Дефіцит цьогорічного державного бюджету становить трохи більше 2%. І хоча, ця цифра вважається прийнятною, проте у зв’язку зі світовою фінансовою кризою в українського уряду виникли великі проблеми із фінансуванням дефіциту. Сьогодні банки не можуть профінансувати бюджетний дефіцит. Тож, за словами Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, уряд веде переговори із шістьма фінансово-стабільними країнами щодо залучення кредитів для фінансування бюджетного дефіциту.
Поки що урядовці та люди з оточення прем’єра не називають країн, із якими ведуться переговори, посилаючись на конфіденційність інформації. Експерти ж зазначають: найімовірніше, уряд домовляється із східними країнами, такими як Китай, Японія, представниками арабського світу.
Діра в бюджеті на 40 мільярдів гривень
Для фінансування дефіциту бюджету Україні сьогодні потрібно близько 40 мільярдів гривень, зазначає колишній міністр економіки, бютівець Сергій Терьохін.
«Уряд має позичити гроші для того, щоб покрити поточні фіскальні розриви. Але не більше, ніж 2,97% від ВВП, який планується на цей рік. Це приблизно 30-40 мільярдів гривень», – каже він.
Наразі є кілька шляхів фінансування бюджетного дефіциту, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода представник Партії регіонів, економіст Олексій Плотніков: скорочення видатків бюджету, збільшення надходжень, за рахунок внутрішніх боргових зобов’язань, або зовнішніх запозичень.
Український уряд вирішив піти останнім шляхом, зазначає Олексій Плотніков: «Це збільшення зовнішнього боргу, який гарантується українською державою і збільшує навантаження на той самий небезпечний показник гарантованого зовнішнього боргу. У 1991 році, коли Кувейт був окупований Іраком, він надав мільярд доларів кредиту Радянському Союзу. Це був перший прецедент, коли окупована країна кредитувала іншу. Тобто, це можуть бути будь-які країни. У мене є бачення по арабських країнах, по Китайській народній республіці».
Нинішні спроби уряду звернутися до зовнішніх кредиторів цілком логічні, зазначає керівник українського Центу антикризових досліджень Ярослав Жаліло. Однак варто зважати і на те, що за умови нинішньої фінансово-економічної кризи та зниження кредитного рейтингу, Україні навряд чи вдасться отримати вигідні кредити.
«Фактично йдеться про конвертацію ймовірного внутрішнього боргу у зовнішній. У нинішній ситуації, звичайно, є певні ризики. Тому що Україна має мати ресурси, за рахунок яких обслуговувати цей дефіцит надалі», – наголошує Ярослав Жаліло.
Уряд перестраховується від неотримання грошей МВФ?
Нинішні пошуки Кабміну нових зовнішніх позик відбувають на тлі загрози неотримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду. Директор Європейського департаменту МВФ Марек Белька на зустрічі з Президентом Ющенком висловив стурбованість ситуацією в українській економіці. Він наголосив, що фінансування дефіциту бюджету є сьогодні для України дуже проблемним.
Гарантій, що Україна таки отримає черговий грошовий транш від МВФ немає. Тож не дивно, що уряд почав шукати альтернативні джерела отримання кредитів, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко.
«Якщо кошти від МВФ будуть або відтер міновані, або ж не буде дозволу використовувати їх на покриття дефіциту державного бюджету, тоді виникає питання про необхідність ведення зовнішніх переговорів [оскільки всередині країни вільних грошей немає] стосовно отримання позики з-за кордону. Зараз критична позиція – це надходження до державного бюджету. І саме тут головна фінансова проблема», – каже директор Міжнародного інституту приватизації.
Тим часом, боргова яма України глибшає. У грудні минулого року державний борг збільшився майже на 7%. Сьогодні він становить 24 мільярди доларів.
Восени МВФ вирішив надати Україні кредит на суму понад 16 мільярдів доларів для подолання проблем в економіці. У листопаді Київ отримав перший транш цього кредиту – 4,5 мільярда доларів.
(Київ – Прага)
Поки що урядовці та люди з оточення прем’єра не називають країн, із якими ведуться переговори, посилаючись на конфіденційність інформації. Експерти ж зазначають: найімовірніше, уряд домовляється із східними країнами, такими як Китай, Японія, представниками арабського світу.
Діра в бюджеті на 40 мільярдів гривень
Для фінансування дефіциту бюджету Україні сьогодні потрібно близько 40 мільярдів гривень, зазначає колишній міністр економіки, бютівець Сергій Терьохін.
«Уряд має позичити гроші для того, щоб покрити поточні фіскальні розриви. Але не більше, ніж 2,97% від ВВП, який планується на цей рік. Це приблизно 30-40 мільярдів гривень», – каже він.
Наразі є кілька шляхів фінансування бюджетного дефіциту, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода представник Партії регіонів, економіст Олексій Плотніков: скорочення видатків бюджету, збільшення надходжень, за рахунок внутрішніх боргових зобов’язань, або зовнішніх запозичень.
Український уряд вирішив піти останнім шляхом, зазначає Олексій Плотніков: «Це збільшення зовнішнього боргу, який гарантується українською державою і збільшує навантаження на той самий небезпечний показник гарантованого зовнішнього боргу. У 1991 році, коли Кувейт був окупований Іраком, він надав мільярд доларів кредиту Радянському Союзу. Це був перший прецедент, коли окупована країна кредитувала іншу. Тобто, це можуть бути будь-які країни. У мене є бачення по арабських країнах, по Китайській народній республіці».
Нинішні спроби уряду звернутися до зовнішніх кредиторів цілком логічні, зазначає керівник українського Центу антикризових досліджень Ярослав Жаліло. Однак варто зважати і на те, що за умови нинішньої фінансово-економічної кризи та зниження кредитного рейтингу, Україні навряд чи вдасться отримати вигідні кредити.
«Фактично йдеться про конвертацію ймовірного внутрішнього боргу у зовнішній. У нинішній ситуації, звичайно, є певні ризики. Тому що Україна має мати ресурси, за рахунок яких обслуговувати цей дефіцит надалі», – наголошує Ярослав Жаліло.
Уряд перестраховується від неотримання грошей МВФ?
Нинішні пошуки Кабміну нових зовнішніх позик відбувають на тлі загрози неотримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду. Директор Європейського департаменту МВФ Марек Белька на зустрічі з Президентом Ющенком висловив стурбованість ситуацією в українській економіці. Він наголосив, що фінансування дефіциту бюджету є сьогодні для України дуже проблемним.
Гарантій, що Україна таки отримає черговий грошовий транш від МВФ немає. Тож не дивно, що уряд почав шукати альтернативні джерела отримання кредитів, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко.
«Якщо кошти від МВФ будуть або відтер міновані, або ж не буде дозволу використовувати їх на покриття дефіциту державного бюджету, тоді виникає питання про необхідність ведення зовнішніх переговорів [оскільки всередині країни вільних грошей немає] стосовно отримання позики з-за кордону. Зараз критична позиція – це надходження до державного бюджету. І саме тут головна фінансова проблема», – каже директор Міжнародного інституту приватизації.
Тим часом, боргова яма України глибшає. У грудні минулого року державний борг збільшився майже на 7%. Сьогодні він становить 24 мільярди доларів.
Восени МВФ вирішив надати Україні кредит на суму понад 16 мільярдів доларів для подолання проблем в економіці. У листопаді Київ отримав перший транш цього кредиту – 4,5 мільярда доларів.
(Київ – Прага)
