Починаючи з кінця 2005 року, Україна підписує газові контракти під новорічною ялинкою або ж після свят. І кожного року лунають заяви, що збільшення ціни на «блакитне паливо» знищить ту чи іншу галузь економіки. Ось і зараз головний опозиціонер Віктор Янукович заявив, що ціна вище 250 доларів за тисячу кубів газу буде «крахом української економіки».
Не крах, але добрий ляпас
Але наразі про крах говорити не варто, вважає експерт Національного Інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Втім, зважаючи на складну економічну ситуацію і падіння цін на товари, які експортує Україна, підвищення вартості газу буде дуже серйозним ударом, перш за все для металургії та хімічної промисловості.
«Враховуючи, – каже експерт, – що в період фінансової кризи становище цих виробничих галузей і так досить складне, то це буде досить серйозним ударом. Минулого разу, коли ми зіткнулися з підвищенням вартості імпортованого природного газу, то саме за рахунок позитивної кон’юнктури, світових цін на основні експортні товари України ми отримали можливість дещо компенсувати негативний вплив для основних галузей-експортерів. На даному ж етапі кон’юнктура падає, а це створює додаткові ризики. Крім того, девальвація національної грошової одиниці веде до подорожчання імпортного газу ще й у гривневому вимірі», – вважає Ярослав Жаліло.
Точка кипіння в 300 доларів?
Попри економічну кризу, українська промисловість нині здатна пережити ціну газу 200-300 доларів за тисячу кубів, зазначає старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін. Бо минулого року, коли ціни на енергоносії стрімко летіли вгору, в Україні усвідомлювали, що дешевого газу чекати не варто:
«Наслідки для економіки будуть невеликими, порівняно з тим, які були прогнози минулого року, коли здавалося, що ціни на газ та нафту будуть і далі зростати. Україні потрібен би був набагато більший перехідний період, щоб пристосувати до цих вищих цін. Українська економіка, передовсім – промисловість, буде здатна платити таку ціну. А промислові споживачі, бізнес із 2005 року розуміли, що ціни газу будуть зростати, і власники цих підприємств могли зробити вибір: чи вони будуть модернізуватися, а чи попрацюють на дешевому газі, а потім займуться дешевим бізнесом».
Не так страшна ціна, як її непрогнозованість
Українська економіка надзвичайно енергомістка та залежна від імпортованого газу. Однак, більшої шкоди їй приносить не стільки саме зростання ціни «блакитного палива», скільки непрогнозованість зростання. Ціна газу була і залишається предметом політичного торгу. І це триватиме доти, доки українські політики та чиновники домовлятимуться зі своїми російськими колегами про ціни, а не принципи їхнього формування, вважають експерти.
А 2009 рік, з огляду на падіння цін на нафту та газ у світі, є вдалим для того, щоб Україна змогла перейти на європейський формат відносин з «Газпромом».
І тут все залежатиме від політичної волі українських чиновників.
(Київ - Прага)
Не крах, але добрий ляпас
Але наразі про крах говорити не варто, вважає експерт Національного Інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Втім, зважаючи на складну економічну ситуацію і падіння цін на товари, які експортує Україна, підвищення вартості газу буде дуже серйозним ударом, перш за все для металургії та хімічної промисловості.
«Враховуючи, – каже експерт, – що в період фінансової кризи становище цих виробничих галузей і так досить складне, то це буде досить серйозним ударом. Минулого разу, коли ми зіткнулися з підвищенням вартості імпортованого природного газу, то саме за рахунок позитивної кон’юнктури, світових цін на основні експортні товари України ми отримали можливість дещо компенсувати негативний вплив для основних галузей-експортерів. На даному ж етапі кон’юнктура падає, а це створює додаткові ризики. Крім того, девальвація національної грошової одиниці веде до подорожчання імпортного газу ще й у гривневому вимірі», – вважає Ярослав Жаліло.
Точка кипіння в 300 доларів?
Попри економічну кризу, українська промисловість нині здатна пережити ціну газу 200-300 доларів за тисячу кубів, зазначає старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін. Бо минулого року, коли ціни на енергоносії стрімко летіли вгору, в Україні усвідомлювали, що дешевого газу чекати не варто:
«Наслідки для економіки будуть невеликими, порівняно з тим, які були прогнози минулого року, коли здавалося, що ціни на газ та нафту будуть і далі зростати. Україні потрібен би був набагато більший перехідний період, щоб пристосувати до цих вищих цін. Українська економіка, передовсім – промисловість, буде здатна платити таку ціну. А промислові споживачі, бізнес із 2005 року розуміли, що ціни газу будуть зростати, і власники цих підприємств могли зробити вибір: чи вони будуть модернізуватися, а чи попрацюють на дешевому газі, а потім займуться дешевим бізнесом».
Не так страшна ціна, як її непрогнозованість
Українська економіка надзвичайно енергомістка та залежна від імпортованого газу. Однак, більшої шкоди їй приносить не стільки саме зростання ціни «блакитного палива», скільки непрогнозованість зростання. Ціна газу була і залишається предметом політичного торгу. І це триватиме доти, доки українські політики та чиновники домовлятимуться зі своїми російськими колегами про ціни, а не принципи їхнього формування, вважають експерти.
А 2009 рік, з огляду на падіння цін на нафту та газ у світі, є вдалим для того, щоб Україна змогла перейти на європейський формат відносин з «Газпромом».
І тут все залежатиме від політичної волі українських чиновників.
(Київ - Прага)
