Три роки тому, 8 жовтня 2022 року, стався перший вибух на Керченському мосту, який з’єднує анексований Крим із Росією. Після цього об’єкт зазнавав атак ще двічі. Але крім мосту українські Сили оборони регулярно вражають й інші цілі, розташовані на території Кримського півострова — зокрема, важливі для російської армії нафтобази.
Які атаки в Криму стали найбільш резонансними за останні три роки? Яких збитків через це зазнають російські війська? І як такі події впливають на настрої кримчан? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Альона Бадюк поговорила з Віктором Ягуном, заступником голови СБУ у 2014–2015 роках, генерал-майором запасу СБУ, та Юлією Тищенко, співзасновницею Національної платформи стійкості та згуртованості, експерткою Національного інституту стратегічних досліджень.
Навесні 2022 року російська влада Криму називала Керченський міст «найзахищенішим у світі». Тоді повідомлялося, що з повітря його охороняють два полки, оснащені зенітно-ракетною системою С-400, які нібито створюють над об’єктом своєрідний купол діаметром 400 кілометрів. Додатково до цього нібито існувала багатоступенева система ППО, що включала комплекси «Панцир-С1».
Крім того, стверджувалося, що міст захищений «дуже серйозною» системою гідролокації, яка запобігає підводним диверсіям, а також щоденними перевірками опорних конструкцій споруди.
Однак, попри такі заяви, три роки тому, 8 жовтня, відбулася перша успішна атака на Керченський міст.
Тоді вибух начиненої вибухівкою вантажівки обвалив частину автомобільної дороги на об'єкті та пошкодив залізничні колії. Глава Служби безпеки України Василь Малюк розповідав, що розробкою та реалізацією цієї спецоперації займався особисто він та двоє довірених співробітників.
17 липня 2023 року відбулася друга атака – тоді українські дрони врізалися в опору мосту та пошкодили один із автомобільних прольотів. За словами Василя Малюка, це була спільна операція СБУ та Військово-морських сил України. Для її проведення використовувалися спеціально розроблені морські дрони Sea Baby.
Третій удар по Керченському мосту стався 3 червня цього року шляхом підриву підводних опор конструкції. За даними СБУ, для підриву використали понад тисячу кілограмів вибухівки у тротиловому еквіваленті. Опори були заміновані заздалегідь, стверджували в українському відомстві.
Цього тижня, за даними Генерального штабу ЗСУ, Сили оборони України вразили «Морський нафтовий термінал» у Феодосії. Цей технологічний комплекс був задіяний у забезпеченні російської армії, зазначили в українському Генштабі.
Також, за даними українського відомства, цього тижня у Криму були влучання по складу боєприпасів одного з підрозділів окупантів. У більшості випадків російська влада не підтверджує влучання по військових об'єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Спочатку Керченський міст був для Росії предметом серйозної уваги та великих вкладень у оборону, але це не гарантувало його абсолютної невразливості, каже заступник голови СБУ у 2014–2015 роках, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
Стягнули все, що можна було стягнути: там є і морський компонент, і протиповітряний, і протиракетнийВіктор Ягун
«Ну, що він захищений був, ми й так усе бачили. Тобто там дійсно стягнули все, що можна було стягнути: там є і морський компонент, і протиповітряний, і протиракетний. І були розгорнуті якісь великі підрозділи. Тобто міст, на їхню думку, був дійсно захищений», – сказав Віктор Ягун.
Експерт підкреслює, що серйозність оборонних заходів не виключає вразливості при правильно підготовленій операції та мінімальних витоках інформації.
«Ну, я думаю, насамперед зіграв творчий, нестандартний підхід. У цьому випадку сам голова служби визнав, що дуже обмежена кількість осіб взагалі знала про цю операцію і де вона мала бути реалізована. Це дало змогу уникнути витоків інформації та реалізувати операцію в найкоротші терміни. Хоча її підготовка тривала майже рік, якщо не більше», – сказав Віктор Ягун.
Логістика, альтернативи та паливний дефіцит
Віктор Ягун підкреслює практичне значення мосту як ключового маршруту постачання та зазначає, що навіть часткові пошкодження та «нервуючі інциденти» знижують здатність противника повноцінно його використовувати.
