Довгий час влада запевняла громадян, що на потреби населення йде газ, котрий видобувають в Україні. Тому ціна на нього не буде суттєво збільшуватися. Аж раптом ціни стало стрімко зростати. За півроку ціна підскочила на третину.
Як заявляє голова НКРЕ Валерій Кальченко, газ має подорожчати майже в чотири рази.
Чим зумовлена таке стрімке подорожчання газу? І чому влада фактично відмовляється від тези, що споживачі за дешевий вітчизняний газ мають платити дешевше? За відповідями на ці та інші питання Радіо Свобода звернулося до керівника енергетичних програм Фонду імені Олександра Разумкова – Володимира Саприкіна.
– Сьогодні знову виникає питання, яку частку населення сплачує від реальних витрат. Кажуть, чи то 70, чи то 80 відсотків. Дійсно, треба піднімати ціну газу для населення. І це треба було зробити раніше. З іншого боку, все ж таки треба аргументувати, з викладками економічними, яку частку сплачує населення. Цього ми не почули. Більше того, сьогодні ми чуємо рекомендації НКРЕ – як від Президента, так і з боку уряду. У більшості країн регулятори є незалежними. Треба перебудувати газовий ринок, бо зараз це важко назвати ринком.
– Довгий час влада переконувала, що населення споживає газ вітчизняного видобутку, який дорожчати не повинен. Чому зараз влада так радикально, майже в чотири рази, підвищує ціну?
– Справа в тому, що Україна видобуває приблизно 20 мільярдів. кубометрів газу. Населення споживає приблизно 15 мільярдів «кубів», а інші пільгові категорії споживачів – бюджетні установи, підприємства теплокомуненерго – разом споживають значно більше, ніж Україна видобуває. Отже, усім пільговикам держава допомогти не може. Вітчизняного газу на всіх не вистачить.
– Чи можна передбачити, скільки разів і наскільки подорожчає газ у наступному році?
– На сьогодні, судячи по заявах вищих керівників, лише Президент знає остаточну ціну на імпортований газ. Наприклад, я, як експерт, не знаю цієї ціни. Можливо, в півтора-два рази ціна буде більша, ніж сьогодні. Сьогоднішнє підвищення ціни, порівняно з наступними, є незначним. Україну очікує значне підвищення цін для усіх категорій споживачів. І в тому числі – для населення.
– Чому склалася така ситуація, коли, як Ви кажете, у нас, фактично, немає реального ринку газу? Чому склалася така ситуація і чи є перспективи до її зміни?
– Якщо в указах Президента стосовно НАК «Нафтогаз» є якісь секретні пункти, то це не є нормальним. Оскільки газова сфера має бути відкрита, якщо не йдеться про контрактні особливості. У світі нафтогазові кампанії на кшталт «Нафтогазу» є прибутковими. Вони отримують мільярди доларів прибутку. У нас зворотня ситуація – «Нафтогаз» кожного року на межі банкрутства. Це викликане перехресним субсидуванням. У підсумку, «Нафтогазу» бракує коштів, а держава запізнюється з черговою допомогою. Така ситуація є ненормальною. Ринок має сам себе регулювати. А тут ми бачимо втручання і уряду, і Президента, і НКРЕ. Безумовно, це не ринок.
– На скільки відрізняється ціна газу вітчизняного та імпортного?
– Кожна свердловина має власну ціну. Можна сказати, що собівартість українського газу – десь 200 гривень, а імпортний ми купуємо – за 190 (доларів). Завдання держави – стимулювати як власного виробника, так і зменшення споживання. Проте зараз ми радше стимулюємо іноземного виробника.
(Київ – Прага)
Як заявляє голова НКРЕ Валерій Кальченко, газ має подорожчати майже в чотири рази.
Чим зумовлена таке стрімке подорожчання газу? І чому влада фактично відмовляється від тези, що споживачі за дешевий вітчизняний газ мають платити дешевше? За відповідями на ці та інші питання Радіо Свобода звернулося до керівника енергетичних програм Фонду імені Олександра Разумкова – Володимира Саприкіна.
– Сьогодні знову виникає питання, яку частку населення сплачує від реальних витрат. Кажуть, чи то 70, чи то 80 відсотків. Дійсно, треба піднімати ціну газу для населення. І це треба було зробити раніше. З іншого боку, все ж таки треба аргументувати, з викладками економічними, яку частку сплачує населення. Цього ми не почули. Більше того, сьогодні ми чуємо рекомендації НКРЕ – як від Президента, так і з боку уряду. У більшості країн регулятори є незалежними. Треба перебудувати газовий ринок, бо зараз це важко назвати ринком.
– Довгий час влада переконувала, що населення споживає газ вітчизняного видобутку, який дорожчати не повинен. Чому зараз влада так радикально, майже в чотири рази, підвищує ціну?
– Справа в тому, що Україна видобуває приблизно 20 мільярдів. кубометрів газу. Населення споживає приблизно 15 мільярдів «кубів», а інші пільгові категорії споживачів – бюджетні установи, підприємства теплокомуненерго – разом споживають значно більше, ніж Україна видобуває. Отже, усім пільговикам держава допомогти не може. Вітчизняного газу на всіх не вистачить.
– Чи можна передбачити, скільки разів і наскільки подорожчає газ у наступному році?
– На сьогодні, судячи по заявах вищих керівників, лише Президент знає остаточну ціну на імпортований газ. Наприклад, я, як експерт, не знаю цієї ціни. Можливо, в півтора-два рази ціна буде більша, ніж сьогодні. Сьогоднішнє підвищення ціни, порівняно з наступними, є незначним. Україну очікує значне підвищення цін для усіх категорій споживачів. І в тому числі – для населення.
– Чому склалася така ситуація, коли, як Ви кажете, у нас, фактично, немає реального ринку газу? Чому склалася така ситуація і чи є перспективи до її зміни?
– Якщо в указах Президента стосовно НАК «Нафтогаз» є якісь секретні пункти, то це не є нормальним. Оскільки газова сфера має бути відкрита, якщо не йдеться про контрактні особливості. У світі нафтогазові кампанії на кшталт «Нафтогазу» є прибутковими. Вони отримують мільярди доларів прибутку. У нас зворотня ситуація – «Нафтогаз» кожного року на межі банкрутства. Це викликане перехресним субсидуванням. У підсумку, «Нафтогазу» бракує коштів, а держава запізнюється з черговою допомогою. Така ситуація є ненормальною. Ринок має сам себе регулювати. А тут ми бачимо втручання і уряду, і Президента, і НКРЕ. Безумовно, це не ринок.
– На скільки відрізняється ціна газу вітчизняного та імпортного?
– Кожна свердловина має власну ціну. Можна сказати, що собівартість українського газу – десь 200 гривень, а імпортний ми купуємо – за 190 (доларів). Завдання держави – стимулювати як власного виробника, так і зменшення споживання. Проте зараз ми радше стимулюємо іноземного виробника.
(Київ – Прага)
