Андрій Сахаров є одним із творців водневої бомби. Застосувавши свій геній для створення цього потужного тогочасного інструменту балансування світової безпеки, Сахаров у подальшому став відкрито виступати за заборону ядерної зброї і ядерних випробувань. За ці зусилля у 1975 році Сахарова нагородили Нобелівською премією миру.
У всі часи Сахаров відкрито звертався до влади з вимогами «лібералізації й демократизації». Він заснував в СРСР комітет з прав людини і неодноразово заступався за російських та українських дисидентів.
Місце Сахарова вакантне
Досі «місце Сахарова вакантне», – вважає товариш Сахарова з відкритої протидії тоталітарній системі, політв’язень, український філософ і письменник Євген Сверстюк.
«Повчальним для усіх поколінь є каяття Сахарова. Він розкаявся без спонуки, сам. Він зрозумів, що служив злу. Його каяття було дієвим», – наголошує Сверстюк.
До думок Сахарова дослухалися в усьому світі. Але не радянська влада. Коли Андрій Сахаров відкрито виступив проти введення радянських військ в Афганістан, його покарали засланням. Кілька разів Сахаров вдавався до голодування, вимагаючи від влади полишити переслідування правозахисників.
Сахаров шукав нову модель облаштування світу
«Андрій Сахаров шукав іншу модель політичної побудови цивілізації», – розповів Радіо Свобода голова російської правозахисного товариства «Меморіал» Сергій Ковальов.
«Сила прикладу Сахарова короткий час була неймовірно великою. На жаль, це був день його похорону. Дуже багато людей прийшли. Дуже багато писали: «Пробач нас!». А зараз, я боюся, що теперішня влада Росії спробує націоналізувати Сахарова. Була б у нас держава пристойнішою, щоб ми не імітували демократію і правопорядок, а насправді трималися цього, то, може б, тоді й проявилися новітні сахарови й змогли виробити нову модель демократичного облаштування усього світу», – сказав Сергій Ковальов.
Андрій Сахаров думав над тим, як змінити світовий порядок, як реорганізувати ООН так, щоб можна було будувати безпеку людства не на балансуванні озброєнь, а на кардинально інших принципах: спільної необхідності збереження людської цивілізації. Це завдання зараз актуальне як ніколи.
У всі часи Сахаров відкрито звертався до влади з вимогами «лібералізації й демократизації». Він заснував в СРСР комітет з прав людини і неодноразово заступався за російських та українських дисидентів.
Місце Сахарова вакантне
Досі «місце Сахарова вакантне», – вважає товариш Сахарова з відкритої протидії тоталітарній системі, політв’язень, український філософ і письменник Євген Сверстюк.
«Повчальним для усіх поколінь є каяття Сахарова. Він розкаявся без спонуки, сам. Він зрозумів, що служив злу. Його каяття було дієвим», – наголошує Сверстюк.
До думок Сахарова дослухалися в усьому світі. Але не радянська влада. Коли Андрій Сахаров відкрито виступив проти введення радянських військ в Афганістан, його покарали засланням. Кілька разів Сахаров вдавався до голодування, вимагаючи від влади полишити переслідування правозахисників.
Сахаров шукав нову модель облаштування світу
«Андрій Сахаров шукав іншу модель політичної побудови цивілізації», – розповів Радіо Свобода голова російської правозахисного товариства «Меморіал» Сергій Ковальов.
«Сила прикладу Сахарова короткий час була неймовірно великою. На жаль, це був день його похорону. Дуже багато людей прийшли. Дуже багато писали: «Пробач нас!». А зараз, я боюся, що теперішня влада Росії спробує націоналізувати Сахарова. Була б у нас держава пристойнішою, щоб ми не імітували демократію і правопорядок, а насправді трималися цього, то, може б, тоді й проявилися новітні сахарови й змогли виробити нову модель демократичного облаштування усього світу», – сказав Сергій Ковальов.
Андрій Сахаров думав над тим, як змінити світовий порядок, як реорганізувати ООН так, щоб можна було будувати безпеку людства не на балансуванні озброєнь, а на кардинально інших принципах: спільної необхідності збереження людської цивілізації. Це завдання зараз актуальне як ніколи.
