Невдовзі після трагічної аварії на Чорнобильській АЕС у Західній Європі, зокрема, Франції, Італії та Бельгії, почали виникати об’єднання сімей, які щорічно запрошують дітей із територій, що сусідять із місцем катастрофи. Мета – надати їм хоч тимчасово інше життя, віддалене від радіаційного впливу.
Існуючи з 1993 року, «Асоціація із прийому дітей-жертв Чорнобиля» влаштувала літнє перебування у Бельгії майже двох з половиною тисяч дітлахів, здебільшого з Білорусі. І таких об’єднань у різних частинах цієї країни є аж понад два десятки.
Бельгієць із медаллю ліквідатора наслідків Чорнобиля
«Позитивний уже той факт, що ці діти у нас харчуються незабрудненими продуктами, – каже Жан-Марі Андре, один із ініціаторів асоціації. – Тим часом, в Україні чи Білорусі їм доводиться їсти те, що є, бо завезені харчі коштують батькам дорого. Я не кажу, що у нас все ідеальне, але продукти все ж під суворішим контролем і без радіації, бо у нас не було Чорнобиля».
Цікаво, що Жан-Марі Андре – почесний мешканець міста Бобруйськ, а за багаторічну допомогу дітям білоруська влада навіть нагородила його медаллю учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Родина Леклерк, де є своїх двоє дітей, щороку з нетерпінням очікують дівчинку з України, яку звуть Христина. Діти дуже просто знаходять спільну мову, каже Сара Леклерк.
«Христина швидко інтегрувалася, бо наші діти мають приблизно такий самий вік. Ми її прийняли, як нашу власну дитину. Звичайно, що на початку відчувалася різниця культур, але це не створювало ніяких проблем», – зауважила жінка.
Чорнобильські діти покращують імунітет
Родина Сари Леклерк входить до іншої асоціації бельгійських сімей, під назвою «Діти Чорнобиля».
Керівник цієї організації Бернадет Вастраде пояснив Радіо Свобода, що таких сімей у них налічується близько 80. Від часу заснування «Дітей Чорнобиля» декілька тисяч юних білорусів та українців щоліта хоч тимчасово уникають тієї реальності, котра їх супроводжує від народження.
«Справді науково доведено, що дитина, яка віддаляється від забрудненої Чорнобилем зони частково відновлює своє здоров’я, – зауважує Бернадет Вастраде. – Зокрема, виводиться з організму частина цезію, який там накопичується через харчові продукти».
Нині, коли відзначають 25-ті роковини Чорнобильської трагедії, а японські атомні станції стали новою загрозою, бажання допомогти людям, які живуть поблизу місця аварії у Чорнобилі, значно зростає. Чимало нових бельгійських сімей пропонують послуги в організації відпочинку білоруських та українських дітей, – каже секретар «Асоціації з прийому дітей-жертв Чорнобиля» Деніз Андре. Для полегшення спілкування цих дітей із бельгійськими однолітками вона за допомоги перекладачів навіть склала невеликий розмовник із найважливішими та найпоширенішими фразами.
Організація, візові процедури, збір коштів на перевезення дітей та їх облаштування у Бельгії – все це не переобтяжує представників асоціації.
«Безперечно, ні, для нас це не складно, – каже Деніз Андре. – Ми збираємо й надсилаємо дані про наші сім’ї, які приймають дітей. Повідомляємо вік дитини, стать і підбираємо чорнобильських дітей приблизно того ж віку, що й діти бельгійців. Все це для кращої інтеграції. Єдине, що ми вимагаємо, – щоб діти були з родин, які в першу чергу потребують допомоги».
Деніз Андре додає, що мова насамперед іде про дітей із сімей, де один із батьків загинув або хворіє, а також розлучених або ж просто незаможних.
«Подумай про тих, що постраждали»
30 квітня у селищі Тімістер, в якій живе родина Андре та частина сімей, де приймають чорнобильських дітей, асоціація організує черговий день пам’яті катастрофи на ЧАЕС. У програмі легкоатлетичний крос, фотовиставка й концерт. Всі зібрані кошти підуть на допомогу сім’ям чорнобильців та організацію відпочинку їхніх дітей, яких тут чекають у червні.
