Майже півтисячі заповідників, заказників місцевого та загальнодержавного значення функціонують нині в Закарпатті. Це означає, що на території в дві сотні тисяч гектарів під охороною ліси й праліси, тварини, риби й птахи. Проте навіть з такими непоганими порівняно з іншими областями України показниками, Закарпаттю ще далеченько до європейських норм екомережі. Робота над створенням нових заказників і заповідників триває постійно, і за останні два роки успіхи в цій справі в регіоні суттєві. Принаймні так переконує начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов.
«Цей напрямок роботи є пріоритетом для нашого управління, і за останні два роки з невеличким ми досягли планки 13,5 % заповідності від території всієї області, і це з 12,7 %, створили нещодавно новий національний парк Притисянсьский, декілька заказників», – зазначив Андрій Погорєлов.
Проблеми в благородній справі, і найперша – брак коштів
Нині екологи розробили й затвердили План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області. Згідно з документом, протягом 5 років у області з’являться сім нових заказників. Загальна площа нових об’єктів природно-заповідного фонду становитиме понад 235 гектарів.
За словами Андрія Погорєлова, це є кроком зі створення спадщини нашим нащадкам – природної і культурної спадщини, оскільки на нашій території є багато видів тварин і рослин, які вже фактично є рідкісними. «І ми навіть ініціювали та створили перелік рідкісних тварин і рослин на території Закарпатської області», – каже Андрій Погорєлов.
Та в бочці меду – ложка дьогтю. Екологи кажуть, є й проблеми в їхній благородній справі, і найперша – брак коштів. Через це не можуть завершити роботи з закріплення межовими знаками та нанесення на картографічні матеріали окремих заповідників, і серед них такого потужного, як Карпатський біосферний.
У національному природному парку «Синевир» інша біда: місцеве населення без погоджень використовувало угіддя національного парку, а тепер не хоче віддавати. А ще чимало суперечок виникає через ідею віднесення всієї території Говерли до природоохоронного фонду. В останньому випадку йдеться про виконання указів Президента, тому це питання обіцяють вирішити вже незабаром.
(Ужгород –Київ – Прага)
«Цей напрямок роботи є пріоритетом для нашого управління, і за останні два роки з невеличким ми досягли планки 13,5 % заповідності від території всієї області, і це з 12,7 %, створили нещодавно новий національний парк Притисянсьский, декілька заказників», – зазначив Андрій Погорєлов.
Проблеми в благородній справі, і найперша – брак коштів
Нині екологи розробили й затвердили План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області. Згідно з документом, протягом 5 років у області з’являться сім нових заказників. Загальна площа нових об’єктів природно-заповідного фонду становитиме понад 235 гектарів.
За словами Андрія Погорєлова, це є кроком зі створення спадщини нашим нащадкам – природної і культурної спадщини, оскільки на нашій території є багато видів тварин і рослин, які вже фактично є рідкісними. «І ми навіть ініціювали та створили перелік рідкісних тварин і рослин на території Закарпатської області», – каже Андрій Погорєлов.
Та в бочці меду – ложка дьогтю. Екологи кажуть, є й проблеми в їхній благородній справі, і найперша – брак коштів. Через це не можуть завершити роботи з закріплення межовими знаками та нанесення на картографічні матеріали окремих заповідників, і серед них такого потужного, як Карпатський біосферний.
У національному природному парку «Синевир» інша біда: місцеве населення без погоджень використовувало угіддя національного парку, а тепер не хоче віддавати. А ще чимало суперечок виникає через ідею віднесення всієї території Говерли до природоохоронного фонду. В останньому випадку йдеться про виконання указів Президента, тому це питання обіцяють вирішити вже незабаром.
(Ужгород –Київ – Прага)
