Ірина Халупа: Як впливає світова фінансова криза на українську економіку? Хоча фінансова криза - це більше парафія Мінфіну, але на економіку вона все одно матиме вплив.
Ось всі експерти та аналітики говорили, що все втихомириться після того, як США ухвалять закон про план фінансового порятунку. Закон ухвалили, а біржі далі коливаються в червоному....
Експерти вважають, що вплив фондової кризи на українську економіку буде незначним, оскільки Україна й досі не достатньо інтегрована у світову економіку. Економічні недоліки інколи рятують економіку від негативних наслідків…
Пане Данилишин, хоча фінансова криза поки що Україну оминула, але її наростання в Європі, в Азії, в США і Росії не зможе оминути Україну повністю. Коли в цих країнах забракне вільних коштів, то їх не буде і на інвестиції в Україну, на кредити для України, на купівлю української продукції.
Як готується Міністерство економіки до такого явища?
Богдан Данилишин: Я хочу сказати, що Ви дійсно ставите питання, що цього року фактично, як ніколи за останні 10 років, світ зустрівся або стикнувся з такими явищами, які пов’язані з наростанням кризових тенденцій розвитку світової економічної системи.
Богдан Данилишин: Україна зараз є країною, яка достатньо сильно інтегрована в світову економічну систему, але позитивом є й те, що окремі сегменти фактично національного господарства, національної економіки не є настільки чутливими чи настільки розвинутими, щоб на них в тій чи в іншій мірі достатньо повно відображалася світова фінансова система.
Звичайно, тут є свої плюси, тому що зараз світова економічна криза не так сильно впливає на окремі сегменти нашої економіки. Але, звичайно, вже потрібно думати й над тим, наскільки в найближчий період нам вдасться розвивати ті чи інші складові національної економічної структури, в першу чергу таку систему, яка характеризується як національний фондовий ринок.
Я хотів би відзначити, що в цілому економіка Україна в поточному році демонструвала позитивні темпи економічного зростання. Це і зростання ВВП. За січень-серпень ми маємо 7,1%. Зростання обсягів промислового виробництва – 6,3%.
Крім того ми бачимо зростання обсягів виробництва в машинобудуванні, зокрема 26,5%. Зокрема, ми бачимо, що в машинобудуванні зростають якраз ті сегменти, які характеризуються як інвестиційно або інноваційно привабливі.
Тому, звичайно, уряд України відстежує всю ситуацію, яка складається на світовому фінансовому ринку. Зараз діє спеціальна аналітична група.
Богдан Данилишин: В цілому економіка Україна в поточному році демонструвала позитивні темпи економічного зростання. Це і зростання ВВП. За січень-серпень ми маємо 7,1%. Зростання обсягів промислового виробництва – 6,3%.
Ірина Халупа: Пане Данилишин, сьогодні українська біржа призупинила торги до кінця торгівельної сесії через цінову нестабільність. Це, зокрема, стосується акцій «Азовсталі», «Донбасенерго», «Центренерго», Маріупольського металургійного комбінату, «Укрнафти», Маріупольського заводу важкого машинобудування, «Райффайзен Банк Аваль», Єнакіївського металургійного заводу, Авдієвського коксохімічного заводу.
Минулого разу українська біржа зупиняла торги 16 вересня.
Чому це сталося? Чи частина цієї фінансової кризи все ж таки допливла до українських берегів?
Богдан Данилишин: Я знаю про ситуацію, яка складається. Тут, звичайно, є як, можна сказати, відгомін світової фінансової кризи, так і, можливо, сам характер впливу світового ринку, власне, на ці чутливі сегменти української економіки, які в тій чи в іншій мірі є експортноорієнтовані.
Думаю, що ви всі знаєте характер поведінки світової системи, особливо тієї системи, яка пов’язана з продукцією експортноорієнтованих підприємств. Уряд України вже в даний час досить проводить дієві цілеспрямовані заходи, які пов’язані з захистом вітчизняних підприємств гірничо-металургійного комплексу, зокрема крупних комбінатів, про які Ви сказали.
Найближчим часом така сама політика буде проведена і по відношенню до інших підприємств, продукція яких є зараз є особливо чутливою на світовому ринку.
Ми хочемо забезпечити в першу чергу підвищення рівня внутрішнього споживання, тому що внутрішнє споживання – це, звичайно, є робочі місця для наших працівників, це є забезпечення відповідного рівня зайнятості. Це для уряду є в першу чергу ключовим аспектом.
Ірина Халупа: Ваше міністерство також відповідає за питання європейської інтеграції. Тривають переговори про зону вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною. Що хоче України досягти в економічному плані, коли йдеться про створення цієї зони?
