Із 8 українських дерев’яних храмів, які можуть поповнити список ЮНЕСКО, у найкращому стані перебуває церква Святого Духа XVI століття, що в Рогатині на Івано-Франківщині. Адже 16 років поспіль храм слугує музеєм. Прикрашає сакральну пам’ятку унікальний ренесансно-бароковий іконостас XVII століття, один із найдавніших в Україні, ікони XVI–XIX століть. Єдине, що слід зняти лиштву з вікон, що є нетиповим для стилю церкви.
Усі інші 7 храмів необхідно привести до автентичного вигляду, але не за рік-два, наголосив дослідник сакральної архітектури Василь Слободян.
«У першу чергу експерти звертають увагу на освітлення в церквах. У нас довкола іконостасу бігають кольорові світелка. Це просто небезпечно, храми горять. Мусимо прибрати з інтер’єру паперові квіти, які горять, пластикові, які закривають розписи на стінах і ікони. До першочергових завдань належить і те, що маємо повернути натуральне обгородження довкола храмів», – каже фахівець.
Уже влітку церкви оглянуть експерти ЮНЕСКО
У першій половині наступного року українські фахівці мають зробити проектну документацію на кожну з 8 церков, описати її історію, стан зовні і всередині, зробити фотографії, геодезичні зйомки, вказати на необхідні роботи, коли і за які кошти вони проводитимуться.
Влітку дерев’яні сакральні пам’ятки оглянуть представники ЮНЕСКО. І вже до кінця 2010 року документацію потрібно відіслати на розгляд експертів Центру світової спадщини.
Директор Державного історико-архітектурного заповідника у місті Жовкві Володимир Герич каже, що наступного року намагатимуться провести виставку-промоцію сакральних об’єктів.
«Ми цю цінність будемо зберігати і приведемо до належного вигляду – це ми маємо декларувати ЮНЕСКО, ми віддаємо нашу цінність від захист всесвітнього нагляду. Однак бути у списку – це колосальна відповідальність», – визнає він.
Усі три області готові підтримати проект
16 сакральних архітектурних пам’яток по обидва боки кордону обирали зі 44 дерев’яних давніх церков бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів. На теренах Польщі усі 8 храмів або ж реставровані, або ж у процесі роботи.
Унікальний дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі Коломийського району Івано-Франківської області 1808 року оббитий бляхою. Архів В. Слободян
Передусім фахівці звертали увагу на унікальність, автентичність і розташування храму. Скажімо, попри те, що дерев’яна церква у Нижньому Вербіжі, що поблизу Коломиї на Івано-Франківщині, оббита бляхою, її інтер’єр знищений, немає документації на храм, але ця гуцульська п’ятиверха пам’ятка початку XIX століття має всі шанси поповнити список ЮНЕСКО, бо вражає неймовірною архітектурою, унікальним розташуванням серед краси природи.
А власники храму, громада, а також місцеві підприємці готові реставрувати дерев’яну унікальну церкву, оскільки розуміють, що це не лише міжнародне визнання – їхній храм привабить туристів. Як приклад, у сусідній Польщі успішно діє туристичний проект «Шляхом дерев’яної архітектури».
Відновлення дерев’яних храмів здійснюватиметься за гроші державного і місцевого бюджетів і спонсорську допомогу. Але, кажуть фахівці, щоб сакральні пам’ятки поповнили список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2012 році, міжнародні експерти мають відчути розуміння з боку держави і людей, яким скарбом вони володіють.
Усі інші 7 храмів необхідно привести до автентичного вигляду, але не за рік-два, наголосив дослідник сакральної архітектури Василь Слободян.
«У першу чергу експерти звертають увагу на освітлення в церквах. У нас довкола іконостасу бігають кольорові світелка. Це просто небезпечно, храми горять. Мусимо прибрати з інтер’єру паперові квіти, які горять, пластикові, які закривають розписи на стінах і ікони. До першочергових завдань належить і те, що маємо повернути натуральне обгородження довкола храмів», – каже фахівець.
Уже влітку церкви оглянуть експерти ЮНЕСКО
У першій половині наступного року українські фахівці мають зробити проектну документацію на кожну з 8 церков, описати її історію, стан зовні і всередині, зробити фотографії, геодезичні зйомки, вказати на необхідні роботи, коли і за які кошти вони проводитимуться.
Влітку дерев’яні сакральні пам’ятки оглянуть представники ЮНЕСКО. І вже до кінця 2010 року документацію потрібно відіслати на розгляд експертів Центру світової спадщини.
Директор Державного історико-архітектурного заповідника у місті Жовкві Володимир Герич каже, що наступного року намагатимуться провести виставку-промоцію сакральних об’єктів.
«Ми цю цінність будемо зберігати і приведемо до належного вигляду – це ми маємо декларувати ЮНЕСКО, ми віддаємо нашу цінність від захист всесвітнього нагляду. Однак бути у списку – це колосальна відповідальність», – визнає він.
Усі три області готові підтримати проект
16 сакральних архітектурних пам’яток по обидва боки кордону обирали зі 44 дерев’яних давніх церков бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів. На теренах Польщі усі 8 храмів або ж реставровані, або ж у процесі роботи.
Передусім фахівці звертали увагу на унікальність, автентичність і розташування храму. Скажімо, попри те, що дерев’яна церква у Нижньому Вербіжі, що поблизу Коломиї на Івано-Франківщині, оббита бляхою, її інтер’єр знищений, немає документації на храм, але ця гуцульська п’ятиверха пам’ятка початку XIX століття має всі шанси поповнити список ЮНЕСКО, бо вражає неймовірною архітектурою, унікальним розташуванням серед краси природи.
А власники храму, громада, а також місцеві підприємці готові реставрувати дерев’яну унікальну церкву, оскільки розуміють, що це не лише міжнародне визнання – їхній храм привабить туристів. Як приклад, у сусідній Польщі успішно діє туристичний проект «Шляхом дерев’яної архітектури».
Відновлення дерев’яних храмів здійснюватиметься за гроші державного і місцевого бюджетів і спонсорську допомогу. Але, кажуть фахівці, щоб сакральні пам’ятки поповнили список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2012 році, міжнародні експерти мають відчути розуміння з боку держави і людей, яким скарбом вони володіють.
