Напередодні нинішніх президентських перегонів до Верховної Ради було подано чотири проекти закону про вибори Президента України. Той із них, який набув чинності, не враховує зауважень представників ЗМІ та повертає законодавство про вибори в частині їхнього висвітлення у 2004 рік, вважає голова центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова.
«Ми маємо законодавство, з яким працювати практично неможливо. Найбільші недоліки: будь-який матеріал, в якому йдеться про кандидатів – вважається передвиборчою агітацією. Через те, що немає її відмежування від інших інформаційних матеріалів. Якщо ЗМІ розташовують інформаційний матеріал, це ризик для ЗМІ, бо народні обранці проголосували за те, аби не було таких матеріалів. Крім того, із законодавства про вибори вилучено право ЗМІ відмовляти у публікації брудної агітації», – зазначає голова асоціації телерадіомовників.
Закон недосконалий, але необхідний – автор
Подібні положення виборчого законодавства треба змінювати, з цим погоджується і заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко. Проте він переконаний, що до виборів ці зміни розглядатися не будуть.
Чинний Закон «Про вибори Президента» є недосконалим, але тільки його виконання може забезпечити рівні умови для всіх кандидатів, зазначає співавтор закону, народний депутат від НУНС Юрій Ключковський.
«Відповідно до міжнародних стандартів, будь-яка аналітика, особисто забарвлені матеріали не є інформуванням, – зауважує парламентарій. – Під час виборів це об’єктивно – агітація. Закон стверджує, що зображення кандидата на екрані – агітація. Поруч зі свободою слова ми забуваємо про інший фундаментальний принцип – рівність кандидатів перед законом. Хто з кандидатів популярніший, покаже лише виборча скринька. Все інше – вплив на цей результат, але вплив протизаконний».
Інтерес аудиторії та виваженість журналіста
Чи має журналіст, який зробив розслідування про одного політика, братись за діяльність інших? – запитутав в учасників круглого столу голова Української Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов. І він же відповів: «Має, якщо це цікаво аудиторії. Преса має працювати розумно, збалансовано – і на доходи. Це бізнес, такий самий, як продаж сосисок, але більш інтелектуальний».
Із тим, що висвітлення виборів має ґрунтуватися передовсім на інтересах аудиторії, погоджується і директор інформаційного мовлення каналу СТБ Олексій Мустафін. Але як зробити таке висвітлення неупередженим? Експерт ОБСЄ, професор Джованна ді Майола нагадала українським медійникам засадничий принцип європейської політичної журналістики: публікуючи критичну інформацію на політика, обов’язково надай йому слово. Проте, на її думку, в українських умовах, коли частина кандидатів у президенти мають владу та вплив на основні медіа, досягнути такої об’єктивності вкрай важко.
(Київ – Прага)
«Ми маємо законодавство, з яким працювати практично неможливо. Найбільші недоліки: будь-який матеріал, в якому йдеться про кандидатів – вважається передвиборчою агітацією. Через те, що немає її відмежування від інших інформаційних матеріалів. Якщо ЗМІ розташовують інформаційний матеріал, це ризик для ЗМІ, бо народні обранці проголосували за те, аби не було таких матеріалів. Крім того, із законодавства про вибори вилучено право ЗМІ відмовляти у публікації брудної агітації», – зазначає голова асоціації телерадіомовників.
Закон недосконалий, але необхідний – автор
Подібні положення виборчого законодавства треба змінювати, з цим погоджується і заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко. Проте він переконаний, що до виборів ці зміни розглядатися не будуть.
Чинний Закон «Про вибори Президента» є недосконалим, але тільки його виконання може забезпечити рівні умови для всіх кандидатів, зазначає співавтор закону, народний депутат від НУНС Юрій Ключковський.
«Відповідно до міжнародних стандартів, будь-яка аналітика, особисто забарвлені матеріали не є інформуванням, – зауважує парламентарій. – Під час виборів це об’єктивно – агітація. Закон стверджує, що зображення кандидата на екрані – агітація. Поруч зі свободою слова ми забуваємо про інший фундаментальний принцип – рівність кандидатів перед законом. Хто з кандидатів популярніший, покаже лише виборча скринька. Все інше – вплив на цей результат, але вплив протизаконний».
Інтерес аудиторії та виваженість журналіста
Чи має журналіст, який зробив розслідування про одного політика, братись за діяльність інших? – запитутав в учасників круглого столу голова Української Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов. І він же відповів: «Має, якщо це цікаво аудиторії. Преса має працювати розумно, збалансовано – і на доходи. Це бізнес, такий самий, як продаж сосисок, але більш інтелектуальний».
Із тим, що висвітлення виборів має ґрунтуватися передовсім на інтересах аудиторії, погоджується і директор інформаційного мовлення каналу СТБ Олексій Мустафін. Але як зробити таке висвітлення неупередженим? Експерт ОБСЄ, професор Джованна ді Майола нагадала українським медійникам засадничий принцип європейської політичної журналістики: публікуючи критичну інформацію на політика, обов’язково надай йому слово. Проте, на її думку, в українських умовах, коли частина кандидатів у президенти мають владу та вплив на основні медіа, досягнути такої об’єктивності вкрай важко.
(Київ – Прага)