Я маю на увазі, які сектори економіки будуть в числі перших, які перші через зону вільної торгівлі мають інтегруватись до внутрішнього ринку Європейського Союзу?
Богдан Данилишин: Досить цікаве запитання. Я думаю, що наші радіослухачі знають, що Україна довгих 14 років йшла до членства в СОТ. Нарешті у травні цього року Україна стала членом СОТ.
Зараз вже відбулися цілих два раунди переговорів щодо вступу України або формування так званої посиленої угоди щодо зони вільної торгівлі. Це фактично передбачає нову систему взаємовідносин в системі торгівлі товарами, послугами, доступу до ресурсів, в тому числі й питання зайнятості.
Тобто, досить широкий спектр питань обговорюється в рамках формування посиленої угоди щодо зони вільної торгівлі.
Крім того, що ми передбачаємо так само, що й зі вступом України до СОТ, так і більш такий розширений етап, який ми маємо зараз: фактично лібералізація самої зовнішньоторговельної діяльності, доступ наших підприємств на світові ринки, в першу чергу на європейські ринки і інтеграція підприємств на міжнародний економічний поділ праці.
Це є досить непросте таке завдання, враховуючи те, що ми в даний момент ставимо перед собою досить непросте таки завдання, яке пов’язане зі значною активізацією інвестиційної діяльності.
Думаю, що не секрет, що ми зараз ведемо активно підготовку до так званого «Євро-2012», що може стати, до речі, фактично дієвим стимулом для підвищення рівня інвестиційної активності, залучення інвестицій з інших країн, підвищення рівня ділової активності.
Хотів би казати також, що, незважаючи на всі тенденції, які ми маємо зараз, ми характеризуємо, що за перше півріччя 2008 року, наприклад, приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку України…
Ірина Халупа: Пане Данилишин, перепрошую, але які сектори української економіки будуть виходити на європейський ринок першими: машинобудівна, хімічна, металургійна, агропромислова…? Які, на Вашу думку, повинні бути першими?
Богдан Данилишин: Я вже говорив про те, що ми все ж таки за січень-серпень говоримо про значне зростання обсягів промислового виробництва, особливо тієї продукції, яка є інвестиційно й інноваційно привабливою.
Тому, на мій погляд, Україна може виходити на світовий ринок з продукцією промисловості, особливо тією, яка може бути в конкурентоздатності на світовому рину.
Друге. Все ж таки Україна має значний потенціал для підвищення рівня і виходу нашої продукції АПК на світовий ринок.
Богдан Данилишин: Україна може бути житницею Європи. При проведенні зваженої політики у сфері АПК. Тут є всі тенденції або всі задатки для виходу нашої продукції на світовий ринок.
По-третє, я не став би відкидати таку галузь, як наша хімічна промисловість, як продукція, яка пов’язана з досить такою… От продукція хімічної промисловості, то тут при відповідних як інвестиціях, так і відповідних інших задатках може мати свого споживача на світовому ринку.
Тому ми вивчаємо зараз весь характер, всю кон’юнктуру світового ринку і вивчаємо можливості наших галузей промисловості виходити на дані ринки і, звичайно, виставляти свою продукцію.
Ірина Халупа: Пане міністре, Міністерство фінансів контролює гроші. Прем’єр міністр контролює, більш-менш контролює весь Кабмін…
Ручне управління. Цей термін часто чуємо, коли мова йде про Юлію Тимошенко. У цій формулі працює Міністерство економіки.
Що, на Вашу думку, є найнеобхіднішою реформою, що ваше міністерство повинно розпочати?
Богдан Данилишин: Звичайно, що система реформування національної економіки – це є ключове завдання, яке потрібно було вирішувати, можливо, 5-10 років назад.
Зараз, в умовах, коли поглиблюється світова фінансова криза, коли всюди наростають інфляційні процеси, то хочу сказати, що якраз для нашої країни, завдяки, можливо, деяким методам ручого управління, інфляцію значно вдалося пригальмувати. Ми маємо в Україні досить такі показники останні два місяці, тобто це є дефляційні процеси.
Але система управління і система проведення загальної реформи – це, звичайно, є те завдання, яке ми ставимо перед собою.
В даний момент Мінекономіки розробило новий проект закону про систему державного прогнозування і планування розвитку народного господарства. Підготовлена фактично вже стратегія розвитку національної економки до 2020 року, де передбачається як завдання щодо реструктуризації національного господарства відповідно до нових умов і нових правил взаємовідносин, так і можливості фактично розвитку окремих секторів і галузей економіки як найближчу, середньострокову, так і довгострокову перспективу.
Звичайно, потрібно нові бачити завдання, які пов’язані з формування, так як ми з Вами говорили, повноцінного фондового ринку України, який навіть в даний час демонструє надзвичайно високу залежність від ситуації на світових ринках, інших сфер, які в даний час є фактично на початкових етапах розвитку, які потребують свого реформування.