«На Кримському півострові, де зосереджена значна кількість військових, залишається частина військово-морських компонентів, а також цивільне населення, якого, за приблизними підрахунками, там зібрано майже 800 тисяч осіб (громадян Росії – ред.). Їх треба всіх чимось забезпечувати. Тому перешкоджання діяльності цього логістичного напрямку суттєво впливає на спроможності ворога в Криму», – говорить Віктор Ягун.
За його оцінкою, повна втрата мосту створила б «вакуум» у логістиці російських сил і серйозно ускладнила б їхні можливості в Криму. Єдина альтернатива, на думку експерта, – утримання сухопутного коридору через окуповані українські території, що теж далеко не вирішує проблему в повному обсязі.
У них немає можливостей, які були в України, немає порома, що працює в нормальному режимі, немає десантних кораблівВіктор Ягун
«Проблема не лише в тому, що міст може зупинитися. У них немає можливостей, які були в України, немає порома, що працює в нормальному режимі, немає десантних кораблів, які вони стягнули з усіх флотів Росії. Все це у комплексі – величезна проблема для них», – зазначає Віктор Ягун.
Ягун упевнений, що логістична ситуація в Криму «в якийсь момент може значно погіршитися» і вирішити цю проблему росіяни просто не можуть.
«На показуху вони говорять, що все гаразд, демонструють посмішки, але ми всі розуміємо, що немає палива на заправках, і з деякими продуктами там величезна проблема», – заявив Віктор Ягун.
Вплив та наслідки атак
За спостереженнями співзасновниці Національної платформи стійкості та згуртованості Юлії Тищенко, люди в Криму можуть по-різному ставитися і до обстрілів, і до їхніх наслідків. Українські удари почастішали по об'єктах військової інфраструктури у Криму і значною мірою не стосуються великої кількості людей безпосередньо в момент атаки.
«Це все ж таки не зовсім те, що, наприклад, ми спостерігаємо з вікна, скажімо, у Києві», – говорить Юлія Тищенко.
Якщо аналізувати інформаційний простір Криму – там усе абсолютно зачищеноЮлія Тищенко
Тим не менш, наслідки війни в цілому є – це і питання, пов’язані зі світлом, з водою та паливом, упевнена експертка.
«Це, звичайно, відбивається на внутрішній стійкості багатьох жителів півострова. Але якщо аналізувати інформаційний простір Криму – не знаю, навіть якісь там телеграм-канали тощо, – там усе абсолютно зачищено. Тобто ви не побачите жодних значною мірою проявів настроїв, які сьогодні можуть бути у людей», – розповіла Юлія Тищенко.
Тищенко зазначає, що російська пропаганда формує наративи страху та «лякалки» про нібито майбутні удари, які використовуються для дискредитації України та створення фонового відчуття загрози.
«Для кримчан у цій пропаганді вибудовуються такі наративи, які представляють Україну як загрозу. Але наскільки це спрацьовує – однозначно сказати складно. Для деяких категорій населення, звичайно, спрацьовує. Але для більшості, думаю, що ні», – зазначає Юлія Тищенко.
Ще один елемент російського контролю – політичні репресії, говорить Тищенко. У Криму він зашкалює порівняно з російськими регіонами.
Раніше існувала метафора «Крим – півострів страху», і вона нікуди не поділасяЮлія Тищенко
За три роки війни там значно зросла кількість так званих справ про держзраду та шпигунство.
«Вони відпрацьовують управління страхом. Раніше існувала метафора «Крим – півострів страху», і вона нікуди не поділася. Управління страхом та його елементи впроваджуються всюди. Тому цей маховик репресивних заходів на тлі посилення пропагандистських тез про те, що «у Криму все зростає», «прекрасний туристичний сезон», «бензину немає, тому що туристи, а не через війну» і так далі, створює певний ефект дежавю, на мій погляд, щодо того, що відбувається», – говорить Юлія Тищенко.
Ідеологічний ефект
Українські атаки на Крим мають цілком практичне військове значення, показуючи, що Росія не може захистити Крим.
«В умовах повномасштабної війни він, по суті, не може бути захищений. Як, втім, й інші регіони Росії сьогодні. Ми бачимо українські дронові атаки вглиб Росії по нафтопереробних, зокрема, об'єктах. Тому, незважаючи на пропаганду про те, що все під контролем, у нинішніх умовах це, звичайно, складно реалізувати», – говорить експертка.
З іншого боку, впевнена Тищенко, атаки руйнують і російську «сакральність» Криму та так званий «кримський консенсус», який усі роки анексії формувався навколо Путіна.
