Олександр Сугоняко– Як Ви оцінюєте заборону Національного банку достроково видавати вкладникам депозити?
– Постанова вчасна і професійна, я аплодую.
– Але деякі інші банкіри кажуть Радіо Свобода, що Нацбанк запізнився щонайменше на тиждень, що варто було діяти тиждень тому, коли був ажіотаж коло обмінників.
– Я сказав те, що я сказав. Я вважаю, що зроблено вчасно, і на сьогоднішній день країна має час – головний ресурс для того, щоб узгодженими діями ухвалити заходи для того, щоб Україна менше за інші країни потерпіла від цієї кризи. Час іти на такі рішення, як, наприклад, отримання позики в міжнародних фінансових інституціях.
– Тобто, Ви вважаєте, що Україні доведеться знову брати позику закордоном?
– Це можуть бути і міжнародні фінансові інституції, це може бути і якась країна, скажімо, Японія, Китай. Причому сума невелика – йдеться про 20 мільярдів, може, 30 мільярдів доларів.
– Це для того, щоб захиститися від можливої кризи чи щоб подолати кризу?
– Не треба забувати, що в Україні є майже 40 мільярдів доларів, і це сьогодні достатньо. Я дивлюся не на день наперед і навіть не на місяць. Фінансова криза ж не закінчується, на жаль, у світі. Вона ще набирає темпів. І це ще може бути, не знаю, скільки місяців. Може, півроку, може, більше. Для того, щоб ми зустріли проблеми, які можуть бути у нас через півроку, ми сьогодні маємо почати займатися цією позикою.
– За Цивільним кодексом, люди мають право забирати свої заощадження з банків, і є така думка, що постанова Нацбанку, яка обмежує це, суперечить українським законам. Вас це не турбує?
– Це рішення єдино правильне. І ми вже проходили це в 2004 році і в результаті зберегли і вклади людей, і українську економіку. Цього разу у нас є такий самий шанс. Достатньо 5–7 відсоткам (вкладників) зняти (свої гроші) з депозитів, і буде загальна банківська криза. І тоді вже ніхто від неї не сховається. В інших країнах, коли були кризи раніше, то люди несли в банки власні золоті речі, власні збереження, щоб підтримати, розуміючи, що це ситуація, коли або ми всі разом успішно пройдемо це випробування, і в нас такі шанси є, для цього Національний банк цю постанову прийняв, – або інший варіант.
– Але якщо говорити про світовий досвід, то зараз якраз багато держав надають гроші на допомогу банкам, а не обмежують банківські операції людей.
– Давайте подивимося, що робиться в цих країнах, в тому числі скільки банків забнкрутувало. У нас є власний, позитивний досвід подолання кризи, і цей досвід треба використовувати і це розуміти.
– Разом із тим Національний банк простягнув руку допомоги «Промінвестбанкові», з якого клієнти почали масово забирати гроші. Чи такі проблеми можуть повторитися в інших фінансових установах України?
– Що стосується «Промінвестбанку», то це замовна акція, яка завадила й іншим банкам. Це була пробоїна в довірі штучна, на замовлення не знаю кого.
– Одні кажуть, що це рука «сусідньої держави», з натяком на Росію, інші говорять, що йдеться про регіональні інтереси. Що сталося?
– Як би це не було, люди, які діяли проти банку в такий спосіб, – це люди, які діяли проти України, і Служба безпеки тут явно недопрацьовує. От і все.
– Але Ви не відповіли на запитання – чи є тут зовнішній вплив, чи це внутрішні проблеми?
– Я ж не прокурор чи СБУ. По цих питаннях Ви до СБУ маєте звертатися…
(Прага – Київ)
