу.
Наші колеги з Вишеградської групи хотіли почути наші побажання, чого ми очікуємо від програми Східного партнерства? Звичайно, що для них було корисно почути наші побажання, а ми висловили зі свого боку їм те, яку допомогу ми очікуємо з боку парламентів цих чотирьох країн Вишеградської групи.
Звичайно, що ми досить глибоко обговорювали питання енергетичної безпеки, оскільки ці питання є дуже актуальними і для нас, і для країн Вишеградської групи.
- Європа хоче стабільного транзиту, стабільного постачання газу і єдину схему реакції на якісь кризові моменти.
- Абсолютно вірно. Вони хочуть стабільності. Ми так само хочемо стабільності. Єдиний елемент нестабільності, джерело нестабільності – це Росія, яка фактично спричинила дві «газових війни».
- Чи відчули Ви розуміння саме в такому плані цієї ситуації з енергетичними кризами?
- Коли я почув від наших партнерів висловлювання типу «газовий конфлікт» або «газові війни» між Україною і Росією, то я звернув увагу, що не Україна вела ці війни, а війни ці вела Росія і проти України, і проти всього ЄС. Тому тут, я думаю, це була корисна дискусія.
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: І з самого початку ми маємо слухача.
Слухач: Чи буде у Януковича уряд професіоналів? І чи буде він люстрацію робити, то покаже, чи залишиться фахівець Олександра Кужель.
- Уряд буде у Януковича професійний чи непрофесійний, але він буде, якщо буде коаліція.
Пане Тарасюк, яка Ваша думка щодо створення нової парламентської коаліції?
Борис Тарасюк: Наразі я не бачу можливості створення нової коаліції у ВР.
Я поясню чому. Тому що золоту акцію має наша фракція – НУНС. Лише в разі ухвалення рішення більшістю фракції про вихід з існуючої коаліції, про входження в іншу коаліцію з Партією регіонів. Наразі такої більшості, 37 голосів, немає.
Отже, я не бачу можливості зараз говорити про уряд Януковича. Існуючий уряд спирається на більшість у ВР і на існуючу коаліцію.
Отже, наразі ситуація така, що ми не маємо підстав говорити про новий уряд, а відтак я думаю, що треба почекати певного часу. Все буде залежати від того, наскільки цинічно буде діяти одна частина нашої фракції, ідучи на пропозиції політичної корупції.
- І як на ці пропозиції, власне, реагуватимуть народні депутати. Ви впевнені у своїх колегах? Я маю на увазі представників Народного руху України.
- В представниках Народного руху України я впевнений.
Ми будемо робити все, аби не допустити розвалу нинішньої коаліції, і в жодному разі не підемо на коаліції з Партією регіонів.
- Відразу після другого туру виборів на засіданні політради Народний рух України прийняв чітку позицію, що ми будемо робити все, аби не допустити розвалу нинішньої коаліції, і в жодному разі не підемо на коаліції з Партією регіонів.
- Тоді повертаємося до міжнародної політики.
Пане Тарасюк, чи вже такою новою є оце визнання за Україною права як за європейською державою подавати заявку на членство до ЄС, що прозвучало і, власне, опубліковано в резолюції Європарламенту?
- В принципі раніше ЄС був аж занадто обережним і ніколи не говорив про можливу заявку. Я пригадую, коли мав розмови з високопосадовцями Єврокомісії в якості міністра закордонних справ, то я говорив про можливу подачу заявки. Це було в 2005 році.
- Формально це право у нас як в європейської держави є?
- Безумовно. Воно є. Ніхто не може заборонити. Інша справа – це те, якою може бути відповідь?
Так от, тоді, в 2005 році, вони жахалися самого слова «заявка». І вони просили не робити цього. І вони попереджали, що це ми можемо наразитися на негативну відповідь.
Очевидно, що час міняється, міняються і позиції країн ЄС. І вони вже сьогодні готові розглядати заявку України. Я думаю, що це логічний крок. Поживемо – побачимо. Але Європарламент вже чітко заявив в минулому році, що Україна заслуговує на право скористатися статтею 49 Амстердамського договору про ЄС.
