Президент Росії Дмитро Медведєв оголосив у вівторок, що підписав укази про визнання його країною незалежності Південної Осетії й Абхазії.
Виступаючи зі зверненням до громадян своєї країни, Медведєв повторив російську версію про «нічний розстріл Цхінвалі грузинськими військами», назвавши головне місто Цхінвальського регіону його осетинським ім’ям, а не грузинським Цхінвалі.
За твердженням керівника Росії, це призвело до загибелі «сотень наших мирних громадян». Росія, яка масово надавала своє громадянство мешканцям Південної Осетії, раніше офіційно визнала загибель 133 цивільних осіб у цьому регіоні – це більш як удесятеро менше, ніж вона стверджувала на початку конфлікту.
Російський президент також повторив звинувачення на адресу грузинського керівництва, яке, як він заявив, порушило Статут ООН та свої зобов’язання за міжнародними угодами й розв’язало збройний конфлікт. Така сама доля чекала й на Абхазію, сказав Медведєв, але підтверджень своїм словам не навів.
Іще раз звинувативши президента Грузії Міхеїла Саакашвілі в «геноциді», так само без доказів, президент Росії в своєму визнанні Південної Осетії й Абхазії послався на Статут ООН, Гельсінкський Заключний акт НБСЄ 1975 року й інші міжнародні документи. При цьому він не згадав, що таке визнання порушує низку засад цих самих документів.
За словами Медведєва, «Росія закликає інші держави наслідувати її приклад».
Перша міжнародна реакція: осуд і неприйняття
Раніше представники низки провідних держав світу та міжнародних організацій застерігали Росію не визнавати незалежності грузинських регіонів після того, як у понеділок обидві палати російського парламенту звернулися до свого президента з пропозицією визнати цю незалежність.
У Росії зовнішньополітичні питання, зокрема, визнання чи невизнання держав, є прерогативою голови держави. Російський парламент і раніше виступав зі схожими закликами, але тоді до визнання з боку президента не дійшло.
З твердою заявою проти такого визнання виступив, зокрема, президент США Джордж Буш.
Уже на нинішні укази російського президента надходять значно різкіші реакції.
Держсекретар США Кондоліза Райс назвала рішення Росії вартим жалю й додала, що спеціальна заява Білого дому буде оголошена найближчим часом.
Рішення Москви, «звичайно, протиставляє Росію цілій низці резолюцій Ради безпеки, які обов’язкові для Росії як члена Ради безпеки, як члена ООН і, що найжахливіше, представника п’ятірки постійних членів Ради безпеки», наголосила Райс.
Вона також заявила, що США як постійний член Ради безпеки ООН із правом вето заблокують будь-які спроби Росії змінити статус сепаратистських грузинських регіонів, і таким чином залишаться чинними дотеперішні резолюції Ради безпеки, які визначають міжнародно визнані кордони Грузії.
Речник Європейської Комісії підтвердив позицію Європейського Союзу про незмінну підтримку територіальної цілісності Грузії й заявив, що дії Росії порушили резолюції Ради безпеки ООН.
Рішення Росії категорично відхилила Велика Британія. Назвала його абсолютно неприйнятним Німеччина й незаконним – Італія. Висловила жаль із його приводу Франція, заявила про свідоме порушення міжнародного права Швеція. Усі вони підтвердили свою підтримку територіальної цілісності Грузії.
Трохи пізніше Франція, вже як нинішній голова в Європейському Союзі, рішуче засудила російське визнання незалежності частин Грузії. З такими заявами виступили і в канцелярії президента, і в Міністерстві закордонних справ Франції.
А міністр закордонних справ Великої Британії Дейвід Мілібанд заявив, що вже у вівторок проведе переговори із міжнародними партнерами, а в середу відвідає Україну з метою забезпечити створення «щонайширшої коаліції проти російської агресії в Грузії».
