Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія регулярно називає Азовське море «внутрішнім», днями вона навіть розірвала російсько-українську угоду щодо безпеки мореплавства у цій акваторії. Але визнавати юридично це море внутрішнім Російська Федерація не поспішає - з чим це пов'язано, розбиралися Крим.Реалії.
Росія розірвала угоду з Україною щодо заходів щодо забезпечення безпеки мореплавання в Азовському морі та Керченській протоці. Розпорядження про це за підписом прем'єр-міністра РФ Михайла Мішустіна опубліковане на офіційному порталі правової інформації країни.
«Відповідно до п. 1 ст. 37 Федерального закону «Про міжнародні договори Російської Федерації» припинити дію угоди між урядом РФ і Кабінетом міністрів України щодо заходів щодо забезпечення безпеки мореплавання в Азовській морі та Керченській протоці, підписаної в Москві 20 березня 2012 року», – йдеться в документі.
Влада доручила Міністерству закордонних справ РФ повідомити про ухвалене рішення українську сторону.
РФ вважає це море «внутрішнім»
Йдеться про угоду, підписану Росією та Україною у 2012 році. Сторони зобов'язувалися, зокрема, забезпечувати обмін даними автоматичних ідентифікаційних систем для контролю за судноплавством у регіоні.
Крім цієї угоди був також договір про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки. Договір був підписаний у грудні 2003 року, невдовзі після конфлікту навколо Тузли з метою недопущення подальшої ескалації російсько-українських відносин. Однак хоча у травні 2004 року між Україною та Росією було досягнуто згоди про поетапну делімітацію Азовського моря та Керченської протоки, у наступні роки цього так і не сталося.
Договір про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки першою денонсувала Україна у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Росії. Це сталося 24 лютого 2023 року – у річницю початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Верховна Рада України скасувала всі договори з Росією щодо Азовського моря та Керченської протоки.
Менш ніж за пів року Росія відповіла тим самим. Держдума Росії у червні 2023-го прийняла закон про денонсацію угоди з Україною про співпрацю в Азовському морі та Керченській протоці. Російська сторона мотивувала своє рішення тим, що Херсонська, Запорізька області, а також території Донецької та Луганської областей, контрольовані угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», «увійшли до складу» Росії (влада РФ оголосила про «приєднання» цих територій внаслідок їх окупації – КР).
Раніше, у грудні 2022 року, на засіданні Ради з розвитку громадянського суспільства та прав людини президент РФ Володимир Путін вперше назвав Азовське море «внутрішнім морем Росії». Він повторив це публічно у лютому 2023-го під час виступу з посланням до Федеральних зборів, додавши, що Росія має намір «розвивати порти Чорного та Азовського морів».
Після цього словосполучення «внутрішнє море» узвичаїлося російських і підконтрольних Кремлю кримських політиків. Пізніше до процесу приєдналися і російські військові.
У грудні 2023 року на той момент міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що в акваторії Азовського моря створено російський військово-морський район.
«В акваторії Азовського моря, яке стало внутрішнім морем Росії, створено військово-морський район», – пояснив він.
Зі статусом «внутрішнього моря» не все так просто
На початку грудня 2023 року до російської Держдуми було внесено законопроект про закріплення статусу Азовського моря як виключно внутрішнього водоймища Росії, на яке не поширюються дії міжнародного законодавства, повідомив депутат парламенту РФ від анексованого Криму Михайло Шеремет.
За його словами, документ схвалив профільний комітет, а законопроект може бути прийнятий до кінця 2023 року. Депутат зазначав, що після анексії Росією територій Запорізької, Херсонської та Донецької областей України, які мають вихід до Азовського моря, «перемогла історична справедливість і Україна втратила тут статус прибережної держави».
Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI», заявив тоді, що наміри Росії анексувати Азовське море пов'язані з тим, що днями її виключили із Ради Міжнародної морської організації (IMO).
«Це одна з важливих для Росії міжнародних організацій, в якій завжди Росія посідала таке провідне місце та серйозно впливала. І очевидно, раніше вони не заявляли на міжнародному рівні про те, що визначають Азовське море своїми внутрішніми водами лише тому, щоб не дратувати ІМО. А зараз навпаки: «Ви нас турнули, то ось вам! Ми плюємо на міжнародне морське право, ми плюємо на Міжнародну морську організацію». Це така демонстраційна дія», – пояснив він.
Однак закон так і не був прийнятий і тому є вагомі причини. Хоча одразу після окупації частини територій Запорізької та Херсонської областей настрої були бравурними.
Так, восени 2022 року кандидат юридичних наук, доцент Севастопольського державного університету Ганна Пошивайлова в інтерв'ю ТАСС намагалася обґрунтувати статус Азовського моря як внутрішнього.
«Внутрішнє море – це море, яке з усіх боків оточене берегами однієї держави. Такою державою [після входження нових регіонів] для Азовського моря стає РФ. Відповідно РФ повністю визначає правовий статус цього моря, перебування там іноземних плавзасобів, правовий статус морських портів, а також – правила риболовлі, господарської діяльності [наприклад, прокладання трубопроводів], вимоги щодо екології», – розповіла юрист.
«Інші держави не мають права жодним чином втручатися у те, як регулюється робота в акваторії Азовського моря – якщо судити з погляду права. Але є інший аспект, який стосується міжнародних відносин та політики», – додала Пошивайлова.
Але навіть російські експерти дивилися на це скептично. Так, на думку російського військового експерта, відставного військово-морського офіцера Володимира Гундарова, «з міжнародного погляду питання ще не вирішене, і не буде вирішено ще довго», оскільки світова спільнота не визнала ані «російського Криму», ані факту існування «ДНР». Він вважає, що і без такого визнання Росія – одноосібний господар в Азовському морі: де-факто Азовське море стає російським внутрішнім, але поки не де-юре.
Експерт міжнародного права, доктор юридичних наук, професор Борис Бабін каже, що статус Азовського моря та Керченської протоки визначено Конвенцією ООН з морського права 1982 року. Україна з 1992 року має зареєстровані в ООН вихідні лінії в Азовському морі, які дають їй право на внутрішні води, територіальне море та прилеглу економічну зону. У разі російської агресії ці акваторії також охоплюються вимогами Гаазьких і Женевських конвенцій, визначальних правила ведення морської війни. Зважаючи на цю заяву, рішення та «нормативні акти» Росії щодо Азовського моря та Керченської протоки, за словами Бориса Бабіна, «є свідомо неправомірними».
«Порушуючи міжнародне право та зазіхаючи на суверенні права України, агресор встановив з весни 2022 року тотальний незаконний контроль над цими акваторіями. З 2022 року він протиправно блокує Керченську протоку на прохід в обидві сторони для будь-яких судів під прапором України та третіх країн. А з осені 2022 року Росія обмежила прохід через протоку і для власних суден, що випливають із портів третіх країн. Це порушує права та життєві інтереси не лише України, а й, наприклад, каспійських держав, які використовували Азовське море для транзиту до Світового океану. Єдиний шлях зміни цієї ситуації – це деокупація всіх приазовських територій України та примус у подальшому Росії або її правонаступників до дотримання в Азовському морі та протоки вимог Конвенції 1982 року», – каже Борис Бабін.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
