Символ нової російської могутності – понад 600-метрова вежа «Росія,» що мала прикрашати російську столицю, стала однією з найбільш помітних жертв фінансової кризи. Ïї будівництво довелося призупини через брак фінансування. Так само зупинилися і менш відомі будівельні проекти. Навіть найбагатша компанія країни, «Газпром», відклав будівництво свого головного офісу в Санкт-Петербурзі.
Звичайні росіяни, серед яких ще мало власників акцій, чи приватних пенсійних програм, ще не відчули всіх наслідків світової фінансової кризи. Але відчувається, що падіння біржових індексів у світі та неспроможність боржників повертати борг, уже зачепила і простих росіян, зазначає експерт з вивчення громадської думки з Центру Левади Марина Красильникова.
«Криза ледве торкнулася мас. Протягом останніх кількох тижнів вона вже поширилася на всю економіку, і великі частини населення почали відчувати її дію на собі. Подвоїлась кількість людей, яким затримують зарплати, яким скорочують зарплати і яких звільняють. Минулого тижня проблеми вплинули на кожну п’яту родину в Росії», – каже експерт .
Економічне зростання в Росії майже зупинилося. Автомобільні компанії, такі як «КамАЗ» та «ҐАЗ», відчули падіння попиту на свою продукцію на 30%. Обидві компанії вже оголосили про скорочення штатів. Кремль намагається використати величезні державні резерви на підтримку економіки. Але 150 мільярдів доларів вже витрачено на ці цілі, а результату поки не видно.
Соціальні протести неминучі
Передбачаючи, що економічна криза може викликати протести, російська влада наказала правоохоронним органам придушувати можливі виступи та вживати заходів проти «осіб, які намагаються скористатися» з наслідків фінансового краху.
На думку соціологів, Кремль не даремно переймається можливим повстанням.
Аналітик московського Центру Карнеґі Микола Петров зазначає: «Це не лише можливо. Це, практично, неминуче. Є багато місць, де життя залежить від однієї компанії. Якщо ці підприємства збанкротують, жителі цих міст залишаться без жодного джерела доходів. У деяких випадках навіть без інфраструктури, бо ці компанії також постачають місту тепло та електрику».
Новітня історія Росії засвідчила, що росіяни виходять на вулицю, коли виникає загроза їхнім статкам, так було наприкінці 1990-х років, коли фінансова криза призвела до девальвації рубля і втрати заощаджень. Так було і зовсім нещодавно, у 2005 році, коли пенсіонери протестували проти «монетизації» пільг.
Навіть попри офіційну заборону вживати слово «криза» в медіях, соціологи відзначають погіршення соціальних настроїв. Нині майже половина росіян передбачає серйозні труднощі у майбутньому. Ще навесні песимістів була лише чверть.
(Прага – Київ)
Звичайні росіяни, серед яких ще мало власників акцій, чи приватних пенсійних програм, ще не відчули всіх наслідків світової фінансової кризи. Але відчувається, що падіння біржових індексів у світі та неспроможність боржників повертати борг, уже зачепила і простих росіян, зазначає експерт з вивчення громадської думки з Центру Левади Марина Красильникова.
«Криза ледве торкнулася мас. Протягом останніх кількох тижнів вона вже поширилася на всю економіку, і великі частини населення почали відчувати її дію на собі. Подвоїлась кількість людей, яким затримують зарплати, яким скорочують зарплати і яких звільняють. Минулого тижня проблеми вплинули на кожну п’яту родину в Росії», – каже експерт .
Економічне зростання в Росії майже зупинилося. Автомобільні компанії, такі як «КамАЗ» та «ҐАЗ», відчули падіння попиту на свою продукцію на 30%. Обидві компанії вже оголосили про скорочення штатів. Кремль намагається використати величезні державні резерви на підтримку економіки. Але 150 мільярдів доларів вже витрачено на ці цілі, а результату поки не видно.
Соціальні протести неминучі
Передбачаючи, що економічна криза може викликати протести, російська влада наказала правоохоронним органам придушувати можливі виступи та вживати заходів проти «осіб, які намагаються скористатися» з наслідків фінансового краху.
На думку соціологів, Кремль не даремно переймається можливим повстанням.
Аналітик московського Центру Карнеґі Микола Петров зазначає: «Це не лише можливо. Це, практично, неминуче. Є багато місць, де життя залежить від однієї компанії. Якщо ці підприємства збанкротують, жителі цих міст залишаться без жодного джерела доходів. У деяких випадках навіть без інфраструктури, бо ці компанії також постачають місту тепло та електрику».
Новітня історія Росії засвідчила, що росіяни виходять на вулицю, коли виникає загроза їхнім статкам, так було наприкінці 1990-х років, коли фінансова криза призвела до девальвації рубля і втрати заощаджень. Так було і зовсім нещодавно, у 2005 році, коли пенсіонери протестували проти «монетизації» пільг.
Навіть попри офіційну заборону вживати слово «криза» в медіях, соціологи відзначають погіршення соціальних настроїв. Нині майже половина росіян передбачає серйозні труднощі у майбутньому. Ще навесні песимістів була лише чверть.
(Прага – Київ)
