Сьогодні, у День Росії, посольство цієї країни в Україні влаштовує пишний прийом. Туди, як це буває зазвичай, прийде українська еліта: колишні президенти, політики, яких прийняло називати проросійськими, та полум’яні демократи. Вони частуватимуться заморськими наїдками та підніматимуть тости за вічну дружбу.
Тим часом, з боку Москви на адресу Києва лунають зовсім інші заяви. Президент Путін малював перспективи, як Росія направлятиме на Україну ракети. Державна Дума пропонувала російському Президенту та уряду розглянути питання про вихід з Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Україною у випадку реалізації Києвом планів щодо вступу у НАТО. А міністр закордонних справ Сергій Лавров заявляв, що ціна імпортного газу для України у наступному році може збільшитися вдвічі.
Починати слід з економіки
Наразі Україна має підсилювати свої позиції у відносинах з Росією, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова парламентського комітету у закордонних справах, бютівець Олег Білорус. А для цього їй необхідно взятися за свою економічну незалежність.
«Дуже конкретними є позиції ресурсної залежності від Росії. 18 років ми сидимо на трубі, на вентилі, і нам його закручують, відкручують. За 18 років Україна уже могла збільшити видобуток нафти і газу у себе на території і диктувати умови, скільки і на яких умовах газу та нафти купувати в Росії. Первинна суть суверенітету – це економічна могутність і самостійність», – зазначив Олен Білоус.
Для покращення українсько-російських відносин, вважає заступник керівника комітету у закордонних справах, регіонал Леонід Кожара, слід збавити градус політичної напруги, і починати треба саме з економічної співпраці.
«Якщо ми будемо спостерігати динаміку наших відносин за останні роки, зокрема, з 2005 року, то, на жаль, українська сторона багато в чому причетна до того, що тональність цих відносин сьогодні на такому низькому рівні. Я, наприклад, почав би переформатування цих відносин з того, щоб на першому місці відносин стояли питання співробітництва. Це питання двосторонньої торгівлі, питання врегулювання тарифних і нетарифних обмежень – як з боку України, так і з боку Росії», – зауважив Леонід Кожара.
Базовою угодою, яка регулює нині українсько-російські відносини, є саме Договір про дружбу, співробітництво та партнерство. Наразі, відзначають оглядачі, він став одним із інструментів тиску Росії на Україну. Восени цього року збігає термін, коли сторони мають або заявити про вихід із Договору, або ж він автоматично продовжується на наступні 10 років.
Тим часом, з боку Москви на адресу Києва лунають зовсім інші заяви. Президент Путін малював перспективи, як Росія направлятиме на Україну ракети. Державна Дума пропонувала російському Президенту та уряду розглянути питання про вихід з Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Україною у випадку реалізації Києвом планів щодо вступу у НАТО. А міністр закордонних справ Сергій Лавров заявляв, що ціна імпортного газу для України у наступному році може збільшитися вдвічі.
Починати слід з економіки
Наразі Україна має підсилювати свої позиції у відносинах з Росією, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова парламентського комітету у закордонних справах, бютівець Олег Білорус. А для цього їй необхідно взятися за свою економічну незалежність.
«Дуже конкретними є позиції ресурсної залежності від Росії. 18 років ми сидимо на трубі, на вентилі, і нам його закручують, відкручують. За 18 років Україна уже могла збільшити видобуток нафти і газу у себе на території і диктувати умови, скільки і на яких умовах газу та нафти купувати в Росії. Первинна суть суверенітету – це економічна могутність і самостійність», – зазначив Олен Білоус.
Для покращення українсько-російських відносин, вважає заступник керівника комітету у закордонних справах, регіонал Леонід Кожара, слід збавити градус політичної напруги, і починати треба саме з економічної співпраці.
«Якщо ми будемо спостерігати динаміку наших відносин за останні роки, зокрема, з 2005 року, то, на жаль, українська сторона багато в чому причетна до того, що тональність цих відносин сьогодні на такому низькому рівні. Я, наприклад, почав би переформатування цих відносин з того, щоб на першому місці відносин стояли питання співробітництва. Це питання двосторонньої торгівлі, питання врегулювання тарифних і нетарифних обмежень – як з боку України, так і з боку Росії», – зауважив Леонід Кожара.
Базовою угодою, яка регулює нині українсько-російські відносини, є саме Договір про дружбу, співробітництво та партнерство. Наразі, відзначають оглядачі, він став одним із інструментів тиску Росії на Україну. Восени цього року збігає термін, коли сторони мають або заявити про вихід із Договору, або ж він автоматично продовжується на наступні 10 років.
