Цей виступ держсекретаря, позбавлений дипломатичних реверансів, пояснюють насамперед подіями в Грузії і відмовою Кремля допустити на контрольовані ним території Абхазії і Південної Осетії воєнних оглядачів Організації з безпеки та співпраці в Європі всупереч досягнутій про це попередній домовленості.
Кондоліза Райс закликала західних союзників зайняти тверду позицію щодо російського вторгнення, наголосивши, що «напад на Грузію є одним із елементів експансії, що зростає». Вона процитувала заяву президента Росії Дмитра Медведєва про нібито «законні інтереси» Росії поза межами її власних кордонів.
Характеризуючи курс Москви на політичну, дипломатичну і економічну самоізоляцію, держсекретар, зокрема, зауважила, що «дедалі більше турбує поведінка Росії впродовж кількох останніх років».
За її словами, йдеться, зокрема, про залякування суверенних сусідів Росії, використання нафти та газу як політичної зброї, однобічне припинення дотримання Угоди про обмеження звичайних озброєнь у Європі, загрозу націлити ядерну зброю на мирні сусідні країни, продаж озброєнь державам та угрупованням, які загрожують міжнародній безпеці, переслідування і, ще гірше, вбивства російських журналістів, дисидентів тощо.
Скепсис щодо визнання сепаратистів
Райс відверто висміяла спроби Москви домогтися, щоб іще хтось, крім Кремля, визнав незалежність Південної Осетії та Абхазії, намагання Росії поширити свій вплив на Південну Америку, залицяння до Венесуели.
Держсекретар саркастично зауважила у вашингтонській промові, що незалежність сепаратистів не визнає у світі ніхто, крім Нікарагуа та палестинських екстремістів угруповання «Хамас», а плескання про спині з боку нікарагуанського лідера Даніеля Ортеги та «Хамасу» навряд чи можна вважати дипломатичною перемогою.
Що ж до спільних військових маневрів із Венесуелою, то, за словами Райс, «наші зв’язки з сусідніми країнами… не зазнають шкоди від кількох застарілих (російських) бомбардувальників, що відвідали одну з небагатьох автократій Латинської Америки».
Цікаво, що Кондоліза Райс попередила телефоном про свою промову російського колегу Сергія Лаврова, але від часу окупації Грузії російськими військами держсекретар США уникає особистих зустрічей з російським міністром закордонних справ.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)
Кондоліза Райс закликала західних союзників зайняти тверду позицію щодо російського вторгнення, наголосивши, що «напад на Грузію є одним із елементів експансії, що зростає». Вона процитувала заяву президента Росії Дмитра Медведєва про нібито «законні інтереси» Росії поза межами її власних кордонів.
Характеризуючи курс Москви на політичну, дипломатичну і економічну самоізоляцію, держсекретар, зокрема, зауважила, що «дедалі більше турбує поведінка Росії впродовж кількох останніх років».
За її словами, йдеться, зокрема, про залякування суверенних сусідів Росії, використання нафти та газу як політичної зброї, однобічне припинення дотримання Угоди про обмеження звичайних озброєнь у Європі, загрозу націлити ядерну зброю на мирні сусідні країни, продаж озброєнь державам та угрупованням, які загрожують міжнародній безпеці, переслідування і, ще гірше, вбивства російських журналістів, дисидентів тощо.
Скепсис щодо визнання сепаратистів
Райс відверто висміяла спроби Москви домогтися, щоб іще хтось, крім Кремля, визнав незалежність Південної Осетії та Абхазії, намагання Росії поширити свій вплив на Південну Америку, залицяння до Венесуели.
Держсекретар саркастично зауважила у вашингтонській промові, що незалежність сепаратистів не визнає у світі ніхто, крім Нікарагуа та палестинських екстремістів угруповання «Хамас», а плескання про спині з боку нікарагуанського лідера Даніеля Ортеги та «Хамасу» навряд чи можна вважати дипломатичною перемогою.
Що ж до спільних військових маневрів із Венесуелою, то, за словами Райс, «наші зв’язки з сусідніми країнами… не зазнають шкоди від кількох застарілих (російських) бомбардувальників, що відвідали одну з небагатьох автократій Латинської Америки».
Цікаво, що Кондоліза Райс попередила телефоном про свою промову російського колегу Сергія Лаврова, але від часу окупації Грузії російськими військами держсекретар США уникає особистих зустрічей з російським міністром закордонних справ.
(Нью-Йорк – Прага – Київ)