– У більшості випадків для атак на кораблі у відкритому морі пірати використовують раніше викрадені судна, якими транспортують свої легкі швидкісні катери. Це їм дозволяє віддалятися від берегів на сотні й тисячі кілометрів. Наблизившись до комерційного судна чи приватної яхти, вони відчеплюють свої невеликі катери і йдуть на абордаж. Озброєні гранатометами та автоматичною зброєю типу «Калашников», вони за лічені хвилини беруть під контроль весь екіпаж. Це не аматори. (Пірати) часто мають спільників у портах регіону, що постачають їм дані, коли і де нападники можуть знайти своїх жертв.
– Як Ви думаєте, на що використовують пірати отримані викупи, адже мова йде про мільйони доларів та десятки, ба, навіть сотні захоплених кораблів?
– Є декілька гіпотез. Існує чимало сомалійських політиків, що стверджують, ніби за піратами стоїть «Аль-Каїда» і що частина викупів іде на фінансування ісламістського повстанського угруповання «Шебаб» – сомалійського аналога «Талібану» (що діє в Афганістані). Проте, я не дуже вірю цій гіпотезі. Ймовірніше, частина грошей використовується для закупівель нових човнів, зброї, пального, оплати інформаторів та спільників. Іншу частину віддають сомалійським кланам, які контролюють піратство і на сьогодні вже повністю ідентифіковані. Мова йде про клани північного Сомалі, які, очевидно, на ці гроші купують дорогі вілли, як у самій країні, так і за кордоном, – в арабських державах, місті Дубаї чи Омані.
– Наразі у регіоні патрулюють військові кораблі місії «Аталанта», країн НАТО та окремих зацікавлених країн. Проте навіть попри таку широку військову присутність пірати все ж із успіхом продовжують свої напади. З іншого боку, не спрацьовують і заходи з озброєння торговельних суден чи, скажімо, підведення напруги до зовнішніх бортів корабля, щоб перешкодити проникненню піратів на судно. У чому причина?
– Після моїх розмов із капітаном пакистанського судна, що тривалий час був заручником, я зробив висновок, що такі заходи можуть тільки призвести до ескалації насилля. Сомалі перебуває у стані багаторічної війни. Користуватися зброєю, вбивати чи ризикувати – це їхнє повсякденне життя. Тому у кризових ситуаціях вони не вагатимуться використовувати зброю. Наприклад, згаданий капітан при нападі скерував своє судно на катер піратів і пошкодив його. У той же час пірати з іншого катера відкрили стрілянину, що спричинило небезпеку для життя моряків. Зрештою захоплення таки здійснилося. Тому, це проблема, яку слід вирішити глобальним підходом, бо анархія у Сомалі тільки провокує нові піратські напади.
(Брюссель – Прага – Київ)
– Як Ви думаєте, на що використовують пірати отримані викупи, адже мова йде про мільйони доларів та десятки, ба, навіть сотні захоплених кораблів?
– Є декілька гіпотез. Існує чимало сомалійських політиків, що стверджують, ніби за піратами стоїть «Аль-Каїда» і що частина викупів іде на фінансування ісламістського повстанського угруповання «Шебаб» – сомалійського аналога «Талібану» (що діє в Афганістані). Проте, я не дуже вірю цій гіпотезі. Ймовірніше, частина грошей використовується для закупівель нових човнів, зброї, пального, оплати інформаторів та спільників. Іншу частину віддають сомалійським кланам, які контролюють піратство і на сьогодні вже повністю ідентифіковані. Мова йде про клани північного Сомалі, які, очевидно, на ці гроші купують дорогі вілли, як у самій країні, так і за кордоном, – в арабських державах, місті Дубаї чи Омані.
– Наразі у регіоні патрулюють військові кораблі місії «Аталанта», країн НАТО та окремих зацікавлених країн. Проте навіть попри таку широку військову присутність пірати все ж із успіхом продовжують свої напади. З іншого боку, не спрацьовують і заходи з озброєння торговельних суден чи, скажімо, підведення напруги до зовнішніх бортів корабля, щоб перешкодити проникненню піратів на судно. У чому причина?
– Після моїх розмов із капітаном пакистанського судна, що тривалий час був заручником, я зробив висновок, що такі заходи можуть тільки призвести до ескалації насилля. Сомалі перебуває у стані багаторічної війни. Користуватися зброєю, вбивати чи ризикувати – це їхнє повсякденне життя. Тому у кризових ситуаціях вони не вагатимуться використовувати зброю. Наприклад, згаданий капітан при нападі скерував своє судно на катер піратів і пошкодив його. У той же час пірати з іншого катера відкрили стрілянину, що спричинило небезпеку для життя моряків. Зрештою захоплення таки здійснилося. Тому, це проблема, яку слід вирішити глобальним підходом, бо анархія у Сомалі тільки провокує нові піратські напади.
(Брюссель – Прага – Київ)
