«Свято мільйонів»,– під таким заголовком подає святкову передовицю харківська газета «Вечірнє радіо» 1928-го року. «40-к років тому кращі представники робітничого класу започаткували це свято як акт пролетарської солідарності в усіх країнах, - пише автор. – Але опортуністичні вожді 2-го Інтернаціоналу зробили все, щоби вилучити революційну суть першотравня. І лише завдяки створенню Комуністичного Інтернаціоналу день 1 Травня дійсно став днем бойової інтернаціональної солідарності пролетаріату. Пролетарські маси шикуються в бойові колони під прапором Комінтерну для майбутніх ґерців з класовими ворогами», – так патетично завершує статтю автор харківського часопису «Вечірнє радіо» за 1928 рік.
Газета робітничо-селянської молоді Ніжинщини «Більшовицькі резерви» 1930-го року подає замітку про свято першотравня написану вже в простішому форматі. «День випав чудовий. Міський плац оточено натовпом людей, а на плацу ще нікого. Раптом все затихло, бо на трибуні, заквітчаній ялиною та прапорами з’явилась окружна капела хористів. Дружньо кинулись в юрбу звуки «Інтернаціоналу». З вітанням виступає голова окружного виконавчого комітету М’ягкий. А потім молоді червоноармійці приймають присягу. Двічі розступався натовп, двічі сходився, пропускаючи на плац червоних залізничників та махорочників зі своїми оркестрами. Люду – не окинути оком. Там - агітвози, там - трактор гуде, там - дотепні карикатури на білогвардійців, поміщиків та капіталістів. Весело відсвяткували», – пише автор статті в газеті «Більшовицькі резерви» за 1930 рік.
«Я, слюсар інструментного цеху механічної майстерні, беру на себе зобов’язання відремонтувати до 1 травня весь нарізний та ріжучий інструмент», – таку обіцянку проголосив партійним зборам комуніст Василь Заливайко, про що громадськості напередодні першотравня 1948-го року повідомила газета партосередків Київських електропідприємств «Електрик на варті».
Столичний часопис «Київська правда» за 1953 рік подає замітку про перебіг підготовки до свята в Києві. «Місто одягається у святкове вбрання. Оформлення центральної магістралі – Хрещатика - присвячується темі: Наша мета комунізм. А площа Калініна – темі дружби народів СРСР. На багатьох будинках – портрети великих геніїв людства Леніна і Сталіна. З першотравнем дорогі товариші»!
Огляд підготований за матеріалами Національної академічної бібліотеки імені Вернадського.
(Київ – Прага)
Газета робітничо-селянської молоді Ніжинщини «Більшовицькі резерви» 1930-го року подає замітку про свято першотравня написану вже в простішому форматі. «День випав чудовий. Міський плац оточено натовпом людей, а на плацу ще нікого. Раптом все затихло, бо на трибуні, заквітчаній ялиною та прапорами з’явилась окружна капела хористів. Дружньо кинулись в юрбу звуки «Інтернаціоналу». З вітанням виступає голова окружного виконавчого комітету М’ягкий. А потім молоді червоноармійці приймають присягу. Двічі розступався натовп, двічі сходився, пропускаючи на плац червоних залізничників та махорочників зі своїми оркестрами. Люду – не окинути оком. Там - агітвози, там - трактор гуде, там - дотепні карикатури на білогвардійців, поміщиків та капіталістів. Весело відсвяткували», – пише автор статті в газеті «Більшовицькі резерви» за 1930 рік.
«Я, слюсар інструментного цеху механічної майстерні, беру на себе зобов’язання відремонтувати до 1 травня весь нарізний та ріжучий інструмент», – таку обіцянку проголосив партійним зборам комуніст Василь Заливайко, про що громадськості напередодні першотравня 1948-го року повідомила газета партосередків Київських електропідприємств «Електрик на варті».
Столичний часопис «Київська правда» за 1953 рік подає замітку про перебіг підготовки до свята в Києві. «Місто одягається у святкове вбрання. Оформлення центральної магістралі – Хрещатика - присвячується темі: Наша мета комунізм. А площа Калініна – темі дружби народів СРСР. На багатьох будинках – портрети великих геніїв людства Леніна і Сталіна. З першотравнем дорогі товариші»!
Огляд підготований за матеріалами Національної академічної бібліотеки імені Вернадського.
(Київ – Прага)
