Він мав би постати на площі Слави на Печерську, на місці, де колись стояв собор Святого Миколая, відомий як Микільський військовий собор.
Проект розпорядження про створення пам’ятника Київська міськдержадміністрація передала в п’ятницю на узгодження Кабінету Міністрів.
Микільський військовий, або Військово-Микільський, собор стояв на місці нинішнього Палацу дитячої й юнацької творчості, колишнього Палацу піонерів і школярів, та скверу перед ним.
Собор звели в 1690-х роках на кошти гетьмана Івана Мазепи в стилі «мазепинського» українського бароко. Його знесли 1934 року разом зі значною кількістю інших історичних і архітектурних пам’яток Києва.
Іван Мазепа (приблизно 1639 – 1709 роки), гетьман Лівобережної України (1687–1709), був також відомим меценатом і культурно-просвітницьким діячем.
За його сприяння й на його кошти спорудили чи відновили низку монументальних споруд у стилі українського бароко – цей різновид стилю так і назвали «мазепинським». Також за сприяння Мазепи Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії.
За часів російського панування, а потім за радянської влади ім’я Мазепи офіційно вживали тільки в негативному контексті, бо гетьман виступив проти Росії в російсько-шведській війні 1708–9 років.
Вулиця в Києві, яка проходить через площу Слави й раніше мала назву «Січневого повстання», від минулого року несе ім’я Івана Мазепи.
У суботу Президент Віктор Ющенко, який перебував у Київській області на толоці для впорядкування парку «Олександрія» в Білій Церкві, поклав квіти до іншого пам’ятника Іванові Мазепі в селі Мазепинка.
Він також узяв участь в освяченні хреста на кургані біля села Андріївка, відомому як «Мазепина могила». За переказами, його насипали на пам’ять про козаків із війська Мазепи, яких після поразки шведсько-українського війська в Полтавській битві винищували переможні російські війська.
Проект розпорядження про створення пам’ятника Київська міськдержадміністрація передала в п’ятницю на узгодження Кабінету Міністрів.
 |
| Микільський військовий собор (старе фото) |
Собор звели в 1690-х роках на кошти гетьмана Івана Мазепи в стилі «мазепинського» українського бароко. Його знесли 1934 року разом зі значною кількістю інших історичних і архітектурних пам’яток Києва.
Іван Мазепа (приблизно 1639 – 1709 роки), гетьман Лівобережної України (1687–1709), був також відомим меценатом і культурно-просвітницьким діячем.
За його сприяння й на його кошти спорудили чи відновили низку монументальних споруд у стилі українського бароко – цей різновид стилю так і назвали «мазепинським». Також за сприяння Мазепи Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії.
За часів російського панування, а потім за радянської влади ім’я Мазепи офіційно вживали тільки в негативному контексті, бо гетьман виступив проти Росії в російсько-шведській війні 1708–9 років.
Вулиця в Києві, яка проходить через площу Слави й раніше мала назву «Січневого повстання», від минулого року несе ім’я Івана Мазепи.
У суботу Президент Віктор Ющенко, який перебував у Київській області на толоці для впорядкування парку «Олександрія» в Білій Церкві, поклав квіти до іншого пам’ятника Іванові Мазепі в селі Мазепинка.
Він також узяв участь в освяченні хреста на кургані біля села Андріївка, відомому як «Мазепина могила». За переказами, його насипали на пам’ять про козаків із війська Мазепи, яких після поразки шведсько-українського війська в Полтавській битві винищували переможні російські війська.
