Україну в звіті «Фрідом Гаус» згадано кілька разів, щоразу як країну, яка дала світові явище Помаранчевої революції. Але, отримавши 10 балів із 12 можливих за рівень свободи зібрань і об’єднань, Україна і близько не потрапила до понад десятка країн, де, на думку правозахисників, ця свобода перебуває під особливою загрозою. Тим часом серед таких країн виявилася Росія, а з післярадянських іще Казахстан і Узбекистан.
Зокрема, в Росії, заявляють автори звіту, Володимир Путін за час свого президентства систематично придушував право громадян створювати політично орієнтовані неурядові організації, вирішувати трудові проблеми через профспілки і відкрито протестувати проти політики влади в рамках своєї широкої кампанії проти демократії. На жаль, мовиться в звіті, ця траєкторія занепаду продовжується й нині, коли Путін пересів у крісло прем’єр-міністра, а посаду президента перейняв Дмитро Медведєв.
«Фрідом Гаус» глибоко стурбований помітним відступом у свободі зібрань у значній частині світу, і є підстави вважати, що нинішнє зростання обмежень не тимчасове явище, заявив директор досліджень правозахисної організації Арч Падинґтон.
За його словами, цей відступ пов’язаний із появою нової «породи» авторитарних керівників, які вдаються до репресивних тактик, значно витонченіших, ніж раніше.
Репресії в відповідь на демократизацію
У відповідь на демократичні здобутки країн, які пережили кольорові революції, режими в Росії, Китаї, Узбекистані, Венесуелі, Зімбабве, Білорусі, Ірані й деінде вдалися до кроків, щоб придушити групи, які могли б очолити схожі протести, звернув увагу правозахисник.
Такий відступ відчутний майже в усіх регіонах світу за винятком тільки Західної Європи, та ще Африки на південь від Сахари. Натомість найрізкіший відступ стався в Азійсько-Тихоокеанському і Латиноамериканському регіонах.
А в регіоні колишнього СРСР, за винятком Балтії, та на Близькому Сході й у Північній Африці становище зі свободою зібрань і так було погане.
Загалом, за даними правозахисників, оцінки за дотримання свободи зібрань знизилися в більш як 20 відсотків країн світу.
Негативи і позитиви
Серед негативних тенденцій – одні з найнижчих середніх показників регіону колишнього СРСР, за винятком Балтії: навіть Україна з її 10 балами витягла цей регіон лише ледь вище, ніж найгірший у світі регіон Близького Сходу і Північної Африки (а цей регіон, у свою чергу, не змогла врятувати найвища 12-бальна оцінка Ізраїлю).
Найрізкіший занепад за 2004–2007 роки відбувся в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де 12 країн знизили свої оцінки і тільки 5 підвищили.
А в країнах Америки занепад свободи зібрань за ці роки зареєстрували в 10 країнах, підвищення ж лише в 6.
Позитивами стали Західна Європа з її найвищими середніми оцінками і лише трохи нижчі показники Середньої і Східної Європи – саме в цьому регіоні високий рівень свободи зібрань, коли взяти до уваги відносно недавнє виникнення демократії в цих країнах, правозахисники записують до найпозитивніших висновків свого звіту.
Так само значні поліпшення сталися за досліджений період в Африці на південь від Сахари – там показники поліпшили 18 країн, а погіршили тільки 7.
(Прага – Київ)
