Крим.Реалії публікують першу частину тексту, який написаний кримськими мусульманами, які перебувають під судом у Росії (визнані політичними в'язнями правозахисним центром «Меморіал»). Закінчення тексту буде опубліковане завтра.
За що переслідують інакодумців у Криму? Чому об'єктом переслідування найчастіше стають кримські татари, кримські мусульмани? Чому російська влада так боїться «Кримську солідарність»?
Відповідь на ці запитання ‒ так звана «справа 25-ти». Це, напевно, найрезонансніша справа переслідування кримських мусульман у Криму, коли в одну мить 25 простих, мирних кримських татар були оголошені терористами, звинувачені у спробі захоплення влади в Російській Федерації! Ця кримінальна справа лише одна з ланок репресій, які застосовуються Росією для приборкання «нелояльного» кримськотатарського народу.
З 2014 року в Криму почалися переслідування через політичні мотиви. Головним об'єктом переслідування стало кримськотатарське населення. Річ у тім, що кримські татари в більшості виступили проти анексії Криму з боку Російської Федерації, ігнорували будь-які вибори нинішньої влади в Криму ‒ будь то вибори глави держави, участь у референдумі щодо правок до Конституції Росії та інші вибори в органи місцевої влади, а також до Держдуми.
Ця «нелояльність» новій владі не припала до душі. Під приводом боротьби з тероризмом та екстремізмом, під каток репресій Кремля потрапили звичайні кримські татари, кримські мусульмани, які нічого спільного не мали з тим, у чому їх звинувачують. Їх кількість з кожним роком росла. Це були люди з міцними соціальними зв'язками, позитивними характеристиками, раніше не судимі, переважно багатодітні батьки. Природно, громадськість не залишилася осторонь. У підсумку, як відповідь на дії з боку Москви, виникла протидія, що вилилося в майданчик «Кримська солідарність».
«Кримська солідарність» ‒ це громадська ініціатива, яка поставила за мету захищати кримських татар, кримських мусульман і всіх кримчан, які зазнали переслідування через політичні мотиви. Ініціаторами цього майданчика були рідні, близькі переслідуваних, а також небайдужі з-поміж громадськості, для яких чужа біда стала своєю. Саме через «Кримську солідарність» світ дізнається про події політичних репресій у Криму, її активісти надають усіляку підтримку сім'ям політв'язнів.
Арешт
27 березня 2019 року Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) разом з поліцією та національною гвардією Росії почали широкомасштабну операцію проти передбачуваних членів організації «Хізб ут-Тахрір» у Криму, організації, яка в Російській Федерації вважається терористичною, але є легальною в Україні. За один день було проведено 26 обшуків у будинках міста Сімферополя, а також у Сімферопольському, Білогірському та Красногвардійському районах. Після одночасних рейдів і поквартирного обходу ФСБ затримала 20 чоловіків-мусульман з кримінальними звинуваченнями у створенні (участі) в терористичній організації, після чого вони були взяті під варту. Ще чотири особи були заарештовані з цим же звинуваченням 28 березня та 17 квітня 2019 року. Як повідомляється, більшість із заарештованих осіб ‒ кримські татари, які належать до громадянського руху «Кримська солідарність», незареєстрованої ініціативи, організованої родичами затриманих кримських татар.
Описане вище ‒ це не новинна хроніка, а витяг з IV пункту 26 доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні, підготовленої за результатами Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні за період з 16 лютого 2019 року до 15 травня 2019 року. У доповіді неодноразово говорилося про численні порушення прав людини в Криму з боку Росії.
10 червня 2019 року в селищі Строганівка під Сімферополем був затриманий Ескендер Сулейманов, брат політв'язня Руслана Сулейманова арештованого під час масових обшуків 27 березня 2019 року. Врешті-решт 25 осіб склали найбільшу групу обвинувачених в одній кримінальній справі, так званій «справі 25-ти». Кримських мусульман звинуватили в організації або участі в терористичній (як називає цю партію Верховний суд РФ) організації «Хізб ут-Тахрір», а роком пізніше додали ст. 278 ‒ спроба приготування до насильницького захоплення влади та зміни конституційного ладу Росії.
