Постійні твердження туркменського уряду, що країна має одні з найбільших у світі покладів газу, нарешті має незалежне підтвердження.
Результати аудиту британської аудиторської компанії «Ґеффні, Клайн енд асошіейтс» перевершили усі очікування, говорить її менеджер Джим Джіллет.
«Базуючись на нашому нинішньому розумінні, «Ґеффні, Клайн енд асошіейтс» вважає, що родовище Йолотан має щонайменше 4 трильйони кубометрів газу. Найімовірніше, йдеться про 6 трильйонів, а найвища оцінка – 14 трильйонів кубометрів».
Газу достатньо, але його ще треба продати
Це, на думку аудиторів, означає, що Туркменистан має більш ніж достатньо газу для того, щоб виконати усі свої нинішні контрактні зобов’язання. А їх чимало – 50 мільярдів кубометрів купує Росія, 40 – обіцяє купити Китай, і 8 – Іран.
Європейський Союз також висловлював зацікавленість у туркменському газі, але плани його експорту наштовхуються на географію: експортні шляхи пролягають або через Росію, або через Іран. Збільшувати залежність від будь-якої з цих країн у Брюсселі не хотіли б.
Крім цього, питання залишаються щодо того, чи Туркменистан захоче і зможе відкрити доступ до своїх родовищ для іноземних компаній, які мають необхідні гроші та технології для того, щоб видобути і транспортувати цей газ.
Труби і ціни будуть головними проблемами України
Щодо України, то за нинішнього рівня споживання газу навіть при найменшій оцінці лише одного Йолотанського родовища вистачило б для того, щоб забезпечити її газом на понад 60 років. Але це невелика втіха для Києва, який змушений купувати туркменський газ через Росію, бо тільки туди ведуть газогони в західному напрямку.
Експерт з енергетичних питань компанії Ґлобалінсайт Енбрю Нефф пояснила: «З української точки зору, головна проблема – це пропускна спроможність газогонів, що ведуть через Росію. Без збільшення їхньої потужності Україна не зможе купувати більше газу в Туркменистані».
Та ще більшою проблемою для України може виявитися те, що за туркменський газ їй доведеться конкурувати з Росією і Китаєм: «Питання полягає в тому, чи Україна є ідеальним ринком для Туркменистану. Зі збільшенням резервів вони мають кращу переговорну позицію. Вони вже не обмежені продажем газу Росії, бо будується газогін до Китаю. Потенційно зацікавлені в газі Пакистан та Індія. Ось чому Україні доведеться конкурувати з цими потенційними імпортерами і платити вищу ціну», – вважає Енбрю Нефф.
(Київ – Прага)
Результати аудиту британської аудиторської компанії «Ґеффні, Клайн енд асошіейтс» перевершили усі очікування, говорить її менеджер Джим Джіллет.
«Базуючись на нашому нинішньому розумінні, «Ґеффні, Клайн енд асошіейтс» вважає, що родовище Йолотан має щонайменше 4 трильйони кубометрів газу. Найімовірніше, йдеться про 6 трильйонів, а найвища оцінка – 14 трильйонів кубометрів».
Газу достатньо, але його ще треба продати
Це, на думку аудиторів, означає, що Туркменистан має більш ніж достатньо газу для того, щоб виконати усі свої нинішні контрактні зобов’язання. А їх чимало – 50 мільярдів кубометрів купує Росія, 40 – обіцяє купити Китай, і 8 – Іран.
Європейський Союз також висловлював зацікавленість у туркменському газі, але плани його експорту наштовхуються на географію: експортні шляхи пролягають або через Росію, або через Іран. Збільшувати залежність від будь-якої з цих країн у Брюсселі не хотіли б.
Крім цього, питання залишаються щодо того, чи Туркменистан захоче і зможе відкрити доступ до своїх родовищ для іноземних компаній, які мають необхідні гроші та технології для того, щоб видобути і транспортувати цей газ.
Труби і ціни будуть головними проблемами України
Щодо України, то за нинішнього рівня споживання газу навіть при найменшій оцінці лише одного Йолотанського родовища вистачило б для того, щоб забезпечити її газом на понад 60 років. Але це невелика втіха для Києва, який змушений купувати туркменський газ через Росію, бо тільки туди ведуть газогони в західному напрямку.
Експерт з енергетичних питань компанії Ґлобалінсайт Енбрю Нефф пояснила: «З української точки зору, головна проблема – це пропускна спроможність газогонів, що ведуть через Росію. Без збільшення їхньої потужності Україна не зможе купувати більше газу в Туркменистані».
Та ще більшою проблемою для України може виявитися те, що за туркменський газ їй доведеться конкурувати з Росією і Китаєм: «Питання полягає в тому, чи Україна є ідеальним ринком для Туркменистану. Зі збільшенням резервів вони мають кращу переговорну позицію. Вони вже не обмежені продажем газу Росії, бо будується газогін до Китаю. Потенційно зацікавлені в газі Пакистан та Індія. Ось чому Україні доведеться конкурувати з цими потенційними імпортерами і платити вищу ціну», – вважає Енбрю Нефф.
(Київ – Прага)