А канцлер Німеччини Анґела Меркель, яка перебувала у вівторок у Таллінні в Естонії, наголосила: «Факт, що вчора Держдума, а сьогодні президент Росії визнали Абхазію і Південну Осетію і це щойно підписав президент Росії, несумісний із моїм і, думаю, з нашим спільним розумінням принципу територіальної цілісності і фундаментальних прав націй і тому абсолютно неприйнятний».
Вона також підтвердила позицію союзу НАТО, що Грузія та Україна стануть його членами, якщо захочуть цього.
Союз НАТО відкинув рішення Росії. Як заявив Генеральний секретар Північноатлантичного союзу Яап де Гооп Схеффер, воно є прямим порушенням низки резолюцій Ради безпеки ООН щодо територіальної цілісності Грузії, а їх підтримала і сама Росія.
Голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Фінляндії Александер Стубб засудив рішення Росії. Він наголосив, що це рішення порушує засадничі принципи ОБСЄ – зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність інших держав, якого має дотримуватися й Росія.
А Генеральний секретар Ради Європи Террі Дейвіс назвав рішення Росії порушенням територіальної цілісності Грузії й наголосив, що жертвою цього рішення стала міжнародна довіра до Росії. За його словами, Москва не може використовувати міжнародне право тільки тоді, коли їй цього хочеться.
Голова Парламентської асамблеї Ради Європи Люїс Марія де Пуч теж рішуче засудив визнання Росією незалежності частин Грузії. Він заявив, що Росія порушила свої зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність сусідів і вчинила очевидне й свідоме порушення міжнародного права.
Так само й голова Комітету міністрів Ради Європи Карл Більдт засудив рішення президента Росії. Як мовиться в його заяві, воно серйозно загрожує можливості вирішити конфлікт мирно на засадах міжнародного права і є кричущим порушенням засадничих принципів Ради Європи, зобов’язання дотримуватися яких брала на себе й Росія.
У Грузії останню дію Росії називають незаконною. Секретар Ради безпеки Грузії Александре Ломая звернув увагу на спосіб, у який діяла Росія: «Цим кроком Росія підтвердила те, про що ми говорили вже давно: це класична схема анексії – спершу видача паспортів, потім окупація, а потім захоплення територій суверенної держави. Із іншого боку, цим рішенням Росія добровільно обрала шлях самоізоляції».
А в самій Росії заява президента Дмитра Медведєва про визнання незалежності двох регіонів Грузії призвела до прискореного зниження основних російських фондових індексів ММВБ та РТС.
Україна категорично засуджує російську «авантюру»
Від України ще вдень у вівторок офіційної реакції на нинішнє рішення Росії не було. Першим, як виглядає, відгукнувся на нього лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Він на своєму сайті оприлюднив заяву, що Україна, мовляв, має вчинити так само, як і Росія, визнавши незалежність сепаратистських регіонів Грузії.
Але трохи пізніше МЗС України категорично засудило «авантюрне» визнання Росією незалежності регіонів Грузії.
Це грубе порушення норм і принципів міжнародного права, двосторонніх та багатосторонніх договорів, зокрема, Статуту ООН і Гельсінкського Заключного Акту Наради з безпеки і співпраці в Європі 1975 року, мовиться в заяві Міністерства закордонних справ України.
Таке рішення свідчить, що Росія «відверто ігнорує свої зобов’язання не лише як члена ООН, але й як постійного члена Ради безпеки ООН», заявляє офіційний Київ.
МЗС України також називає прикрим те, що Росія, як одна із засновниць СНД, нехтує Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав та Декларацією СНД, якими визнано суверенітет, територіальну цілісність і непорушність державних кордонів, у тому числі й Грузії.
Фактична анексія частини грузинської території через створення та підтримку маріонеткових режимів засвідчує реанімацію в Росії доктрини «права сили» при вирішенні міжнародних проблем, вважають у Києві.
Відтак Україна «категорично засуджує авантюрне рішення про визнання Росією незалежності самопроголошених утворень» і закликає міжнародну спільноту об’єднати зусилля для безумовного підтвердження та дотримання територіальної цілісності Грузії і виконання Росією взятих на себе міжнародних зобов’язань.
