Перепис відрізняється від попередніх тим, що у всіх людей тепер питають, чи мають вони комп’ютер і чи підключений він до інтернету. Питають також про джерела їхніх доходів. І якщо раніше обліковці-«переписники» могли бачити, як заможно живе людина в своєму помешканні, то тепер цього може не статися – громадяни мають право не пускати «переписників» до себе додому, а прийти на спеціальні переписні пункти і відповісти на питання анкети там. На такі пункти можуть прийти і бездомні громадяни Білорусі, таким чином будуть зараховані й вони.
Про релігійне визнання громадян взагалі питання немає, мабуть, це залишилося від радянських часів. Про національність громадянин може тепер заявити факультативно, тобто якщо він має таке бажання. А про мову в переписній анкеті є кілька питань, і вони викликали в білоруському суспільстві гарячі суперечки. Людей запитують про рідну мову, (це подається як мова, засвоєна першою у дитинстві), про мову, якою вони звичайно розмовляють вдома, та про іноземні мови, якими вони володіють.
Лукашенко спілкується вдома білоруською, російською і «трасянкою»
Товариство білоруської мови вже висловило занепокоєння, що тут можливі якісь махінації для того, щоб, спираючись на підсумки цього опитування, далі проводити політику русифікації. Реальний стан мовної ситуації в Білорусі такий, що більше половини населення спілкується вдома російською мовою, котрою вони навчаються говорити першою. А якщо тепер вони визнають російську мову й рідною, тоді для білоруської мови в Білорусі взагалі не залишиться місця. А яку вони дадуть відповідь, дуже залежить від того, що їм пояснять «переписники».
Під час минулого перепису 1999 року білоруську мову назвали рідною 74 відсотки громадян країни. Скільки буде цього разу – дізнаємося найближчої весни, коли мають оприлюднити підсумки перепису.
Президент Олександр Лукашенко, який одним із перших взяв участь у переписі, на питання про рідну мову відповів: білоруська, а про мову, якою спілкується, вдома, відповів дуже широко: «По-різному. Від білоруської до російської. І «трасянкою» також. «Трасянка» – це білоруський варіант суржика.
(Мінськ – Прага – Київ)
Про релігійне визнання громадян взагалі питання немає, мабуть, це залишилося від радянських часів. Про національність громадянин може тепер заявити факультативно, тобто якщо він має таке бажання. А про мову в переписній анкеті є кілька питань, і вони викликали в білоруському суспільстві гарячі суперечки. Людей запитують про рідну мову, (це подається як мова, засвоєна першою у дитинстві), про мову, якою вони звичайно розмовляють вдома, та про іноземні мови, якими вони володіють.
Лукашенко спілкується вдома білоруською, російською і «трасянкою»
Товариство білоруської мови вже висловило занепокоєння, що тут можливі якісь махінації для того, щоб, спираючись на підсумки цього опитування, далі проводити політику русифікації. Реальний стан мовної ситуації в Білорусі такий, що більше половини населення спілкується вдома російською мовою, котрою вони навчаються говорити першою. А якщо тепер вони визнають російську мову й рідною, тоді для білоруської мови в Білорусі взагалі не залишиться місця. А яку вони дадуть відповідь, дуже залежить від того, що їм пояснять «переписники».
Під час минулого перепису 1999 року білоруську мову назвали рідною 74 відсотки громадян країни. Скільки буде цього разу – дізнаємося найближчої весни, коли мають оприлюднити підсумки перепису.
Президент Олександр Лукашенко, який одним із перших взяв участь у переписі, на питання про рідну мову відповів: білоруська, а про мову, якою спілкується, вдома, відповів дуже широко: «По-різному. Від білоруської до російської. І «трасянкою» також. «Трасянка» – це білоруський варіант суржика.
(Мінськ – Прага – Київ)