Відтак ніхто від нас цього права не забирав. Інша справа, що самі ж високопосадовці ЄС лякали нас тим, що в разі, якщо ми внесемо заявку, то тоді буде негативна відповідь. А з іншого боку, вони критикували: а чого ж ви заявку не подаєте? Отака гра.
Очевидно, що Україна сьогодні ще неготова до членства в ЄС. Тут треба бути самокритичним.
- І в резолюції йдеться про те, що ми маємо зробити величезний перелік реформ.
- Так. І ці реформи відомі. Ті, які роками не робить Україна. Наприклад, реформа енергетичного сектору, електроенергетичного ринку, газового ринку. Всі ці реформи потрібно робити. Так само, як і забезпечити неупередженість судової системи, боротьбу з корупцією. Все це на порядку денному вже багато років.
- Мова йде в резолюції навіть про новий закон про газ. В резолюції Європарламенту виписана ця норма. Хоча це тема окремої розмови, але це те, що абсолютно…
- Це мова йде про новий закон про ринок газу в Україні. Це не нова тема. Вона міститься ще в меморандумі 23 березня минулого року, який було підписано в Брюсселі між Україною і ЄС щодо модернізації української ГТС. ЄС, зокрема, Європейський інвестиційний банк готовий виділяти кошти Україні на модернізацію в обмін на впорядкування нашого ринку газу.
- Ми маємо ще слухача.
Слухач: Пане Тарасюк, чи не вважаєте Ви, що Європа трошки злякалася, що в нас президент Янукович, і почалася боротьба за Україну з Росією?
- Я боюся говорити за ЄС. Але такою є думка також багатьох аналітиків, які вважають, що ЄС вирішив зробити пропозицію Україні, від якої їй важко відмовитися. І саме це зроблено під час інавгурації нового Президента України.
Багато чого треба зробити Україні. І це, звичайно, не є компетенцією президента. Але сам факт прийняття такої резолюції і пропозиції є досить обнадійливими для України як для держави, а не для президента або уряду. Тому що тут робота уряду.
- Тим не менше маємо таку ситуацію, що протягом багатьох років ми говорили про те, що ми хочемо, що ми намагаємося, велися якісь перемовини, хоча не здійснювалися реформи. ЄС мав усі підстави сказати: ні, ми зараз не можемо. І от тільки, умовно кажучи, Президентом України став Віктор Янукович, якого вважають лояльним до Росії, ми отримали ось таку реакцію ЄС.
До речі, що ми ще от сьогодні бачимо? Що, оскільки Віктор Янукович 1 березня свій перший візит здійснює саме до Брюсселя, до ЄС, то ось вже у Москві обговорюють цей момент.
І навіть є заява постійного представника Росії при ЄС Володимира Чижова, який сказав, що в найближчій перспективі, чи поїде Віктор Янукович спочатку до Брюсселя, чи до Москви, але Україна не вступить до ЄС. Але, як каже, «ми зовсім не ображаємося, що він поїхав до Брюсселя».
Ось навіть ця фраза «ми не ображаємося», мені здається вже про щось говорить. Чи ні?
Але що стосується заяви постійного представника Росії, то на мій погляд, його заява не є визначальною у наших взаєминах. Навіть з ЄС.
Але я хотів би сказати от що. Що рішення про перший візит до Брюсселя абсолютно вірне. Принаймні, під час опитування експертів з міжнародних питань на запитання, які я би порадив, я назвав на першому місці Брюссель.
Я поясню чому. Тут є елемент несподіванки, бо очікували від проросійського президента Януковича перший візит до Москви. Він же вчинив навпаки. Отже, це елемент несподіванки, до якого, до речі, вдавався і Віктор Ющенко, коли в 2005 році спочатку поїхав до Москви. Чим здивував усіх.
- Резолюція містить ще кілька таких положень, в яких, наприклад, йдеться про те, що Україна втратила 5 років на шляху проведення економічних реформ через конфлікт між президентом та прем’єр-міністром. Тому Україну Європарламент закликає дуже швидко закінчити конституційну реформу.
