Неймовірно, але факт: попри всі заборони, попри те, що репортерів на постріл не допускають до місць подій, попри те, що відбирають теле й кінокамери, тегеранські демонстрації буквально не сходять з екранів американських телевізійних каналів.
Іранський режим звинувачує у підбурюванні власного населення західних ворогів, насамперед Сполучені Штати й Велику Британію. Але тим, що ми тут можемо спостерігати за іранськими демонстраціями, завдячуємо західним винаходам, західній технології та ентузіазмові іранських самодіяльних громадських журналістів. Це вони, використовуючи камери своїх мобільників, інтернет з його твіттером і фейсбуком, постачають зовнішній світ прямими репортажами з місця подій. Щоправда, кадри подекуди не досить чіткі, але головне те, що інформація доходить.
Конгрес і Білий дім засуджують розправу над демонстрантами
У багатьох великих містах, таких як Нью-Йорк, Вашингтон, Денвер, Чикаго, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Філадельфія відбуваються багатолюдні демонстрації. Учасники у зеленому – це колір солідарності з іранськими активістами. На плакатах написи: «Свободу Іранові», «Припинить вбивати наших братів і сестер», вимоги провести нові вибори.
Коментатори американських ЗМІ проводять паралель з помаранчевою революцією в Україні. Конгрес США, виявляючи подиву гідну одностайність, ухвалив резолюцію підтримки вимог учасників іранського руху протесту проти автократичного режиму. Президент Барак Обама опублікував заяву, яка засуджує жорстоку розправу режиму з демонстрантами.
Порівнюючи іранський рух з американським рухом за громадянські права, Обама згадав слова лідера того руху: «Мартин Лютер Кінг сказав колись: «Арка морального всесвіту довга, але вона веде до справедливості. Я вірю в це. Міжнародна спільнота вірить у це. І тепер ми є свідками віри іранського народу в цю істину... Загальне право на зібрання і свободу слова вимагають дотримання і Сполучені Штати – на боці тих, хто прагне скористатися з цих прав».
Конгресмен Джерольд Надлер сказав на мітингу в Нью-Йорку, що іранці «прагнуть скинути ярмо айятолл та мулл». Кристин Силверберг, яка була дорадником Білого дому в адміністрації Джорджа Буша, сказала в інтерв”ю телемережі новин FoxNews: «На мою думку, у цьому протистоянні між протестуючими та муллами ми не мусимо бути безсторонніми. На протязі 30 років Сполучені Штати обстоювали (ідею) зміни самого режиму у Тегерані. Тож, ми можемо нині говорити, не вибачаючись, що у цій суперечці ми стоїмо на боці реформаторів і демократів».
Але, як зауважив Чарльз Краутхаммер, оглядач газети «Вашингтон Пост», мало хто сподівається, що іранці спроможуться скинути ісламістський режим.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Іранський режим звинувачує у підбурюванні власного населення західних ворогів, насамперед Сполучені Штати й Велику Британію. Але тим, що ми тут можемо спостерігати за іранськими демонстраціями, завдячуємо західним винаходам, західній технології та ентузіазмові іранських самодіяльних громадських журналістів. Це вони, використовуючи камери своїх мобільників, інтернет з його твіттером і фейсбуком, постачають зовнішній світ прямими репортажами з місця подій. Щоправда, кадри подекуди не досить чіткі, але головне те, що інформація доходить.
Конгрес і Білий дім засуджують розправу над демонстрантами
У багатьох великих містах, таких як Нью-Йорк, Вашингтон, Денвер, Чикаго, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Філадельфія відбуваються багатолюдні демонстрації. Учасники у зеленому – це колір солідарності з іранськими активістами. На плакатах написи: «Свободу Іранові», «Припинить вбивати наших братів і сестер», вимоги провести нові вибори.
Коментатори американських ЗМІ проводять паралель з помаранчевою революцією в Україні. Конгрес США, виявляючи подиву гідну одностайність, ухвалив резолюцію підтримки вимог учасників іранського руху протесту проти автократичного режиму. Президент Барак Обама опублікував заяву, яка засуджує жорстоку розправу режиму з демонстрантами.
Порівнюючи іранський рух з американським рухом за громадянські права, Обама згадав слова лідера того руху: «Мартин Лютер Кінг сказав колись: «Арка морального всесвіту довга, але вона веде до справедливості. Я вірю в це. Міжнародна спільнота вірить у це. І тепер ми є свідками віри іранського народу в цю істину... Загальне право на зібрання і свободу слова вимагають дотримання і Сполучені Штати – на боці тих, хто прагне скористатися з цих прав».
Конгресмен Джерольд Надлер сказав на мітингу в Нью-Йорку, що іранці «прагнуть скинути ярмо айятолл та мулл». Кристин Силверберг, яка була дорадником Білого дому в адміністрації Джорджа Буша, сказала в інтерв”ю телемережі новин FoxNews: «На мою думку, у цьому протистоянні між протестуючими та муллами ми не мусимо бути безсторонніми. На протязі 30 років Сполучені Штати обстоювали (ідею) зміни самого режиму у Тегерані. Тож, ми можемо нині говорити, не вибачаючись, що у цій суперечці ми стоїмо на боці реформаторів і демократів».
Але, як зауважив Чарльз Краутхаммер, оглядач газети «Вашингтон Пост», мало хто сподівається, що іранці спроможуться скинути ісламістський режим.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
