Доступність посилання

ТОП новини

Кватирка в Європу для України відкрита. Не більше?


Київ – Вікно європейських можливостей поки закрите – до такого висновку дійшли в Києві учасники обговорення європейського майбутнього України. Відповідальність за невиправдані надії Помаранчевої революції експерти покладають на владу, а головну небезпеку вбачають у нинішній агресивній політиці Росії. На їхню думку, наразі необхідно зосередитися на прагматичних цілях співпраці з ЄС, таких як безвізовий режим та зона вільної торгівлі.

Олександр Сушко
Десять років тому членство України в ЄС порівнювали з членством Мексики в США. Сьогодні ж вже ведеться реальна дискусія щодо європейської перспективи України. Втім, серед країн-членів ЄС немає єдиної позиції щодо цього питання. Директор Інституту євроатлантичної співпраці Олександр Сушко вважає, що в Європейському Союзі існує близько 10- країн, які б вже зараз могли проголосувати за надання перспективи членства Україні; стільки ж – проти цього, а решта можуть схилитися у будь-який бік. Поки країни-члени дискутують між собою, Україна та ЄС готують Угоду про асоціацію.

«Питання в тому, що не всі до кінця усвідомлюють, що Україна готується до підписання наймасштабнішого міжнародно-правового документа у своїй історії, – пояснює значення Угоди Олександр Сушко. – Не тільки за кількістю сторінок, але і за кількістю можливостей, зобов’язань, проектів, компонентів, які у нього вкладаються. Це безпрецедентний за глибиною взаємних зобов’язань документ навіть для Європейського Союзу».

Те, що в ЄС зараз головує прихильна до України Швеція, а новий Європейський парламент очолив поляк Єжи Бузек, експерт Олександр Сушко називає другорядними. Найбільший вплив мала б ратифікація Лісабонської угоди, яка б вивела ЄС із глухого кута, бо поки Євросоюз зайнятий внутрішніми реформами.

Загроза з боку Росії

Олександр Палій
Ситуація, яка склалася довкола України – небезпечна, – застерігає експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Олександр Палій. Він вважає, що Україна перебуває поза гарантіями безпеки НАТО, а Будапештський меморандум, який підписали у 1994 році, щоб гарантувати безпеку без'ядерного статусу України – гарантій не дає. Найбільша ж небезпека – з боку Росії.

«Сьогоднішня Росія по периметру своїх кордонів, напевно, має найбільше проблем у світі. Але тим не менше, у всьому цьому переліку Україна стоїть на першій позиції», – говорить Олександр Палій. Мета Росії, на його думку, полягає у тому, щоб встановити в Україні маріонетковий режим, домогтися максимальних поступок на шляху до втрати Україною своєї незалежності.

Відповідальність за ситуацію, що склалася, Олександр Палій покладає на ті політичні сили, що виступають проти вступу України в НАТО. «Сьогодні Європа фрагментована. За допомогою російських грошей в Європі Росія культивує так званих «троянських коней» у вигляді Німеччини та Франції, тобто ключових стовпів Європи, – каже експерт. –Вони, звичайно, не налаштовані прямо проти України, але вони налаштовані проти європейських та євроатлантичних прагнень України. І тому, коли ми бачимо на гаслах багатьох європейських країн напис «Свобода, Рівність, Братерство», то на практиці виходить «Свобода, Рівність, Братерство, якщо Росія не проти».

Незважаючи на внутрішній безлад в Україні, стомленість ЄС від розширення та позицію Росії, яка не хоче відпускати Україну з зони свого впливу, «кватирка в Європу» для України все ж відкрита і треба працювати далі, вважають експерти. По-перше, треба зосередитися на безвізовому режимі. Україна відстає у цьому питанні не тільки від Сербії, але і від Молдови та Росії, які вже більше року видають біометричні паспорти. По-друге, треба працювати над угодою про зону вільної торгівлі, питаннями енергетичної співпраці та Євро-2012.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Ірина Туз

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2008 року. Вже рік готую  відеоматеріали для веб-сайту, тому часто доводиться переконувати людей, що Радіо Свобода - це більше, ніж радіо. Коли ж працюю в «класичному» радійному режимі, то особливо цікавлять теми євроінтеграції. Закінчила Лінгвістичний університет та Могилянську школу журналістики.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG