82 відсотки населення Латвії вважають, що міжнародна позика витрачається державою неефективно. Про це свідчать дані опитування, проведеного компанією TNS Latvia.
За інформацією міністерства фінансів Латвії, п’ята частина отриманих кредитних коштів витрачена на покриття дефіциту бюджету, тобто на різноманітні державні витрати, 12 відсотків пішло на покриття боргів Parex banka. Цей банк також отримав 100-мільйонну допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку. Понад один мільярд євро Латвія витратила на покриття державного боргу.
«Значна сума коштів спрямована на погашення державного боргу. Приблизно 200 мільйонів лат ми заплатили вже у вигляді процентів за міжнародну позику. Інші 600 мільйонів лат – це викуп внутрішніх боргових зобов’язань, які необхідно було викупити (кажу відкритим текстом), щоб фінансовий ринок просто не став банкрутувати. І не наступив момент дефолту в країні», – зазначає економіст Євгенія Зайцева
До бізнесу кошти не доходять
Експерти визнають, що структура витрат міжнародної позики залишає зовсім мало шансів для розвитку латвійської економіки та бізнесу.
«Висновок простий: усі кошти, котрі ми позичаємо, доведеться віддавати нашим онукам та правнукам для того, щоб сьогодні державний апарат міг продовжувати існувати. Це те, що ми сьогодні бачимо. Бізнесу очікувати на отримання бодай чогось від цих коштів не доводиться», – зауважує Євгенія Зайцева.
Водночас у міністерстві фінансів Латвії пояснюють, що саме умови домовленості з міжнародними кредиторами ставлять державу у жорсткі рамки. Кошти донорів можуть витрачатися тільки на покриття дефіциту бюджету, державного боргу та стабілізацію фінансового сектору.
Однак, на думку експертів, ці умови Латвія могла свого часу переглянути, зокрема з Європейською комісією.
Прага сумнівається у здатності Латвії повернути борг
Крім того, Латвія пропустила шанс отримати від Чехії кошти для розвитку реального сектору економіки.
У Празі на парламентських слуханнях щодо надання Латвії кредиту в рамках донорської допомоги міністр фінансів Чехії Едуард Янота заявив про сумніви з огляду на здатність Латвії повернути ці кошти.
«Чеський уряд обіцяв виділити 100 мільйонів лат, але він нам їх не дав, – каже латвійський економіст Олександр Гапоненко, – Не дав тому, що наш уряд не підготував відповідні гарантійні умови чеському уряду. А якраз ці кошти передбачалися для розвитку народного господарства Латвії, для передачі латвійським підприємствам, які мають зв’язки з чеськими підприємствами. Це зрозуміло, що вони хочуть підтримати свій бізнес. А наш уряд вимагав усі ці кошти передати у бюджет без будь-яких на це гарантій».
Чехія, Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Польща та Естонія обіцяли виділити Латвії кредит у розмірі 2 мільярдів 300 мільйонів євро. Однак поки що жодна з цих країн не перевела до Риги донорських коштів.
За інформацією міністерства фінансів Латвії, п’ята частина отриманих кредитних коштів витрачена на покриття дефіциту бюджету, тобто на різноманітні державні витрати, 12 відсотків пішло на покриття боргів Parex banka. Цей банк також отримав 100-мільйонну допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку. Понад один мільярд євро Латвія витратила на покриття державного боргу.
«Значна сума коштів спрямована на погашення державного боргу. Приблизно 200 мільйонів лат ми заплатили вже у вигляді процентів за міжнародну позику. Інші 600 мільйонів лат – це викуп внутрішніх боргових зобов’язань, які необхідно було викупити (кажу відкритим текстом), щоб фінансовий ринок просто не став банкрутувати. І не наступив момент дефолту в країні», – зазначає економіст Євгенія Зайцева
До бізнесу кошти не доходять
Експерти визнають, що структура витрат міжнародної позики залишає зовсім мало шансів для розвитку латвійської економіки та бізнесу.
«Висновок простий: усі кошти, котрі ми позичаємо, доведеться віддавати нашим онукам та правнукам для того, щоб сьогодні державний апарат міг продовжувати існувати. Це те, що ми сьогодні бачимо. Бізнесу очікувати на отримання бодай чогось від цих коштів не доводиться», – зауважує Євгенія Зайцева.
Водночас у міністерстві фінансів Латвії пояснюють, що саме умови домовленості з міжнародними кредиторами ставлять державу у жорсткі рамки. Кошти донорів можуть витрачатися тільки на покриття дефіциту бюджету, державного боргу та стабілізацію фінансового сектору.
Однак, на думку експертів, ці умови Латвія могла свого часу переглянути, зокрема з Європейською комісією.
Прага сумнівається у здатності Латвії повернути борг
Крім того, Латвія пропустила шанс отримати від Чехії кошти для розвитку реального сектору економіки.
У Празі на парламентських слуханнях щодо надання Латвії кредиту в рамках донорської допомоги міністр фінансів Чехії Едуард Янота заявив про сумніви з огляду на здатність Латвії повернути ці кошти.
«Чеський уряд обіцяв виділити 100 мільйонів лат, але він нам їх не дав, – каже латвійський економіст Олександр Гапоненко, – Не дав тому, що наш уряд не підготував відповідні гарантійні умови чеському уряду. А якраз ці кошти передбачалися для розвитку народного господарства Латвії, для передачі латвійським підприємствам, які мають зв’язки з чеськими підприємствами. Це зрозуміло, що вони хочуть підтримати свій бізнес. А наш уряд вимагав усі ці кошти передати у бюджет без будь-яких на це гарантій».
Чехія, Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія, Польща та Естонія обіцяли виділити Латвії кредит у розмірі 2 мільярдів 300 мільйонів євро. Однак поки що жодна з цих країн не перевела до Риги донорських коштів.
