– Чого ще оглядачі на Заході можуть очікувати від Росії після того, як її воєнне вторгнення до Грузії стало несподіванкою для багатьох?
– Не робімо помилки щодо цього. Події 7–8 серпня відбулися не у вакуумі. Це був результат багаторічних російських зусиль, спрямованих на те, щоб спровокувати Грузію до конфлікту. Звичайно, і грузинський уряд прорахувався, і це треба чітко сказати. Але агресором була Росія. Вона напала на суверенну державу, порушуючи міжнародне законодавство та Статут ООН. Однак Росія не досягла своєї мети змінити режим та дестабілізувати цю країну. Отож цілком імовірно, що Росія продовжуватиме робити спроби посіяти економічний хаос, щоб зашкодити Грузії. Це дуже відповідальний період для Грузії, і важливо, щоб її керівництво зберігало спокій і не відповідало на провокації, які можуть іти з Москви.
– Наскільки Ви вбачаєте небезпеку в діях Росії у майбутньому?
– Наскільки Росія небезпечна? Вона, звичайно, може поводитися провокативно. Вона не допомагає у вирішенні проблем з Іраном, хоча Росія і Захід мають багато спільних інтересів, наприклад, щодо непоширення ядерної зброї чи у боротьбі з тероризмом. Але для того, щоб співпрацювати з Росією, потрібно бути впевненим, що маєш справу з надійним партнером, який поважає міжнародне право. А за Володимира Путіна ситуація в цьому тільки погіршувалася.
– Які важелі Захід може використати для того, щоб досягти потрібного рівня співпраці?
– Ваше запитання можна поділити на дві частини: на те, що Захід може і що хоче зробити. Важелі є. Наприклад, Росія хоче вступити в Організацію економічної співпраці та розвитку, в СОТ, вона хоче далі мати місце у Групі Восьми. Європейський Союз має важіль через Договір про партнерство і співпрацю. Але досі, на жаль, ситуація складалася так, що ми були свідками того, що західні країни, особливо європейські, були не готові дати відповідь на дії Росії. Вони більше зацікавлені у тому, щоб мати стабільне постачання енергії, ніж у тому, щоб дати відповідь Росії. Але тут не потрібна конфронтація. Росію можна заохотити рухатися у необхідному напрямку і шляхом діалогу та співпраці. Однак, якщо це не допоможе і Росія продовжуватиме окуповувати грузинську територію, не відкличе своє визнання Абхазії та Південної Осетії, то буде ганьбою для міжнародної спільноти зібратися в Сочі на Олімпійські ігри 2014 року. Якщо Росія буде порушувати олімпійські принципи, Міжнародний Олімпійський Комітет не повинен допустити, щоб Росія приймала у себе Олімпійські ігри.
(Прага – Київ)