Міністерство також повідомило, що Україна скасувала візит делегації МЗС до Росії через визнання Москвою незалежності грузинських регіонів.
Делегація Міністерства закордонних справ на чолі з виконувачем обов’язків першого заступника міністра Юрієм Костенком мала в середу провести в Росії політичні консультації.
Тепер цей візит не відбудеться «у зв’язку з рішенням Російської Федерації про визнання незалежності самопроголошених Південної Осетії та Абхазії, які є міжнародно визнаною складовою суверенної держави Грузія», заявило МЗС України.
Україна не забуває про Грузію
Іще в понеділок, після закликів російського парламенту до свого президента визнати Південну Осетію й Абхазію, Міністерство закордонних справ України, закликаючи Москву відмовитися від такого визнання, назвало ці звернення «вкрай небезпечним прецедентом».
На думку Києва, цей прецедент «іще більше загострить безпекову ситуацію в Кавказькому регіоні й на пострадянському просторі» і «різко негативно впливатиме на процеси мирного врегулювання міжетнічних конфліктів у всьому світі».
Президент України Віктор Ющенко ще напередодні рішення Росії запланував телефонні переговори з лідерами європейських держав стосовно єдиної позиції країн Європи щодо ситуації в Грузії.
У середу він особисто говоритиме про це з міністром закордонних справ Великої Британії Дейвідом Мілібандом, який перебуватиме в Україні.
А вже у вівторок до Брюсселя для консультацій у рамках НАТО і Євросоюзу з приводу ситуації навколо Грузії вирушив заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисеєв.
Зокрема, на зустрічі з верховним представником ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єром Соланою чільний український дипломат обговорить підготовку до надзвичайного засідання Європейської Ради, тобто саміту ЄС, щодо становища в Грузії, яке відбудеться 1 вересня. У середу Єлисеєв візьме участь у засіданні Комітету Україна – НАТО, на якому теж говоритимуть про Грузію.
Україна вже надала Грузії, яка потерпіла від дій російських військ на її території, гуманітарну допомогу – понад 150 тонн різних гуманітарних вантажів на суму близько 8 мільйонів доларів США.
(Прага – Київ)
Виступаючи зі зверненням до громадян своєї країни, Медведєв повторив російську версію про «нічний розстріл Цхінвалі грузинськими військами», назвавши головне місто Цхінвальського регіону його осетинським ім’ям, а не грузинським Цхінвалі.
За твердженням керівника Росії, це призвело до загибелі «сотень наших мирних громадян». Росія, яка масово надавала своє громадянство мешканцям Південної Осетії, раніше офіційно визнала загибель 133 цивільних осіб у цьому регіоні – це більш як удесятеро менше, ніж вона стверджувала на початку конфлікту.
Російський президент також повторив звинувачення на адресу грузинського керівництва, яке, як він заявив, порушило Статут ООН та свої зобов’язання за міжнародними угодами й розв’язало збройний конфлікт. Така сама доля чекала й на Абхазію, сказав Медведєв, але підтверджень своїм словам не навів.
Іще раз звинувативши президента Грузії Міхеїла Саакашвілі в «геноциді», так само без доказів, президент Росії в своєму визнанні Південної Осетії й Абхазії послався на Статут ООН, Гельсінкський Заключний акт НБСЄ 1975 року й інші міжнародні документи. При цьому він не згадав, що таке визнання порушує низку засад цих самих документів.
За словами Медведєва, «Росія закликає інші держави наслідувати її приклад».
Перша міжнародна реакція: осуд і неприйняття
Раніше представники низки провідних держав світу та міжнародних організацій застерігали Росію не визнавати незалежності грузинських регіонів після того, як у понеділок обидві палати російського парламенту звернулися до свого президента з пропозицією визнати цю незалежність.
У Росії зовнішньополітичні питання, зокрема, визнання чи невизнання держав, є прерогативою голови держави. Російський парламент і раніше виступав зі схожими закликами, але тоді до визнання з боку президента не дійшло.
З твердою заявою проти такого визнання виступив, зокрема, президент США Джордж Буш.
