Крим буде частиною нового «Шовкового шляху», переконують російські аналітики-сходознавці. Начебто, Китай залучить окупований півострів до свого масштабного економічного проєкту «Один пояс, один шлях». Чи чекати Криму на китайські золоті гори?
Після 2014 року Китай кинувся в економічні обійми Криму. Саме так розповідали ЗМІ, підконтрольні Кремлю. Писали про плани китайських підприємців постачати на анексований півострів обладнання для асфальтобетонних заводів. І про те, як китайський інвестор хоче організувати туристичні круїзи до Криму. Офіційний Пекін навіть захопився кримськими винами.
У планах були й справжні винні тури. Анексований Крим заманював азійських гостей своєю новою екзотикою. Турфірми з півострова розробили для китайців 30 військово-патріотичних маршрутів, присвячених Другій світовій війні.
2015 року власник парку левів «Тайган» Олег Зубков приймав у себе китайських туроператорів. Сподівався, вони спрямують потоки гостей з Азії на півострів. «Китайські туроператори для нас – це дуже велика перспектива. Понад 100 мільйонів китайців виїжджають за межі Китаю, подорожують, і хотілося б, щоб від цієї 100 мільйонів кілька мільйонів дісталося Криму. Це поповнить і бюджет і це буде чудово і цікаво».
До того дійшло, що 2016 року ЗМІ, підконтрольні Кремлю, заявили, що, нібито, Пекін визначився з приналежністю Криму після візиту Володимира Константинова до Піднебесної. «Нас прийняли і підкреслили статус Криму, як частини Росії. Питання про легітимність республіки не піднімалося жодного разу. Всі все розуміють. На офіційних і неофіційних майданчиках це питання так і не розглядалося». Насправді, позиція Пекіна незмінна від моменту анексії півострова й не така, як кримчанам розповідають по телевізору, пояснює китаєзнавець Євгенія Гобова.
Китай не визнає Крим частиною Росії. Китай не визнає цієї анексії
«Офіційна позиція Китаю чітка і зрозуміла, не дає якихось різнобічних тлумачень. Китай не визнає Крим частиною Росії. Китай не визнає цієї анексії. ...Я не знаю, що має статися, щоб Китай визнав Крим і, взагалі, якось допустив свою офіційну присутність у Криму. Це речі неймовірні на даний момент».
Щоправда, на відміну від США та Євросоюзу, Китай не запроваджував санкції за анексію Криму і не розривав торговельні відносини з Росією – пояснює політолог-міжнародник Антон Кучухідзе. «Вони, з одного боку, начебто, не визнають анексію Криму, визнають принципи міжнародного права, статут ООН. Але, з іншого боку, вони абсолютно не націлені на конкретні кроки, щоб показати Росії не те щоб червону, а хоча б жовту картку».
Так було у травні 2017 року. Приватний підприємець з Китаю через кримську фірму орендував землю в Нижньогірському районі Криму, почав будувати теплиці, хотів вирощувати фрукти й овочі. Але за рік, після протестів місцевих фермерів, згорнув бізнес. Голова Нижньогірського району, підконтрольний Росії, Олександр Петров повідомив наступне: «За результатами переговорів з підприємцями Нижньогірського району, громадськістю та главами адміністрацій сільських поселень ухвалено рішення про демонтаж остов теплиць, термін виконання 3 календарних дні».
До 2014 року головним експортером продукції до Криму був Китай – 42% всього імпорту. Після анексії цей показник скоротився у 161 раз. Справа не тільки в санкціях, переконує Антон Кучухідзе. Крим для Росії – це, насамперед, військова база і присутність на ній Китаю не бажана. Москва сама відмовила Пекіну інвестувати в Крим, каже політолог-міжнародник. «Начебто, були певні перемовини окупанта з Китаєм, і, в результаті цих переговорів російська сторона вирішила в Сибіру такі ж ділянки землі запропонувати під економічні проєкти. ... Щоб вони відмовились від бізнес-інтересів у Криму».
Про це ж 2015 року говорив і російський фінансовий аналітик Степан Демура.
Крим наш – Сибір ваш
«Крим наш – Сибір ваш. Ось що сталося в Пекіні. Остання заява Ромодановського (міністр Федеральної міграційної служби РФ 2005–2016): «так, китайці такі висококваліфіковані робітники, так добре підкоряються своїм босам, що ми їх просимо в Сибір».
До анексії українсько-китайські відносини налагоджувалися. 2013 року Пекін пропонував Києву створити у Криму зону економічного розвитку. Ось що розповідає про це Євгенія Гобова. «Мова йшла про китайські інвестиції, про розбудову глибоководного морського порту, наскільки я пам’ятаю в Севастополі, і, здається, рибного порту, реконструкція чи щось таке. Якого роду інвестиції, я не можу вам сказати, і, знову ж таки, на той момент, це все було тільки на етапі меморандумів».
За даними видання «Женьминь Жибао», у портову інфраструктуру Севастополя Пекін обіцяв вкласти 3 мільярди доларів. Ще 7 мільярдів – в модернізацію аеропорту у Сімферополі, будівництво нафтопереробного заводу на півострові, бази скрапленого природного газу, учбових центрів і благоустрій пляжів. Після анексії всі ці проєкти заморозили. Зараз в Сімферополі про китайські інвестиції нагадують лише магазини дешевого китайського одягу.
