Річний обсяг газу, що його має купувати Україна відповідно до контракту з російською стороною, становить 52 мільярди кубів. Але, за словами радника прем’єра з енергетичних питань Олександра Гудими, протягом кількох років Україна хоче скоротити обсяги імпортного палива вдвічі.
Наразі ж тривають переговори з «Газпромом» щодо зменшення обсягів споживання газу наступного року. «Вони є дуже складними, – каже пан Гудима. – Росіяни, на превеликий жаль, не пішли на цей крок, обмежившись лише усними запевненнями, що не будуть стягувати пені з України за недобір газу, – говорить радник прем’єра. – Ми сподіваємося, що росіяни, зрештою, зрозуміють, що цей пункт угоди є дискримінаційним. В умовах фінансової кризи вимагати від України, щоб вона відбирала ті обсяги газу, які були в угоді від січня, є не реально».
Українській стороні лишається просити
Відповідно до українсько-російського газового контракту, його зміни мали бути узгоджені за шість місяців до нового року, тобто, до 1 липня. Тож, як зазначив Радіо Свобода експерт із енергетичних питань Олександр Нарбут, Україна уже втратила темп для досягнення такої домовленості. Тепер Україна може просити, а Росія – погоджуватися чи ні.
«Перспективи не дуже райдужні, оскільки для Росії, як і раніше, цікаво мати енергетичні важелі впливу на Україну. Заради цього Росія усіма методами зберігатиме дисбаланс у домовленостях, які існують у сфері газових поставок та транзиту російського газу українською територією», – вважає Олександр Нарбут.
Цвяхи вилізуть взимку?
Навесні, під час візиту Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко до Москви, вона домовилася з колегою Володимиром Путіним про цьогорічне скорочення обсягів газу. Проте домовленості не були задокументовані. Тож це залишає російській стороні юридичні підстави виставляти Україні штрафні санкції. Щоправда, російська сторона неодноразово заявляла, що не штрафуватиме Україну. Однак, на думку пана Нарбута, ризики все одно залишаються.
«Абсолютно немає гарантій, що Росія не виставить усі рахунки, – каже експерт. – Контракт підписаний на умовах: бери або плати. Тому, якщо навіть без штрафних санкцій Росія вважатиме за потрібне виставити ці рахунки, виникне відповідний прецедент. До того ж, він може виникнути у найбільш напружений зимовий період і спровокувати новий етап газової кризи».
Сьогодні Україна є найбільшим у Європі споживачем російського газу, таким вона залишиться і в разі корекції контрактів. Саме це, на думку експертів, і може стати аргументом у переговорах з «Газпромом», як щодо обсягів закупівель газу, так і щодо його ціни.
Разом з тим, зазначають оглядачі, українсько-російські відносини у газовій сфері напряму залежать від політичної ситуації. А зважаючи на нинішнє загострення між Києвом та Москвою, не варто очікувати поступок і в енергетиці.
(Київ – Прага)
Наразі ж тривають переговори з «Газпромом» щодо зменшення обсягів споживання газу наступного року. «Вони є дуже складними, – каже пан Гудима. – Росіяни, на превеликий жаль, не пішли на цей крок, обмежившись лише усними запевненнями, що не будуть стягувати пені з України за недобір газу, – говорить радник прем’єра. – Ми сподіваємося, що росіяни, зрештою, зрозуміють, що цей пункт угоди є дискримінаційним. В умовах фінансової кризи вимагати від України, щоб вона відбирала ті обсяги газу, які були в угоді від січня, є не реально».
Українській стороні лишається просити
Відповідно до українсько-російського газового контракту, його зміни мали бути узгоджені за шість місяців до нового року, тобто, до 1 липня. Тож, як зазначив Радіо Свобода експерт із енергетичних питань Олександр Нарбут, Україна уже втратила темп для досягнення такої домовленості. Тепер Україна може просити, а Росія – погоджуватися чи ні.
«Перспективи не дуже райдужні, оскільки для Росії, як і раніше, цікаво мати енергетичні важелі впливу на Україну. Заради цього Росія усіма методами зберігатиме дисбаланс у домовленостях, які існують у сфері газових поставок та транзиту російського газу українською територією», – вважає Олександр Нарбут.
Цвяхи вилізуть взимку?
Навесні, під час візиту Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко до Москви, вона домовилася з колегою Володимиром Путіним про цьогорічне скорочення обсягів газу. Проте домовленості не були задокументовані. Тож це залишає російській стороні юридичні підстави виставляти Україні штрафні санкції. Щоправда, російська сторона неодноразово заявляла, що не штрафуватиме Україну. Однак, на думку пана Нарбута, ризики все одно залишаються.
«Абсолютно немає гарантій, що Росія не виставить усі рахунки, – каже експерт. – Контракт підписаний на умовах: бери або плати. Тому, якщо навіть без штрафних санкцій Росія вважатиме за потрібне виставити ці рахунки, виникне відповідний прецедент. До того ж, він може виникнути у найбільш напружений зимовий період і спровокувати новий етап газової кризи».
Сьогодні Україна є найбільшим у Європі споживачем російського газу, таким вона залишиться і в разі корекції контрактів. Саме це, на думку експертів, і може стати аргументом у переговорах з «Газпромом», як щодо обсягів закупівель газу, так і щодо його ціни.
Разом з тим, зазначають оглядачі, українсько-російські відносини у газовій сфері напряму залежать від політичної ситуації. А зважаючи на нинішнє загострення між Києвом та Москвою, не варто очікувати поступок і в енергетиці.
(Київ – Прага)