Звичайно, цілий аспект наших взаємовідносин, які потребують суттєвого вдосконалення, ми бачимо в системі так званих зовнішньоекономічний відносин, тому що до цього часу Україна приділяла більше питанням так званого внутрішнього споживання. Зараз же ми повинні говорити про те, що економіка України інтегрується в світову економічну систему. Ми повинні дбати, власне, про підвищення конкурентоспроможності своєї продукції…
Ірина Халупа: Пане міністре, Ви називаєте цілу палітру. Який для Вас є особистий пріоритет? Що Ви хочете осягнути як міністр економіки? Яку одну головну реформу, яку Ви хочете залишити за Вашим ім’ям?
Богдан Данилишин: З моїм іменем я хочу залишити, власне, систему прогнозування тенденцій макроекономічного розвитку. Тут ми надзвичайно багато робимо. Фактично ми переходимо до так званої політики середньострокового прогнозування. Зараз вона в першу чергу базується на визначенні тих пріоритетів особливо на поточний рік, під які формується державний бюджет.
Ми визначаємо, що нам потрібно взагалі формувати цю систему, формувати так званий бюджет розвитку, формувати фактично середньострокову програму розвитку, де визначати відповідні завдання. І під неї формувати відповідні фінансові зобов’язання для тієї чи іншої галузі нашої економіки чи відповідного регіону.
Тому для цього ми підготували і новий проект закону і під це будемо формувати свої подальші завдання.
Ірина Халупа: Перше – теорія. Теорія гарно виглядає на папері. А насправді в реальному житті треба певні речі будувати від нуля.
Ми всі знаємо, що малий і середній бізнес в багатьох розвинутих країнах є основою економіки.
Нині багато українців, які повертаються з-за кордону з первинним капіталом для початку бізнесу в Україні, не можуть його почати через бюрократію і корупцію. І про це нам пишуть наші слухачі.
Що би Ви їм порадили? Що робить уряд, що робить ваше міністерство, щоби розбудувати цю економічну основу країни?
Богдан Данилишин: Я думаю, що Ви поставили досить таке правильне питання…
Ірина Халупа: Ви ж міністр. Відповідайте.
Богдан Данилишин: Звичайно.
Питання кожний день ставлять нам як наші радіослухачі, так і наші громадяни.
Зараз, Ви знаєте, ми створили раду інвесторів. Рада інвесторів має 12 секторів або 12 підпрограм. Одна з них займається питаннями розвитку малого і середнього бізнесу.
Богдан Данилишин: В Україні є 152 так звані монофункціональні або депресивні міста, які, будуть залежати від перспектив розвитку й малого і середнього бізнесу.
Тому, звичайно, якби ми до цього не відносилися, і які б труднощі ми зараз не мали, ми будемо забезпечувати доступ фактично до формування засобів щодо прискореної реєстрації підприємств малого і середнього бізнесу.
Ми хочемо забезпечити фактично доступ малих і середніх підприємств до кредитів при всіх можливостях, в тому числі й залучення відповідних гарантій з боку уряду.
Ми хочемо забезпечити активний діалог представників малого і середнього бізнесу як і з представниками урядових кіл, так і з міжнародними інвесторами.
Крім того, зараз уряд України фактично кожного тижня проводить консультації з радами або з асоціаціями виробників, підприємців тих чи інших галузей, де, звичайно, присутні представники малого і середнього бізнесу.
Крім того, я вже говорив, що при Кабміні України існує й рада підприємців, яку очолює якраз виходець з малого і середнього бізнесу. Тому всі пропозиції представників цього сектору уряд старається вивчати і приймати відповідні заходи, які необхідні на той чи інший період.
Ірина Халупа: Давайте трохи поговоримо про енергетику.
В одному з ваших інтерв’ю Ви завважили, що українська економіка є енергоємна, що енергоємність майже в три рази більше, ніж в аналогічних країнах Заходу, в тому числі і в постсоціалістичних країнах.
Чому так важко підвищити рівень енергоефективності в українському виробництві? Може треба покласти край субсидіям, і це змусить великі компанії економити енергію?
Богдан Данилишин: Ну, питання також, я сказав би так, цікаве.
Але, звичайно, потребує відповідного часу, відповідних зусиль, а також коштів для того, щоб забезпечити як відповідний рівень енергоефективності національного господарства, так і підвищення рівня та способів ефективного використання енергоресурсів.
Я думаю, що не секрет, що (і я неодноразово це називав) енергоємність української економіки є фактично в 3 рази більша, ніж аналогічний період у країнах Заходу.
Звичайно, що є відповідні програми, в тому числі й національна енергетична стратегія до 2030 року, і відповідні заходи, які значно зменшують рівень енергоспоживання. Для цього потрібен час і, звичайно, потрібні кошти.
