Оголошення про припинення Росією вогню у Москві почув президент Франції Ніколя Саркозі, який привітав цю вістку. Він закликав розробити графік, за яким сторони швидко повернуться до позицій, на яких вони були до конфлікту. До цього Ніколя Саркозі додав: «Це цілком нормально, що Росія хоче захищати свої інтереси та інтереси росіян всередині Росії, так само як інтереси російськомовного населення за межами Росії. Так само важливо, що ми, я маю на увазі світова спільнота, хочемо гарантувати цілісність, суверенітет і незалежність Грузії».
Президенти Франції і Росії представили мирний план зі врегулювання конфлікту на Кавказі, який має шість складових. Крім відмови від застосування сили і надання гуманітарної допомоги, також йдеться про початок міжнародних дискусій про майбутній статус Південної Осетії та Абхазії.
Із Москви президент Франції, яка нині головує у Євросоюзі, вирушив до Тбілісі на зустріч із президентом Саакашвілі. Туди ж у вівторок полетіли президенти чотирьох східноєвропейських держав – Польщі, Литви, Естонії та України. Вони запланували цей візит ще до того, як у Москві заявили про припинення вогню і кажуть, що їхали підтримати грузинський народ.
Конфлікт на Кавказі застав ЄС зненацька
Разом з тим нинішній конфлікт у Грузії ще раз засвідчив, як важко Євросоюзу виробити спільну зовнішню політику. Вже згадані балтійські держави і поляки відразу ж засудили вторгнення Росії у Південну Осетію. Натомість у такому важковаговику ЄС як Німеччина дебати розгорілися навіть усередині правлячої коаліції. Соціал-демократи, які мають посаду міністра закордонних справ, покладають провину на загострення ситуації на Грузію. Натомість християнські демократи на чолі з канцлером Анґелою Меркель бачать більше проблем у політиці Росії.
Водночас, за кулісами багато старших членів ЄС не готові до тиску на російське керівництво, зазначає брюссельський оглядач Радіо Свобода Ахто Лоб’якас: «Вони бачать Росію як дуже важливого глобального партнера і противагу США. Також є думка, і це особливо стосується Німеччини, що Росія має дуже важливе значення для регіональної безпеки. І, нарешті, стара Європа прекрасно усвідомлює велику енергетичну залежність від Росії».
Як зауважив президент Саркозі, нинішній мирний план на Кавказі, який допоміг готувати ЄС, це лише перший крок, щоб зупинити війну. «Я б не вважав це великим тріумфом європейської дипломатії, адже Росія досягла того, що вона хотіла. ЄС не зміг зупинити війну. Війна зупинилася тоді, коли Росія вирішила, що це треба зробити», – зауважує Ахто Лоб’якас.
Міністри закордонних справ ЄС будуть обговорювати становище в Грузії у середу.
НАТО обіцяє, що грузини будуть у лавах Альянсу
Тим часом у вівторок у Брюсселі за зачиненими дверима зустрічалися посли держав НАТО. Після цієї зустрічі Генеральний секретар НАТО запевнив, що двері Альянсу і далі відчинені для Грузії. «Грузія подала заявку на ПДЧ. Рішення не ухвалили. Але союзники сказали, що одного дня Грузія буде членом НАТО», – наголосив Яаап де Гооп Схеффер. Він також сказав, що перспективи України долучитися до Альянсу не залежатимуть від результатів Грузії.
Керівник НАТО назвав рішення Росії припинити воєнну операцію в Грузії важливим, але недостатнім кроком і закликав Москву визнати, що Південна Осетія та Абхазія належать Грузії. Сам Альянс не готовий до військової ролі у цьому конфлікті. «НАТО не має військового мандату у регіоні», – наголосив Яаап де Хооп Схеффер.
На його думку, нині надто рано казати, хто несе відповідальність за конфлікт, але визнав, що Грузія є «другом» НАТО, тоді як Москва однозначно порушила миротворчий мандат СНД від 1992 року.
Зі свого боку постійний представник Грузії при НАТО Реваз Бешідзе заявив, що НАТО зробило велику помилку, коли в квітні не долучило Грузію та Україну до Плану дій щодо членства в НАТО. Як заявив грузинський дипломат, це рішення було зеленим світлом для подальших дій Росії.
