Останні дані Держкомстату: на кінець серпня українські роботодавці завинили своїм працівникам 1 мільярд 560 мільйонів гривень. Найгірша ситуація у орієнтованих на експорт галузях, а отже затримки викликані станом світового ринку, говорить перший заступник міністра праці та соціальної політики України Павло Розенко. Проте він зазначає, що пік заборгованості вже позаду.
«Загалом тенденція позитивна. На початку року борг сягав 1,8 мільярда гривень, зараз за нашими останніми даними – 1,3 мільярда. Держава може взяти на себе відповідальність за борги державних підприємств, але саме на них ситуація найкраща. Щодо приватних, то тут профспілки мають тиснути на керівництво, відповідно до колективних договорів. Держава може вплинути на них через органи прокуратури та контролю за дотриманням законодавства. Не виключено, що деякі керівники, користуючись кризою, вважають, що робітникам можна не платити. Тут має йти мова про зміну керівництва на підприємствах», – каже Павло Розенко.
Однак прості українці в ефективність урядової політики щодо заробітної плати не бачать.
«Ми заробляємо копійки. При цьому скрізь з нас вимагають грошей. Нещодавно змушений був платити лише за право мого сина піти до школи. У нас у місті багатьом затримують зарплату – їм зараз взагалі нестерпно. А мені хоч і платять вчасно, але не більше мінімальної зарплати»,– говорить Віктор, мешканець Житомира.
Політичні прояви «боргової» проблеми
Людина, якій менше платять, є політично маніпульованою, вважають експерти Центру Разумкова. Адже для неї уряди і президенти виглядають як турботливі благодійники. Саме такий образ, на думку експерта центру Людмили Шангіної, намагаються сформувати учасники нинішніх президентських перегонів.
При цьому, нинішній обсяг боргів із зарплат для України не є чимось надзвичайним, вважає директор центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
«Заборгованість більше мільярда гривень – це типова ситуація кількох останніх років. Тож посилена увага профспілок до неї та масові акції протесту мають більше політичний, аніж економічний підтекст», – переконаний експерт.
Закласти кошти на повернення боргів до державного бюджету, повернути заводам-імпортерам ПДВ, а недолугих керівників підприємств звільнити – такі рецепти виходу із зарплатної кризи пропонує уряду голова Національної федерації профспілок України Мирослав Якібчук. Якщо ж влада не дослухається до цих порад, профспілковий лідер обіцяє загальнонаціональний страйк.
«Тільки ми самі здатні відстояти свої права на життя. Подивімося на Європу. Як тільки у Франції рівень добробуту впав на 0,2 відсотки – французи вийшли на вулиці, розгромили увесь Париж. І після цього влада скасувала попередні рішення, підняла зарплати та пенсії. Ми маємо показати, що українці – велика нація, яка здатна себе захищати», – говорить профспілковий лідер.
Вчора Національна федерація профспілок організувала попереджувальну акцію протесту в Києві, вона зібрала понад 3 тисячі робітників, яким заборгували працедавці.
Кого рятувати: робітників чи працедавців?
Проте на думку працедавців, захисту потребує українська економіка загалом, а не лише робітники. Оскільки затримка зарплати – це лише один із проявів її проблем, переконаний голова Федерації роботодавців України Василь Надрага.
«Ми маємо в Україні чи не найбільше фінансове навантаження на виробника, дорогі енергоносії, дуже жорстоку податкову систему. На жаль, витягнути все це в нинішніх умовах ми не можемо», – зазначив Василь Надрага.
Натомість, за словами експерта з питань оплати праці федерації Профспілок України Ірини Жулай, затримка заробленого вигідна саме працедавцям. За цей рахунок керівники великих підприємств збільшують обігові кошти, роблять таку собі безвідсоткову позику у власного трудового колективу. На промислових гігантах ця схема є найбільш вигідною. Підтверджують слова експерта дані Держкомстату: найбільші борги мають промислові регіони: Донбас, Харківська область та Київ, найменші – Західна Україна.
(Київ – Прага)
«Загалом тенденція позитивна. На початку року борг сягав 1,8 мільярда гривень, зараз за нашими останніми даними – 1,3 мільярда. Держава може взяти на себе відповідальність за борги державних підприємств, але саме на них ситуація найкраща. Щодо приватних, то тут профспілки мають тиснути на керівництво, відповідно до колективних договорів. Держава може вплинути на них через органи прокуратури та контролю за дотриманням законодавства. Не виключено, що деякі керівники, користуючись кризою, вважають, що робітникам можна не платити. Тут має йти мова про зміну керівництва на підприємствах», – каже Павло Розенко.
Однак прості українці в ефективність урядової політики щодо заробітної плати не бачать.
«Ми заробляємо копійки. При цьому скрізь з нас вимагають грошей. Нещодавно змушений був платити лише за право мого сина піти до школи. У нас у місті багатьом затримують зарплату – їм зараз взагалі нестерпно. А мені хоч і платять вчасно, але не більше мінімальної зарплати»,– говорить Віктор, мешканець Житомира.
Політичні прояви «боргової» проблеми
При цьому, нинішній обсяг боргів із зарплат для України не є чимось надзвичайним, вважає директор центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
«Заборгованість більше мільярда гривень – це типова ситуація кількох останніх років. Тож посилена увага профспілок до неї та масові акції протесту мають більше політичний, аніж економічний підтекст», – переконаний експерт.
Закласти кошти на повернення боргів до державного бюджету, повернути заводам-імпортерам ПДВ, а недолугих керівників підприємств звільнити – такі рецепти виходу із зарплатної кризи пропонує уряду голова Національної федерації профспілок України Мирослав Якібчук. Якщо ж влада не дослухається до цих порад, профспілковий лідер обіцяє загальнонаціональний страйк.
«Тільки ми самі здатні відстояти свої права на життя. Подивімося на Європу. Як тільки у Франції рівень добробуту впав на 0,2 відсотки – французи вийшли на вулиці, розгромили увесь Париж. І після цього влада скасувала попередні рішення, підняла зарплати та пенсії. Ми маємо показати, що українці – велика нація, яка здатна себе захищати», – говорить профспілковий лідер.
Вчора Національна федерація профспілок організувала попереджувальну акцію протесту в Києві, вона зібрала понад 3 тисячі робітників, яким заборгували працедавці.
Кого рятувати: робітників чи працедавців?
Проте на думку працедавців, захисту потребує українська економіка загалом, а не лише робітники. Оскільки затримка зарплати – це лише один із проявів її проблем, переконаний голова Федерації роботодавців України Василь Надрага.
«Ми маємо в Україні чи не найбільше фінансове навантаження на виробника, дорогі енергоносії, дуже жорстоку податкову систему. На жаль, витягнути все це в нинішніх умовах ми не можемо», – зазначив Василь Надрага.
Натомість, за словами експерта з питань оплати праці федерації Профспілок України Ірини Жулай, затримка заробленого вигідна саме працедавцям. За цей рахунок керівники великих підприємств збільшують обігові кошти, роблять таку собі безвідсоткову позику у власного трудового колективу. На промислових гігантах ця схема є найбільш вигідною. Підтверджують слова експерта дані Держкомстату: найбільші борги мають промислові регіони: Донбас, Харківська область та Київ, найменші – Західна Україна.
(Київ – Прага)