Зараз йде розробка відповідних заходів як по окремих галузях…
Ірина Халупа: Скільки часу, пане міністре…?
Богдан Данилишин: Від 3 до 5 років треба для того, щоб навести елементарний порядок і хоча б забезпечити відповідний перший етап цього процесу по ключових секторах національної економіки.
Ірина Халупа: Які галузі найбільше грішать у цьому…?
Богдан Данилишин: Я дума, що нам найперше тут треба приділити увагу ЖКГ. Це є той сегмент ринку, за яким ми повинні зараз серйозно братися.
Зараз уряд України вже напрацював достатньо ефективні заходи, в тому числі програму реформування ЖКГ. Є досить цікаві підходи. Я тут зупинятися не буду, але це є досить чутливий сегмент, який зараз треба реформувати, якраз і виходячи з цих позицій.
Богдан Данилишин: Найперше тут треба приділити увагу ЖКГ. Це є той сегмент ринку, за яким ми повинні зараз серйозно братися.
Між іншим, кажуть, що газ має ще подорожчати. Але штука в тому, що на комунальні послуги йде газ, що видобувається в Україні. Тож чому він хоч дорожчає?
Богдан Данилишин: Ми хотіли б, щоб ціни на житлово-комунальні послуги були такими, які відповідали б реальним можливостям людей.
Ірина Халупа: А що Ви вважаєте «реальними можливостями людей»?
Богдан Данилишин: Я вважаю, що реальні можливості людей – це тоді, коли людина може як задовольнити свої першочергові потреби, в першу чергу в продуктах харчування, в одязі, у всьому необхідному, в тому числі й мати можливість сплатити за доступні житлово-комунальні послуги.
Тому уряд України вже в даний час, фактично поборовши інфляцію, особливо продовольчу інфляцію, всяко буде старатися формувати таку цінову політику, яка, власне, не зачіпала б ключових потреб наших людей, була б доступною для людей і не такою болісною, як це має місце в інших країнах.
Ірина Халупа: Пане Данилишин, відомий британський науково дослідний центр Economist Intelligence Unit повідомляє, що певне економічне сповільнення цього року відшкодує дуже добрий врожай.
Цьогорічний рекордний врожай зерна показав, що Україна не готова стати великим експортером - для цього не вистачає навіть елеваторів.
Як Ви бачите розвиток аграрної галузі?
Ось Ви згадували, що Україна може бути житницею Європи…
Богдан Данилишин: Я вважаю, що АПК має майбутнє, але, звичайно, тут потрібна серйозна програма і серйозна політика щодо реформування нашого агропромислового виробництва в цілому.
Ключове питання, яке повинне бути розв’язане найближчим часом – це, звичайно, проблема тваринництва.
Не секрет, що за останні роки ми мали різке зменшення поголів’я великої рогатої худоби і на цій основі деякий дефіцит по категорії «м’ясна продукція». Зараз прийняті спеціальні заходи щодо формування відповідних питань щодо збільшення поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі формування і розвиток великих тваринницьких комплексів.
Тому питання, які пов’язані, власне, з розвитком тваринництва, формуванням структури, в тому числі кормової бази, потребують, звичайно, розвитку відповідної інфраструктури.
Щодо експортних можливостей, то ми також працюємо над цим питанням. Зараз йде практично спеціальна програма, яка пов’язана зі збільшенням місткості у портах, в тому числі й будівництво нових елеваторів. Нових закладів інфраструктури, в тому числі й підвізних шляхів.
Ми зараз говоримо про суттєве реформування щодо якості ґрунтів, підживлення їх.
Ірина Халупа: Пане Данилишин, насамкінець я хотіла б, щоб Ви ще висловили свою думку з приводу такого запитання.
Розпуск ВР і перевибори. Вплине це на українську економіку?
Богдан Данилишин: Звичайно, економіка України, будь-якої країни потребує стабільності, потребує виваженої політики….
Ірина Халупа: А стабільна нестабільність – це теж певна стабільність.
Богдан Данилишин: Гроші і економіка – це є ті форми, які потребують стабільності. Коли ми хочемо, щоб економіка України розвивалася в нормальному, конструктивному руслі, то ми повинні всяко забезпечувати їй динамізм, забезпечувати їй прозорість і забезпечувати їй нормальні умови функціонування.
Гроші і економіка – це є ті форми, які потребують стабільності, які потребують послідовності, які потребують виваженості.
Тому ми за те, коли ми хочемо, щоб економіка України розвивалася в нормальному, конструктивному руслі, то ми повинні всяко забезпечувати їй динамізм, забезпечувати їй прозорість і забезпечувати їй нормальні умови функціонування.