Чи не розцінюється це як втручання певною мірою в наші внутрішні справи, пане Тарасюк?
- Не вперше ЄС звертає увагу на розбалансованість української Конституції внаслідок змін 2004 року. І, власне, ця розбалансованість інститутів влади в Україні й привела до постійної сварки між інститутами однієї гілки влади – між президентом, який відноситься до виконавчої гілки влади, і урядом.
Звичайно, що Конституція має бути так складена, щоби вона не закладала положень, які будуть залежати від особистих якостей тієї чи іншої посадової особи. Тобто, мають бути системні положення, які унеможливлюють такі ситуації.
Що для цього потрібно зробити? На мій погляд, необхідно винести на Всенародний референдум питання про те, якою має бути форма правління в Україні, політична система.
- В нас немає ще закону про референдум.
- Я кажу про те, що політики мають знати, про перевагу якій політичній системі віддає суспільство. І лише після цього будувати зміни до Конституції, змінювати відповідним чином Конституцію, а не навпаки.
- Тобто, Ваша позиція як політика означає: «Ще не пізно»? Хоч ми вже почали рухатися у напрямку до парламентсько-президентської республіки, але найперше засади мав закласти референдум?
- Ще не пізно. І я вважаю, що найкращою і перспективнішою формою правління має бути парламентсько-президентська республіка.
До речі, Народний рух України ще в 1993 році заявляв про те, що це має бути майбутньою політичною системою в Україні – парламентсько-президентська республіка. Але на час становлення України як держави має бути президентсько-парламентська.
Тобто, на мій погляд, вже надійшов час для того, щоб переходити до парламентсько-президентської республіки, де народ висловлює довіру політичній силі або політичним силам, вони утворюють більшість, ця більшість відповідає за формування уряду і несе відповідальність перед народом. Не може бути двовладдя.
- Пане Тарасюк, щодо візового режиму.
Європарламент звернувся до Ради Європи, ЄС з проханням надати Єврокомісії мандат для розробки дорожньої карти безвізового режиму. Це те, що громадяни України з нетерпінням очікують.
Але ми маємо таку ситуацію, коли в нас є новий президент, старий уряд, розбалансований парламент і величезні економічні проблеми в середині країни.
Які тут можна було б зробити кроки, щоб можна було в короткий час реалізувати те, про що йдеться, власне, безвізовий режим?
- Це надзвичайно складне питання і болюче, оскільки воно заторкує долі багатьох сотень тисяч українців.
На сьогодні діє угода про спрощення оформлення віз для українських громадян. І цим спрощенням користуються сотні тисяч українських громадян, які відвідують країни ЄС.
Достатньо сказати, що минулого року близько 40% віз видані безкоштовних для українських громадян. А для тих, хто за плату отримують візи, отримують вдвічі менше від тарифу, який встановлений для інших країн. Тобто, українські громадяни мають і користуються перевагами існування цієї угоди.
Що стосується майбутнього безвізового режиму, то я вважаю, що новацією цієї резолюції Європарламенту є те, що вперше ЄС чітко заявив… Треба віддати належне Європарламенту, який завжди йде попереду інших інституцій ЄС. Вперше було заявлено в цій резолюції про необхідність вироблення так званої дорожньої карти або механізму і часового графіку досягнення Україною критеріїв, після яких Україна набуде можливість отримати безвізовий режим.
- Тобто, терміни конкретні, конкретні пункти, що треба зробити?
І це буде залежати від того, наскільки швидко Україна буде виконувати ці умови. Без виконання цих пунктів не буде безвізового режиму. Наприклад, у нас досі нема єдиного реєстру видачі закордонних паспортів. Немає його просто. Тобто, виникає ситуація, коли людина може отримувати декілька закордонних паспортів. А це вносить недовіру з боку ЄС.
У нас паспорти без біометричних даних. Вже в Росії є такі паспорти і з біометричними даними закордонні, а в нас немає все ще. А це обов’язкова вимога ЄС.
