Так склалося, що історичні епохи позначаються різними кольорами. З різнокольорового минулого складається історія. Наприклад, золотий вік Кримського Ханства або чорний день 18 травня. З минулого беруть уроки та рішуче рухаються вперед. У моєму дитинстві люди похилого віку невпинно стверджували про неприпустиме повторення трагедії 18 травня. Тоді, будучи школярем, я не міг зрозуміти причини такої наполегливості старшого покоління.
Якщо глянути на 200 років назад, стає зрозуміло, що початком наших бід став 1783 рік. Саме з першої анексії Криму Російською Імперією розпочався виток репресій щодо нашого народу.
Пік припав на 1944 рік, лише через півтора століття. Весь цей час нам намагалися нав'язати чужу культуру, спосіб мислення, політичну позицію. Зневірившись у своїх спробах, які часто мали дуже жорсткий характер, радянська влада вирішила викорінити тих, хто не підкорився. На жаль, загарбникам були чужі мудрість і дипломатичність.
Сьогодні, коли спіраль історії зробила свій черговий виток, згадую слова старих людей. Перебуваючи третій рік у російських в'язницях, запитую себе. Що для нас важливе? Зберегти власну культуру, цінності, ідентичність? Чи віддати перевагу добробуту і комфорту?
Ми зберегли свій спосіб життя та світогляд. Це дозволило зміцніти у місцях заслання, вести боротьбу за повернення в рідні краї
У тому 1944 році ми втратили все своє майно, достаток, землю, благополуччя і частину народу. Проте зберегли свій спосіб життя та світогляд. Саме це дозволило зміцніти у місцях заслання, вести боротьбу за повернення в рідні краї.
Дозволило, повернувшись до Криму, облаштуватися на новому місці та відродити, хоч і частково, втрачене.
Застосовуючи отриманий урок до сучасних обставин, можна дійти невтішного висновку: життєво важливо вхопитися за наш світогляд, не звертаючи уваги на оманливі ідеї, впевнено крокувати у майбутнє. Це дозволить подолати всі труднощі – немов корабель, що спритно і впевнено проходить крізь шторми. А у перспективі – повернути свій добробут і місце на світовій арені. Щоб трагедія, що сталася 18 травня 1944 року, ніколи не повторилася.
Осман Аріфмеметов, громадянський журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
ДОВІДКА: Османа Аріфмеметова було затримано в Криму після того, як співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих за підозрою у причетності до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» та громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення із СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «здивування».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня у Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
