Навіть в Росії величезна кількість розсудливих людей живуть при цьому тюремному режимі і вміють постояти за себе в умовах тотального рабства
Кримські татари – це не плов, чебуреки і пахлава, це історія довжиною в століття. Історія, переважно наповнена сльозами, нашими сльозами. Поламані долі, понівечені покоління заради однієї святої мети – повернутися додому
Сипучі піски Криму, нещадні у своїй повільності, дають своїм жертвам небезпечну ілюзію того, що з ними нічого не відбувається. Але це не так
Тетяна Мініна – про нові кримські реалії
Батьківщина і Свобода. Зараз ці два слова розійшлися, як день і ніч, як літо і зима. І тільки розуміння того, що за перешийком можна дихати на повні груди і що свіжий вітер з півночі принесе до болю прекрасне відчуття...
Кримчани, по суті, потрапили в становище, коли спочатку відмовилися від «своїх» українців, а пізніше усвідомили, що ніколи не стануть своїми для тих, кого раніше вважали «чужими» – для росіян
Це не пафос, досі серце болить
Незважаючи на велику кількість партій і кандидатів у виборчому бюлетені, тих, хто реально міг скласти конкуренцію висуванцям «Єдиної Росії» та її сателітів ЛДПР і КПРФ, з виборів зняли усіма правдами і неправдами
Поки ми, українці, не знищимо недовіру, відчуття національної переваги і політичний інструменталізм у ставленні до цього народу, він ставитиметься до нас так само, як ми кілька століть ставилися спершу до поляків, а потім – до росіян
Свою батьківщину не можна вимірювати грошима і на вагу. Любов до Батьківщини, як і до матері, вимірюється вартістю твоєї душі. Вона не купується і не продається. Вона не вибирається у базарному ряду. Вона дана Богом. Вона дана Небесами від народження
Доктор геологічних наук, співробітник київського Центру аерокосмічних досліджень Землі НАН України розмірковує про геологічний аспект
Підміна понять і створює сьогоднішню ілюзорну дійсність кримчан, в якій вже немає місця такому важливому для виживання всіх вищих живих істот процесу, як критичне сприйняття
Більше