На одній із пішохідних вулиць бельгійського селища Тімістер 26 квітня 2006 року встановили пам’ятну дошку, на якій написано: «Чорнобиль. Вибух на атомній станції. Подумай про тих, що постраждали».
Існуючи з 1993 року, «Асоціація із прийому дітей-жертв Чорнобиля» влаштувала літнє перебування у Бельгії майже двох з половиною тисяч дітлахів, здебільшого з Білорусі. І таких об’єднань у різних частинах цієї країни є аж понад два десятки.
Бельгієць із медаллю ліквідатора наслідків Чорнобиля
«Позитивний уже той факт, що ці діти у нас харчуються незабрудненими продуктами, – каже Жан-Марі Андре, один із ініціаторів асоціації. – Тим часом, в Україні чи Білорусі їм доводиться їсти те, що є, бо завезені харчі коштують батькам дорого. Я не кажу, що у нас все ідеальне, але продукти все ж під суворішим контролем і без радіації, бо у нас не було Чорнобиля».
Цікаво, що Жан-Марі Андре – почесний мешканець міста Бобруйськ, а за багаторічну допомогу дітям білоруська влада навіть нагородила його медаллю учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Родина Леклерк, де є своїх двоє дітей, щороку з нетерпінням очікують дівчинку з України, яку звуть Христина. Діти дуже просто знаходять спільну мову, каже Сара Леклерк.
«Христина швидко інтегрувалася, бо наші діти мають приблизно такий самий вік. Ми її прийняли, як нашу власну дитину. Звичайно, що на початку відчувалася різниця культур, але це не створювало ніяких проблем», – зауважила жінка.
Чорнобильські діти покращують імунітет
Родина Сари Леклерк входить до іншої асоціації бельгійських сімей, під назвою «Діти Чорнобиля».
Керівник цієї організації Бернадет Вастраде пояснив Радіо Свобода, що таких сімей у них налічується близько 80. Від часу заснування «Дітей Чорнобиля» декілька тисяч юних білорусів та українців щоліта хоч тимчасово уникають тієї реальності, котра їх супроводжує від народження.
«Справді науково доведено, що дитина, яка віддаляється від забрудненої Чорнобилем зони частково відновлює своє здоров’я, – зауважує Бернадет Вастраде. – Зокрема, виводиться з організму частина цезію, який там накопичується через харчові продукти».
Нині, коли відзначають 25-ті роковини Чорнобильської трагедії, а японські атомні станції стали новою загрозою, бажання допомогти людям, які живуть поблизу місця аварії у Чорнобилі, значно зростає. Чимало нових бельгійських сімей пропонують послуги в організації відпочинку білоруських та українських дітей, – каже секретар «Асоціації з прийому дітей-жертв Чорнобиля» Деніз Андре. Для полегшення спілкування цих дітей із бельгійськими однолітками вона за допомоги перекладачів навіть склала невеликий розмовник із найважливішими та найпоширенішими фразами.
Організація, візові процедури, збір коштів на перевезення дітей та їх облаштування у Бельгії – все це не переобтяжує представників асоціації.
«Безперечно, ні, для нас це не складно, – каже Деніз Андре. – Ми збираємо й надсилаємо дані про наші сім’ї, які приймають дітей. Повідомляємо вік дитини, стать і підбираємо чорнобильських дітей приблизно того ж віку, що й діти бельгійців. Все це для кращої інтеграції. Єдине, що ми вимагаємо, – щоб діти були з родин, які в першу чергу потребують допомоги».
Деніз Андре додає, що мова насамперед іде про дітей із сімей, де один із батьків загинув або хворіє, а також розлучених або ж просто незаможних.
«Подумай про тих, що постраждали»
30 квітня у селищі Тімістер, в якій живе родина Андре та частина сімей, де приймають чорнобильських дітей, асоціація організує черговий день пам’яті катастрофи на ЧАЕС. У програмі легкоатлетичний крос, фотовиставка й концерт. Всі зібрані кошти підуть на допомогу сім’ям чорнобильців та організацію відпочинку їхніх дітей, яких тут чекають у червні.
На одній із пішохідних вулиць бельгійського селища Тімістер 26 квітня 2006 року встановили пам’ятну дошку, на якій написано: «Чорнобиль. Вибух на атомній станції. Подумай про тих, що постраждали».