Уже на нинішні укази російського президента надходять значно різкіші реакції.
Держсекретар США Кондоліза Райс назвала рішення Росії вартим жалю й додала, що спеціальна заява Білого дому буде оголошена найближчим часом.
Рішення Москви, «звичайно, протиставляє Росію цілій низці резолюцій Ради безпеки, які обов’язкові для Росії як члена Ради безпеки, як члена ООН і, що найжахливіше, представника п’ятірки постійних членів Ради безпеки», наголосила Райс.
Вона також заявила, що США як постійний член Ради безпеки ООН із правом вето заблокують будь-які спроби Росії змінити статус сепаратистських грузинських регіонів, і таким чином залишаться чинними дотеперішні резолюції Ради безпеки, які визначають міжнародно визнані кордони Грузії.
Речник Європейської Комісії підтвердив позицію Європейського Союзу про незмінну підтримку територіальної цілісності Грузії й заявив, що дії Росії порушили резолюції Ради безпеки ООН.
Рішення Росії категорично відхилила Велика Британія. Назвала його абсолютно неприйнятним Німеччина й незаконним – Італія. Висловила жаль із його приводу Франція, заявила про свідоме порушення міжнародного права Швеція. Усі вони підтвердили свою підтримку територіальної цілісності Грузії.
Трохи пізніше Франція, вже як нинішній голова в Європейському Союзі, рішуче засудила російське визнання незалежності частин Грузії. З такими заявами виступили і в канцелярії президента, і в Міністерстві закордонних справ Франції.
А міністр закордонних справ Великої Британії Дейвід Мілібанд заявив, що вже у вівторок проведе переговори із міжнародними партнерами, а в середу відвідає Україну з метою забезпечити створення «щонайширшої коаліції проти російської агресії в Грузії».
А канцлер Німеччини Анґела Меркель, яка перебувала у вівторок у Таллінні в Естонії, наголосила: «Факт, що вчора Держдума, а сьогодні президент Росії визнали Абхазію і Південну Осетію і це щойно підписав президент Росії, несумісний із моїм і, думаю, з нашим спільним розумінням принципу територіальної цілісності і фундаментальних прав націй і тому абсолютно неприйнятний».
Вона також підтвердила позицію союзу НАТО, що Грузія та Україна стануть його членами, якщо захочуть цього.
Союз НАТО відкинув рішення Росії. Як заявив Генеральний секретар Північноатлантичного союзу Яап де Гооп Схеффер, воно є прямим порушенням низки резолюцій Ради безпеки ООН щодо територіальної цілісності Грузії, а їх підтримала і сама Росія.
Голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Фінляндії Александер Стубб засудив рішення Росії. Він наголосив, що це рішення порушує засадничі принципи ОБСЄ – зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність інших держав, якого має дотримуватися й Росія.
А Генеральний секретар Ради Європи Террі Дейвіс назвав рішення Росії порушенням територіальної цілісності Грузії й наголосив, що жертвою цього рішення стала міжнародна довіра до Росії. За його словами, Москва не може використовувати міжнародне право тільки тоді, коли їй цього хочеться.
Голова Парламентської асамблеї Ради Європи Люїс Марія де Пуч теж рішуче засудив визнання Росією незалежності частин Грузії. Він заявив, що Росія порушила свої зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність сусідів і вчинила очевидне й свідоме порушення міжнародного права.
Так само й голова Комітету міністрів Ради Європи Карл Більдт засудив рішення президента Росії. Як мовиться в його заяві, воно серйозно загрожує можливості вирішити конфлікт мирно на засадах міжнародного права і є кричущим порушенням засадничих принципів Ради Європи, зобов’язання дотримуватися яких брала на себе й Росія.
У Грузії останню дію Росії називають незаконною. Секретар Ради безпеки Грузії Александре Ломая звернув увагу на спосіб, у який діяла Росія: «Цим кроком Росія підтвердила те, про що ми говорили вже давно: це класична схема анексії – спершу видача паспортів, потім окупація, а потім захоплення територій суверенної держави. Із іншого боку, цим рішенням Росія добровільно обрала шлях самоізоляції».
