Постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич на онлайн-засіданні постійної ради організації у четвер звинуватив Україну у припиненні поставок води в Крим через Північно-Кримський канал. Він при цьому назвав регіони, де особливо відчувається дефіцит води.
«Крим все одно продовжить успішно розвиватися у складі Росії, незважаючи на всі «невизнання» і блокади. Дії Києва також суперечать його зобов'язаннями в рамках Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер 1992 року і Протоколу до неї з проблем води та здоров'я 1999 року, а також двосторонньої Угоди між урядом Російської Федерації та урядом України про спільне використання й охорону транскордонних водних об'єктів 1992 року», – цитує Лукашевича агентство ТАСС.
За його словами, наразі прибережні райони Криму справляються зі скороченням водних ресурсів.
«Дефіцит прісної води особливо гостро відчувається в Бахчисарайському і Сімферопольському районах Республіки Крим, де чисельність кримських татар складає понад 20%. Основа економіки цих територій – сільське господарство, в якому переважно зайняті представники кримськотатарського народу. Саме аграрний сектор особливо болісно переживає водну блокаду, – сказав Лукашевич.
У МЗС Росії раніше звинуватили Захід у небажанні помічати «водну блокаду» Криму.
Раніше влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій, підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