Хто на лаві підсудних?
Правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх затриманих у цій гучній справі ‒ політичними в'язнями.
Окрім кількості обвинувачених, ця політично вмотивована справа резонансна тим, що в більшості своїй обвинувачені були активістами Кримської Солідарності. Всі в'язні є представниками кримськотатарського населення. Всі обвинувачені ‒ віряни, суворо дотримуються вимог своєї релігії Ісламу. Здебільшого, це багатодітні батьки, раніше не судимі, характеризуються тільки позитивно.
Про все це говорять не тільки рідні затриманих, а й десятки, сотні свідків захисту (сусіди, односельці, громадські діячі та ін.). Обвинувачені у справі 25-ти ‒ це громадські діячі, активісти, небайдужі до подій у Криму. Серед 25: громадянські журналісти, правозахисники, волонтери. Серед затриманих чимало тих, хто приносив передачі в СІЗО політв'язням. Активісти постійно присутні на обшуках, арештах, судах над тими, хто як і вони потрапили під каток репресій ФСБ, допомагали впорядковувати побут сімей політв'язнів, дбали про їхніх дітей.
Ось деякі приклади тих, хто опинився на лаві підсудних.
Ізетов Різа. Це правозахисник, який брав участь у судах як громадський захисник у справі про так звані одиночні пікети. Ізетов юридично захищав людей, які вийшли з плакатами на знак незгоди з тривалими репресіями щодо інакодумців у Криму, за що вони й були затримані та піддані адміністративним штрафам.
Аділов Білял ‒ кримський татарин, активіст. Він відвідував обшуки та суди в політичних справах. У результаті під час очікування початку одного з судових процесів, біля входу в будівлю Верховного суду Криму був схоплений людьми на синьому Форді без розпізнавальних знаків, врешті-решт вони виявилися співробітниками ФСБ. Окрім цього Аділов проводив у себе в районі релігійні обряди-молебні (дуа) за різних нагод життя (народження та смерть людини, весілля тощо).
Арифмеметов Осман, Бекіров Ремзі, Сулейманов Руслан, Шейхалієв Рустем ‒ громадянські журналісти Кримської солідарності. Це люди, які висвітлювали події, що відбувалися в Криму з 2016 року до дня свого арешту. Переважно це були події, пов'язані з порушенням прав людини в Криму. За свою діяльність громадянські журналісти не раз піддавалися переслідуванням з боку влади, зокрема, адміністративним арештам (лютий 2017).
Серед затриманих є і літні люди з безліччю хронічних захворювань, серед яких інваліди. Так, директор фірми «ДісаЛайн» Гафаров Джеміль є інвалідом 3 групи. 61-річний Сервет Газієв страждає від проблем зі шлунком, нещодавно Газієв переніс мікроінсульт... Усе це не пом'якшило їх долю й усі вони вже третій рік утримуються в СІЗО, а очікуваний величезний термін (від 10 до 20 років) ‒ це для них квиток в один кінець.
До арешту серед обвинувачених у цій кримінальній справі за родом діяльності були: будівельники, підприємці, журналісти, програмісти, люди інших спеціальностей. Окрім того, це люди з міцними соціальними зв'язками, за кожним з яких стоїть громада.
Активісти з групи 25-ти неодноразово влаштовували дитячі ісламські свята, займалися облаштуванням своїх селищ. Мусульмани брали участь і в дискусіях щодо майбутнього свого народу.
(Далі буде)
Руслан Сулейманов, Осман Арифмеметов, Ремзі Бекіров, громадянські журналісти, визнані правозахисними організаціями політичними в'язнями російської влади
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
