Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич назвав російську скаргу в ЄСПЛ на Україну за «водну блокаду Криму» «пропагандистським ходом». Про це він заявив в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Від Росії можна чекати чого завгодно на будь-якому етапі, але це скоріше правова абракадабра, яка не має ніякої перспективи в ЄСПЛ, крім інформаційно-пропагандистської. Я також думаю, що скарга спрямована саме на російського внутрішнього споживача: мовляв, ми ж збирали якісь дані про збитки від діяльності України, і ось тепер їх використовуємо. Команда Мін'юсту України професійно відстоює наші інтереси в Страсбурзі, і зараз вона готова до будь-яких викликів», – сказав Кориневич.
Він додав, що «не може уявити ситуацію, щоб ЄСПЛ став на бік Росії».
Як стало відомо раніше, Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну за «водну блокаду» Криму.
При цьому в ЄСПЛ поки не повідомляли про позов Росії проти України через «водну блокаду».
Раніше повідомлялося, що підконтрольна Росії влада Криму заявила про готовність звертатися до міжнародного суду з прав людини через припинення постачання дніпровської води на півострів Північно-Кримським каналом.
Також влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, завдану півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій будуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе лише після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