А в самій Росії заява президента Дмитра Медведєва про визнання незалежності двох регіонів Грузії призвела до прискореного зниження основних російських фондових індексів ММВБ та РТС.
Україна категорично засуджує російську «авантюру»
Від України ще вдень у вівторок офіційної реакції на нинішнє рішення Росії не було. Першим, як виглядає, відгукнувся на нього лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Він на своєму сайті оприлюднив заяву, що Україна, мовляв, має вчинити так само, як і Росія, визнавши незалежність сепаратистських регіонів Грузії.
Але трохи пізніше МЗС України категорично засудило «авантюрне» визнання Росією незалежності регіонів Грузії.
Це грубе порушення норм і принципів міжнародного права, двосторонніх та багатосторонніх договорів, зокрема, Статуту ООН і Гельсінкського Заключного Акту Наради з безпеки і співпраці в Європі 1975 року, мовиться в заяві Міністерства закордонних справ України.
Таке рішення свідчить, що Росія «відверто ігнорує свої зобов’язання не лише як члена ООН, але й як постійного члена Ради безпеки ООН», заявляє офіційний Київ.
МЗС України також називає прикрим те, що Росія, як одна із засновниць СНД, нехтує Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав та Декларацією СНД, якими визнано суверенітет, територіальну цілісність і непорушність державних кордонів, у тому числі й Грузії.
Фактична анексія частини грузинської території через створення та підтримку маріонеткових режимів засвідчує реанімацію в Росії доктрини «права сили» при вирішенні міжнародних проблем, вважають у Києві.
Відтак Україна «категорично засуджує авантюрне рішення про визнання Росією незалежності самопроголошених утворень» і закликає міжнародну спільноту об’єднати зусилля для безумовного підтвердження та дотримання територіальної цілісності Грузії і виконання Росією взятих на себе міжнародних зобов’язань.
Міністерство також повідомило, що Україна скасувала візит делегації МЗС до Росії через визнання Москвою незалежності грузинських регіонів.
Делегація Міністерства закордонних справ на чолі з виконувачем обов’язків першого заступника міністра Юрієм Костенком мала в середу провести в Росії політичні консультації.
Тепер цей візит не відбудеться «у зв’язку з рішенням Російської Федерації про визнання незалежності самопроголошених Південної Осетії та Абхазії, які є міжнародно визнаною складовою суверенної держави Грузія», заявило МЗС України.
Україна не забуває про Грузію
Іще в понеділок, після закликів російського парламенту до свого президента визнати Південну Осетію й Абхазію, Міністерство закордонних справ України, закликаючи Москву відмовитися від такого визнання, назвало ці звернення «вкрай небезпечним прецедентом».
На думку Києва, цей прецедент «іще більше загострить безпекову ситуацію в Кавказькому регіоні й на пострадянському просторі» і «різко негативно впливатиме на процеси мирного врегулювання міжетнічних конфліктів у всьому світі».
Президент України Віктор Ющенко ще напередодні рішення Росії запланував телефонні переговори з лідерами європейських держав стосовно єдиної позиції країн Європи щодо ситуації в Грузії.
У середу він особисто говоритиме про це з міністром закордонних справ Великої Британії Дейвідом Мілібандом, який перебуватиме в Україні.
А вже у вівторок до Брюсселя для консультацій у рамках НАТО і Євросоюзу з приводу ситуації навколо Грузії вирушив заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисеєв.
Зокрема, на зустрічі з верховним представником ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єром Соланою чільний український дипломат обговорить підготовку до надзвичайного засідання Європейської Ради, тобто саміту ЄС, щодо становища в Грузії, яке відбудеться 1 вересня. У середу Єлисеєв візьме участь у засіданні Комітету Україна – НАТО, на якому теж говоритимуть про Грузію.
Україна вже надала Грузії, яка потерпіла від дій російських військ на її території, гуманітарну допомогу – понад 150 тонн різних гуманітарних вантажів на суму близько 8 мільйонів доларів США.
(Прага – Київ)