У нас має бути прийнята законодавча база для запровадження безвізового режиму, наприклад, про захист персональних даних. Такий закон і відповідно конвенція Ради Європи досі не ратифіковані. І закон не прийнятий.
У нас немає досі єдиної міграційної служби, без якої неможливе існування і запровадження безвізового режиму.
Тобто, Україна має виконати багато умов для того, щоби отримати безвізовий режим.
- Якщо в Україні можливий такий варіант розвитку подій, коли протягом найближчих місяців складеться стабільна більш-менш ситуація, то Ваші прогнози: скільки на це все треба?
Отже, якщо вірити цим законопроектам, то фактично Партія регіонів веде подвійну гру. Оскільки, з одного боку, говорить про розвиток взаємин із ЄС, а з іншого боку, підриває ті підвалини, на яких базуються відносини між Україною та ЄС.
Ми ж можемо таким чином наразитися на скасування з боку ЄС угоди про спрощений порядок видачі віз і про припинення взагалі переговорів щодо безвізового режиму.
До речі, в цій резолюції звертається увага на те, що безвізовий режим має бути перспективою і головне, що до «Євро-2012» має бути спрощений порядок видачі віз для вболівальників.
- Мені здається, що трапилася ще одна подія такого рівня, якого ще не було. Йдеться конкретно про те, що Європарламент у свої резолюції звернувся до нового президента і до України з тим, щоб був скасований указ про надання звання Героя України посмертно Степанові Бандері.
Як Ви оцінюєте цей пункт резолюції?
- Я вважаю, що це є прикрий елемент в цій резолюції, в цілому в позитивній резолюції. Не справа Європарламенту визначати, кого має нагороджувати Президент України.
- Це прецедент чи не прецедент?
- Я не беруся. Для цього треба перекопати всі рішення в усіх країнах, Європарламенту в тому числі.
Я вважаю, що це неадекватна позиція Європарламенту, яка мотивована позицією однієї, хоч і дружньої нам країни з огляду на нашу спільну минулу історію. Не справа Європарламенту визначати, кого нагороджувати, а кого не нагороджувати.
- Ви буквально оце зараз повернулися з Будапешту, де брали участь чи були запрошені на засідання Вишеградської групи. Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина складають цю Вишеградську четвірку.
Які питання, що стосувалися України чи взагалі майбутнього Європи, там обговорювалися?
- Це цікавий новий формат, який запропонувало угорське головування у Вишеградській групі чотирьох країн. Вони запросили голів комітетів і представників комітетів відповідних країн, що складають партнерів програми Східного партнерства. А це шість країн: Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія і Білорусь.
Оці шість країн, представники парламентів шести країн зібралися на запрошення угорських колег в Будапешті. І там ми обговорювали питання, пов’язані з реалізацією програми Східного партнерства, у який спосіб парламентарі 10 країн можуть сприяти цьому процесу.
Наші колеги з Вишеградської групи хотіли почути наші побажання, чого ми очікуємо від програми Східного партнерства? Звичайно, що для них було корисно почути наші побажання, а ми висловили зі свого боку їм те, яку допомогу ми очікуємо з боку парламентів цих чотирьох країн Вишеградської групи.
Звичайно, що ми досить глибоко обговорювали питання енергетичної безпеки, оскільки ці питання є дуже актуальними і для нас, і для країн Вишеградської групи.
- Європа хоче стабільного транзиту, стабільного постачання газу і єдину схему реакції на якісь кризові моменти.
- Абсолютно вірно. Вони хочуть стабільності. Ми так само хочемо стабільності. Єдиний елемент нестабільності, джерело нестабільності – це Росія, яка фактично спричинила дві «газових війни».
- Чи відчули Ви розуміння саме в такому плані цієї ситуації з енергетичними кризами?
- Коли я почув від наших партнерів висловлювання типу «газовий конфлікт» або «газові війни» між Україною і Росією, то я звернув увагу, що не Україна вела ці війни, а війни ці вела Росія і проти України, і проти всього ЄС. Тому тут, я думаю, це була корисна дискусія.
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