Окреме засідання комісії Росія-НАТО також мало відбутися в Брюсселі у вівторок, але в останній момент його скасували. Москва рішуче виступає проти вступу Грузії до НАТО.
(Прага – Київ)
Президенти Франції і Росії представили мирний план зі врегулювання конфлікту на Кавказі, який має шість складових. Крім відмови від застосування сили і надання гуманітарної допомоги, також йдеться про початок міжнародних дискусій про майбутній статус Південної Осетії та Абхазії.
Із Москви президент Франції, яка нині головує у Євросоюзі, вирушив до Тбілісі на зустріч із президентом Саакашвілі. Туди ж у вівторок полетіли президенти чотирьох східноєвропейських держав – Польщі, Литви, Естонії та України. Вони запланували цей візит ще до того, як у Москві заявили про припинення вогню і кажуть, що їхали підтримати грузинський народ.
Конфлікт на Кавказі застав ЄС зненацька
Разом з тим нинішній конфлікт у Грузії ще раз засвідчив, як важко Євросоюзу виробити спільну зовнішню політику. Вже згадані балтійські держави і поляки відразу ж засудили вторгнення Росії у Південну Осетію. Натомість у такому важковаговику ЄС як Німеччина дебати розгорілися навіть усередині правлячої коаліції. Соціал-демократи, які мають посаду міністра закордонних справ, покладають провину на загострення ситуації на Грузію. Натомість християнські демократи на чолі з канцлером Анґелою Меркель бачать більше проблем у політиці Росії.
Водночас, за кулісами багато старших членів ЄС не готові до тиску на російське керівництво, зазначає брюссельський оглядач Радіо Свобода Ахто Лоб’якас: «Вони бачать Росію як дуже важливого глобального партнера і противагу США. Також є думка, і це особливо стосується Німеччини, що Росія має дуже важливе значення для регіональної безпеки. І, нарешті, стара Європа прекрасно усвідомлює велику енергетичну залежність від Росії».
Як зауважив президент Саркозі, нинішній мирний план на Кавказі, який допоміг готувати ЄС, це лише перший крок, щоб зупинити війну. «Я б не вважав це великим тріумфом європейської дипломатії, адже Росія досягла того, що вона хотіла. ЄС не зміг зупинити війну. Війна зупинилася тоді, коли Росія вирішила, що це треба зробити», – зауважує Ахто Лоб’якас.
Міністри закордонних справ ЄС будуть обговорювати становище в Грузії у середу.
НАТО обіцяє, що грузини будуть у лавах Альянсу
Тим часом у вівторок у Брюсселі за зачиненими дверима зустрічалися посли держав НАТО. Після цієї зустрічі Генеральний секретар НАТО запевнив, що двері Альянсу і далі відчинені для Грузії. «Грузія подала заявку на ПДЧ. Рішення не ухвалили. Але союзники сказали, що одного дня Грузія буде членом НАТО», – наголосив Яаап де Гооп Схеффер. Він також сказав, що перспективи України долучитися до Альянсу не залежатимуть від результатів Грузії.
Керівник НАТО назвав рішення Росії припинити воєнну операцію в Грузії важливим, але недостатнім кроком і закликав Москву визнати, що Південна Осетія та Абхазія належать Грузії. Сам Альянс не готовий до військової ролі у цьому конфлікті. «НАТО не має військового мандату у регіоні», – наголосив Яаап де Хооп Схеффер.
На його думку, нині надто рано казати, хто несе відповідальність за конфлікт, але визнав, що Грузія є «другом» НАТО, тоді як Москва однозначно порушила миротворчий мандат СНД від 1992 року.
Зі свого боку постійний представник Грузії при НАТО Реваз Бешідзе заявив, що НАТО зробило велику помилку, коли в квітні не долучило Грузію та Україну до Плану дій щодо членства в НАТО. Як заявив грузинський дипломат, це рішення було зеленим світлом для подальших дій Росії.
Окреме засідання комісії Росія-НАТО також мало відбутися в Брюсселі у вівторок, але в останній момент його скасували. Москва рішуче виступає проти вступу Грузії до НАТО.
(Прага – Київ)
