Греція в буквальному сенсі стала непереборною перепоною на шляху Македонії до членства в НАТО та Європейському Союзі.
Та навіть попри дискусію, яка наразі точиться між двома країнами, заявку на початок переговорів між Скоп’є та Брюсселем щодо вступу до ЄС очікують вже цього року.
На це, принаймні, сподіваються і лідери та громадяни Македонії, а також чимало прибічників розширення Євросоюзу в самій європейській спільноті.
Єврокомісар Олі Ренн нещодавно знову зауважив: розширення ЄС – це якір стабільності у південно-східній Європі, тому, каже він, «не слід розхитувати цей якір». Реакція Єврокомісії на останні вибори у Македонії була обнадійливою.
На погляд Олі Ренна, єврокомісара, що відповідає за питання розширення, Македонія «має реальні шанси перейти до нового етапу наближення до Євросоюзу. Вже протягом цього року представники цієї країни могли б виконати всі рекомендації, необхідні для початку переговорів щодо вступу».
На допомогу поспішають археологи та ООН
Македонія, як країна-кандидат, насамперед повинна вирішити спірні питання з сусідньою Грецією, яка вимагає зміни назви «Македонія» на, принаймні, «Північна Македонія».
Частина населення не виявляє бажання йти на поступки Греції.
З того моменту, як восени минулого року Афіни наклали своє вето на вступ Македонії до НАТО, найвідоміші македонські дослідники та науковці розпочали активні пошуки. Археологи буквально перевернули всю країну, намагаючись знайти докази причетності Македонії до постаті великого воєначальника Олександра Македонського.
Греція, тим часом, не припиняє відстоювати думку, що ця історична особа належить виключно грецькій історії і є її національною гордістю. Тому офіційні Афіни поставили македонським лідерам ультиматум: ви відмовляєтесь від вашої назви. Якщо ж ні, то ми створюватимемо перепони втіленню ваших європейських та євроатлантичних намірів.
Консультант македонського уряду Славо Ґрадовський пояснив, що ці вимоги стосуються всього, а не лише назви. Він каже, що, виконавши умови Греції, македонці не матимуть права, наприклад, називати свою церкву «Македонська православна церква», а тільки «Церква Північної Македонії». Так само й «македонську мову» слід буде перейменувати на «північномакедонську».
Вже у жовтні минулого року більшість населення Македонії була згодна на перейменування їхньої країни на «Північну Македонію». Тим часом, усі процеси з підготовки до набуття членства у Євросоюзі та НАТО відклали на невизначений час.
Розшириться чи не розшириться?
Обраний минулого тижня президентом Гйорге Іванов одним із пунктів своєї передвиборної програми виділив швидке розв’язання конфлікту та приєднання до ЄС та НАТО.
Головування Швеції в Євросоюзі, що почнеться у липні, багато експертів пов’язують із прихильністю до приєднання балканських країн до співдружності.
Тим часом, Македонія залишається країною-кандидатом. Рішення про це ухвалили всі країни ЄС і цього поки що ніхто не скасовував.
Кріштіна Наґі, представник Комісії Європейського Союзу, зазначає, що «процес розширення Євросоюзу здійснюється на основі одностайного рішення, яке ухвалили 2003 року в Салоніках. Тоді вирішили надати європейську перспективу всім країнам Західних Балкан. Кінцева мета цього процесу –приєднання до Європейського Союзу. Тож ми йдемо цим шляхом».
Невідомим залишається тільки те, скільки саме часу потребуватиме цей процес. А також, яка дистанція самого шляху?
З огляду на скептичні настрої багатьох країн-членів щодо приєднання нових держав до Євросоюзу, процес розширення набуває дедалі туманніших обрисів.
(Брюссель – Прага – Київ)
Та навіть попри дискусію, яка наразі точиться між двома країнами, заявку на початок переговорів між Скоп’є та Брюсселем щодо вступу до ЄС очікують вже цього року.
На це, принаймні, сподіваються і лідери та громадяни Македонії, а також чимало прибічників розширення Євросоюзу в самій європейській спільноті.
Єврокомісар Олі Ренн нещодавно знову зауважив: розширення ЄС – це якір стабільності у південно-східній Європі, тому, каже він, «не слід розхитувати цей якір». Реакція Єврокомісії на останні вибори у Македонії була обнадійливою.
На погляд Олі Ренна, єврокомісара, що відповідає за питання розширення, Македонія «має реальні шанси перейти до нового етапу наближення до Євросоюзу. Вже протягом цього року представники цієї країни могли б виконати всі рекомендації, необхідні для початку переговорів щодо вступу».
На допомогу поспішають археологи та ООН
Македонія, як країна-кандидат, насамперед повинна вирішити спірні питання з сусідньою Грецією, яка вимагає зміни назви «Македонія» на, принаймні, «Північна Македонія».
Частина населення не виявляє бажання йти на поступки Греції.
З того моменту, як восени минулого року Афіни наклали своє вето на вступ Македонії до НАТО, найвідоміші македонські дослідники та науковці розпочали активні пошуки. Археологи буквально перевернули всю країну, намагаючись знайти докази причетності Македонії до постаті великого воєначальника Олександра Македонського.
Греція, тим часом, не припиняє відстоювати думку, що ця історична особа належить виключно грецькій історії і є її національною гордістю. Тому офіційні Афіни поставили македонським лідерам ультиматум: ви відмовляєтесь від вашої назви. Якщо ж ні, то ми створюватимемо перепони втіленню ваших європейських та євроатлантичних намірів.
Консультант македонського уряду Славо Ґрадовський пояснив, що ці вимоги стосуються всього, а не лише назви. Він каже, що, виконавши умови Греції, македонці не матимуть права, наприклад, називати свою церкву «Македонська православна церква», а тільки «Церква Північної Македонії». Так само й «македонську мову» слід буде перейменувати на «північномакедонську».
Вже у жовтні минулого року більшість населення Македонії була згодна на перейменування їхньої країни на «Північну Македонію». Тим часом, усі процеси з підготовки до набуття членства у Євросоюзі та НАТО відклали на невизначений час.
Розшириться чи не розшириться?
Обраний минулого тижня президентом Гйорге Іванов одним із пунктів своєї передвиборної програми виділив швидке розв’язання конфлікту та приєднання до ЄС та НАТО.
Головування Швеції в Євросоюзі, що почнеться у липні, багато експертів пов’язують із прихильністю до приєднання балканських країн до співдружності.
Тим часом, Македонія залишається країною-кандидатом. Рішення про це ухвалили всі країни ЄС і цього поки що ніхто не скасовував.
Кріштіна Наґі, представник Комісії Європейського Союзу, зазначає, що «процес розширення Євросоюзу здійснюється на основі одностайного рішення, яке ухвалили 2003 року в Салоніках. Тоді вирішили надати європейську перспективу всім країнам Західних Балкан. Кінцева мета цього процесу –приєднання до Європейського Союзу. Тож ми йдемо цим шляхом».
Невідомим залишається тільки те, скільки саме часу потребуватиме цей процес. А також, яка дистанція самого шляху?
З огляду на скептичні настрої багатьох країн-членів щодо приєднання нових держав до Євросоюзу, процес розширення набуває дедалі туманніших обрисів.
(Брюссель – Прага – Київ)
