За підрахунками ООН, створення відповідної інфраструктури включно з будівництвом вітряків, сонячних батарей та панелей упродовж наступного десятиріччя коштуватиме по 500-600 мільярдів доларів щороку. Хто ж надаватиме ці астрономічні суми? Очевидно, ті, в кого є фінансові можливості.
Одначе, індустріальні держави вимагають, щоб країни, що розвиваються, спочатку знизили рівень викидів вуглецю у повітря. Ті, зі свого боку, вимагають, як то кажуть, гроші наперед, щоб оплачувати рух у цьому напрямку. «Для переходу на чисті джерела енергії нам потрібна програма громадських інвестицій.
Головна перешкода полягає у тому, як переконати політичних лідерів та виборців», – каже Роб Вос, директор департаменту ООН з економічних і соціальних справ. Важливість цієї проблеми для світової економіки він порівняв з Планом Маршалла. Як відомо, завдяки американському фінансуванню за Планом Маршалла зруйновану війною західноєвропейську економіку було відновлено.
Впровадження так званого «глобального податку»
Яким чином ООН під час світової економічної скрути пропонує збирати 500-600 мільярдів щороку? Ця сума дорівнює приблизно одному відсоткові щорічного глобального економічного видобутку. Це менше, ніж американські програми економічних стимулів. Однак для боротьби з потеплінням клімату індустріальні країни виділили лише 21 мільярд доларів.
Представник ООН пропонує збирати гроші для розбудови енергетичної інфраструктури країн, що розвиваються, шляхом впровадження так званого «глобального податку» у розмірі 50 доларів на особу, що в сумі має дати 500 мільярдів доларів. Натомість, експерти стверджують, що теоретично «глобальний податок» є ідеальним рішенням, але... не для реального світу.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Одначе, індустріальні держави вимагають, щоб країни, що розвиваються, спочатку знизили рівень викидів вуглецю у повітря. Ті, зі свого боку, вимагають, як то кажуть, гроші наперед, щоб оплачувати рух у цьому напрямку. «Для переходу на чисті джерела енергії нам потрібна програма громадських інвестицій.
Головна перешкода полягає у тому, як переконати політичних лідерів та виборців», – каже Роб Вос, директор департаменту ООН з економічних і соціальних справ. Важливість цієї проблеми для світової економіки він порівняв з Планом Маршалла. Як відомо, завдяки американському фінансуванню за Планом Маршалла зруйновану війною західноєвропейську економіку було відновлено.
Впровадження так званого «глобального податку»
Яким чином ООН під час світової економічної скрути пропонує збирати 500-600 мільярдів щороку? Ця сума дорівнює приблизно одному відсоткові щорічного глобального економічного видобутку. Це менше, ніж американські програми економічних стимулів. Однак для боротьби з потеплінням клімату індустріальні країни виділили лише 21 мільярд доларів.
Представник ООН пропонує збирати гроші для розбудови енергетичної інфраструктури країн, що розвиваються, шляхом впровадження так званого «глобального податку» у розмірі 50 доларів на особу, що в сумі має дати 500 мільярдів доларів. Натомість, експерти стверджують, що теоретично «глобальний податок» є ідеальним рішенням, але... не для реального світу.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
