«Імексбанк», «Хрещатик», «Фінанси та кредит», «Укрпромбанк», «Надра», «Родовід» та «Укргазбанк» – саме ці фінансові установи уже найближчим часом отримають бюджетні кошти на рекапіталізацію.
За словами виконувача обов’язків міністра фінансів Ігоря Уманського, програма рекапіталізації – процедура затяжна. Вона триватиме як мінімум рік.
І на період її дії щодо цих банків буде застосовано особливий режим нагляду. Керівник Мінфіну наголосив, що здійснення рекапіталізації потребує запровадження тимчасової адміністрації.
А оскільки в «Укрпромбанку», «Надрах» та «Родоводі» вона уже діє, тож подібні заходи потрібно запровадити ще у чотирьох банках.
Депозити мали б повертати
Запровадження тимчасової адміністрації передбачає мораторій на видання депозитів. Однак у даному разі про це не йдеться, запевняє Радіо Свобода радник голови правління «Укргазбанку», одного з семи банків, який потрапив під нинішню рекапіталізацію, Олександр Охріменко.
«Це не класична тимчасова адміністрація, коли накладають мораторій (на депозити). Це перш за все представник держави в управлінні банку. Депозити знімати можна, заміна кредитів, їхня реструктуризація, спірні питання… Тобто основна мета – це насамперед покращити платоспроможність банку в умовах отримання грошей від держави», – каже представник банку.
Державні кошти зроблять банки ліквідними
Для оздоровлення семи банків держава планує надати 20 мільярдів гривень. На думку Олександра Охріменка, такої суми вистачить, щоб зробити ці фінансові установи ліквідними.
«Враховуючи на те, що економіка стислась, у нас критично не вистачає 20–22 мільярдів, щоб збалансувати потребу у грошах. Якщо ці гроші нададуть, вони дадуть можливість наситити нашу банківську систему такою сумою, що фактично не буде проблеми банківської ліквідності», – вважає банкір.
Непрозорість рекапіталізації може спричинити проблеми
Одначе деякі фахівці скептично оцінюють нинішню ситуацію. На думку експерта Центру антикризових досліджень Олександра Гриневича, непрозорість самого процесу рекапіталізації може спричинити низку проблем.
«Поки що експертам не відомо, які принципи закладені у даний процес, який називається рекапіталізація. І, судячи з досвіду, він може проводитися зовсім не так, як того вимагає досвід, який мають інші країни. Рекапіталізація може вилитися у щось неефективне, у «дерибан». Рекапіталізація мала б проводитися після масштабного інформування, щоб люди знали, у чому її суть, щоб був вироблений єдиний підхід», – попереджає експерт.
На оздоровлення банків держава планує витратити 44 мільярди гривень. За оцінками представників Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів США, в Україні налічується близько 50 проблемних банків.
(Київ – Прага)
За словами виконувача обов’язків міністра фінансів Ігоря Уманського, програма рекапіталізації – процедура затяжна. Вона триватиме як мінімум рік.
І на період її дії щодо цих банків буде застосовано особливий режим нагляду. Керівник Мінфіну наголосив, що здійснення рекапіталізації потребує запровадження тимчасової адміністрації.
А оскільки в «Укрпромбанку», «Надрах» та «Родоводі» вона уже діє, тож подібні заходи потрібно запровадити ще у чотирьох банках.
Депозити мали б повертати
Запровадження тимчасової адміністрації передбачає мораторій на видання депозитів. Однак у даному разі про це не йдеться, запевняє Радіо Свобода радник голови правління «Укргазбанку», одного з семи банків, який потрапив під нинішню рекапіталізацію, Олександр Охріменко.
«Це не класична тимчасова адміністрація, коли накладають мораторій (на депозити). Це перш за все представник держави в управлінні банку. Депозити знімати можна, заміна кредитів, їхня реструктуризація, спірні питання… Тобто основна мета – це насамперед покращити платоспроможність банку в умовах отримання грошей від держави», – каже представник банку.
Державні кошти зроблять банки ліквідними
Для оздоровлення семи банків держава планує надати 20 мільярдів гривень. На думку Олександра Охріменка, такої суми вистачить, щоб зробити ці фінансові установи ліквідними.
«Враховуючи на те, що економіка стислась, у нас критично не вистачає 20–22 мільярдів, щоб збалансувати потребу у грошах. Якщо ці гроші нададуть, вони дадуть можливість наситити нашу банківську систему такою сумою, що фактично не буде проблеми банківської ліквідності», – вважає банкір.
Непрозорість рекапіталізації може спричинити проблеми
Одначе деякі фахівці скептично оцінюють нинішню ситуацію. На думку експерта Центру антикризових досліджень Олександра Гриневича, непрозорість самого процесу рекапіталізації може спричинити низку проблем.
«Поки що експертам не відомо, які принципи закладені у даний процес, який називається рекапіталізація. І, судячи з досвіду, він може проводитися зовсім не так, як того вимагає досвід, який мають інші країни. Рекапіталізація може вилитися у щось неефективне, у «дерибан». Рекапіталізація мала б проводитися після масштабного інформування, щоб люди знали, у чому її суть, щоб був вироблений єдиний підхід», – попереджає експерт.
На оздоровлення банків держава планує витратити 44 мільярди гривень. За оцінками представників Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів США, в Україні налічується близько 50 проблемних банків.
(Київ – Прага)
