Європейське видання «Волл Стріт Джорнал» наголошує, що «в дійсності ринок оцінює ризик дефолту в Україні як надзвичайно високий». Газета також наводить дані світових експертів про те, що частка проблемних кредитів для України може сягати до 40 відсотків, і це найвищий відсоток серед найбільших боржників. Це видання також інформує про наростання ймовірності, що Київ не отримає другий транш кредиту від МВФ, і вказує на те, що уряд не хоче погодитися з вимогами Фонду щодо неприпустимості грошової емісії для покриття дефіциту навіть нинішнього бюджету і не бажає з популістських міркувань іти на значне підвищення дуже дешевих комунальних тарифів у державі.
Голова Світового банку Роберт Зеллик заявив в інтерв’ю німецькій «Зюддойче Цайтунґ», що для порятунку лише фінансових систем Росії, України і Туреччини необхідні зовнішні кредити у розмірі близько 80 мільярдів доларів, а для країн Центральної і Східної Європи «у вужчому розумінні» – плюс ще 40–45 мільярдів доларів. Зеллик також наголосив у розмові з німецьким виданням, що навіть Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк не мають таких грошей, і без допомоги західноєвропейських держав тут не обійтися. Інакше, на думку Зеллика, «буде велика трагедія, якщо Європа знову розділиться на дві частини», що може статися з перекриттям «фінансових кранів» для порятунку слабших країн сильнішими. Зеллик також поінформував, що деякі з «великих банків західних країн вже вивели свої гроші зі Східної Європи».
Британська «Файненшел Таймз» дає прогноз можливих наслідків фінансової кризи для країн Центральної і Східної Європи і наголошує, що йдеться не лише про економічний розвиток цих країн, але й про політичну стабільність, бо є небезпека, що народи деяких із цих держав спрямують свій гнів на «реформістські уряди, транснаціональні компанії і банки». До числа країн із таким ризиком «Файненшел Таймз» відносить Україну, Латвію і Болгарію. Газета також не виключає у зв’язку з цим проявів «правого екстремізму» у країнах політичного ризику на Сході Європи.
В іншій британській газеті «Ґардіан» вказується на те, що ЄС фактично нічого не робить для того, щоб гасити фінансову пожежу на Сході Європи. Стаття наводить слова експерта Центру європейських реформ Катінки Бариш, яка вважає, що самі західні країни вивели свого часу Східну Європу на шлях лібералізації, відкритості інвестиціям, новим банкам, а тепер «залишили ці країни незахищеними». У коментарі висловлено думку про те, що ця криза «поставила під питання саме майбутнє об’єднаної Європи».
(Прага – Київ)
Голова Світового банку Роберт Зеллик заявив в інтерв’ю німецькій «Зюддойче Цайтунґ», що для порятунку лише фінансових систем Росії, України і Туреччини необхідні зовнішні кредити у розмірі близько 80 мільярдів доларів, а для країн Центральної і Східної Європи «у вужчому розумінні» – плюс ще 40–45 мільярдів доларів. Зеллик також наголосив у розмові з німецьким виданням, що навіть Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк не мають таких грошей, і без допомоги західноєвропейських держав тут не обійтися. Інакше, на думку Зеллика, «буде велика трагедія, якщо Європа знову розділиться на дві частини», що може статися з перекриттям «фінансових кранів» для порятунку слабших країн сильнішими. Зеллик також поінформував, що деякі з «великих банків західних країн вже вивели свої гроші зі Східної Європи».
Британська «Файненшел Таймз» дає прогноз можливих наслідків фінансової кризи для країн Центральної і Східної Європи і наголошує, що йдеться не лише про економічний розвиток цих країн, але й про політичну стабільність, бо є небезпека, що народи деяких із цих держав спрямують свій гнів на «реформістські уряди, транснаціональні компанії і банки». До числа країн із таким ризиком «Файненшел Таймз» відносить Україну, Латвію і Болгарію. Газета також не виключає у зв’язку з цим проявів «правого екстремізму» у країнах політичного ризику на Сході Європи.
В іншій британській газеті «Ґардіан» вказується на те, що ЄС фактично нічого не робить для того, щоб гасити фінансову пожежу на Сході Європи. Стаття наводить слова експерта Центру європейських реформ Катінки Бариш, яка вважає, що самі західні країни вивели свого часу Східну Європу на шлях лібералізації, відкритості інвестиціям, новим банкам, а тепер «залишили ці країни незахищеними». У коментарі висловлено думку про те, що ця криза «поставила під питання саме майбутнє об’єднаної Європи».
(Прага – Київ)
