Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Загроза контролю РФ над Кримом». Чи чекає півострів на деокупацію в 2025 році?


Крим і війна. Ілюстративний колаж
Крим і війна. Ілюстративний колаж

Україна шукає можливості деокупувати Крим дипломатичним шляхом, заявив президент країни Володимир Зеленський. При цьому збройні сили країни продовжують завдавати ударів по військових об'єктах РФ на півострові, а в експертній спільноті заявляють про посилення наступальних можливостей України, що може вплинути на долю Криму. Що говорять про деокупацію Криму в 2025 році влада України та РФ, політики та експерти, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Дипломатія?

Торік президент України, вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, заявив про пошук можливостей деокупації Криму дипломатичним шляхом.

У січні цього року він повторив ці слова, зазначивши, що деокупація Криму військовим шляхом «неможлива через нестачу сил» в України.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді. Київ, 19 листопада 2024 року
Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді. Київ, 19 листопада 2024 року

«Ми маємо зробити так, щоб Україна в сильній позиції почала дипломатичне врегулювання. У нас не вистачає сил повернути Крим. Так, треба знаходити шляхи дипломатичні, але лише після того, коли ми знаємо, що ми настільки сильні, що росіяни не повернуться знову з агресією», –сказав Зеленський. Він також запевнив, що Україна рано чи пізно поверне всі свої території, захоплені Росією.

«Путін має знати, що на всі наші землі ми повернемось. І бажано повернутися дипломатичним шляхом, бо це зменшує жертви. Але Крим стратегічний не лише для нас, він стратегічний у принципі для світу. Той, хто контролює Крим – контролює безпеку в Чорному морі», – стверджує Володимир Зеленський.

Заяви про перспективу деокупації Криму дипломатичним шляхом через нестачу військових можливостей викликають дискусії з різними висновками стосовно долі Криму в найближчій перспективі.

«Покласти 40 тисяч воїнів, сидячи в кабінеті, легко»

Народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що Україна зможе повернутися до варіанта деокупації Криму військовим шляхом. Це, на його думку, може статися за військової підтримки європейських партнерів.

Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв

«Я дуже розумію президента, адже він сказав, що для силового звільнення Криму потрібно буде покласти 40 тисяч наших воїнів. Сидячи в кабінеті [легко] сказати: «Ні, давайте пожертвуємо!». Сказати легко, але йдеться про людські життя», – зазначив нардеп.

Перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял упевнений, що для деокупації Криму «крім військового – іншого шляху немає».

Наріман Джелял
Наріман Джелял

«Я абсолютно точно, будучи мирною людиною, будучи людиною, яка сповідує ненасильницькі методи боротьби національного руху кримських татар, повністю підтримую дії наших Збройних сил. Іншого шляху нам просто не залишають. Я сьогодні вже припинив би цей вогонь, але Росія не дає нам цього зробити. І тому, коли пропонують зупинитися, залишити якісь території тощо, я відповідаю просто. Крим з 2014 до 2022 року фактично належав Росії. Чи зупинилася Росія? Ні, вона почала ще кривавішу, жорстокішу війну і продовжує її вести», – зазначив він.

«Визнання Криму було б достатньо для «СВО»

У самому Криму про війну та переговори твердять в унісон із заявами російської влади. Відзначився у грудні минулого року спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов, який в одному зі своїх інтерв'ю заявив, що війна між Україною та РФ могла б завершитися визнанням Криму російським та скасуванням західних санкцій.

Володимир Константинов
Володимир Константинов

«Для нас, для Криму зняття санкцій та визнання Криму (російським – КР)... дуже важливо. Для країни було б дуже важливим... Тоді б уся ця спецоперація (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) мала б достатньо... і ми цілком могли б трактувати це як перемогу. Цілком», – сказав він.

Це викликало резонанс у російських пабліках. Російський політичний консультант Лев Вершинін стверджує, що в заяві Константинова «було заявлено позицію найсерйозніших людей з російського політичного істеблішменту».

Про це пише і російський Telegram-канал «Кремлевская табакерка», який із посиланням на впливові джерела у кримському парламенті та уряді називає слова Константинова «криком розпачу».

«У Криму «відчайдушно» просять переговорів по Україні. За даними джерел у кримських парламенті та уряді, майже всі впливові люди Криму не хочуть продовження бойових дій. Є безліч загроз – від ракетних ударів до того, що війна накладається на комунальні проблеми і труднощі з фінансами. І ситуація в Криму вже навесні може бути дуже складною. У Криму побоюються, що продовження СВО («спеціальною військовою операцією» в РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) повністю зірве курортний сезон у 2025 році», – пише Telegram-канал.

На початку січня 2025 року риторика Константинова про війну стала більш категоричною. Він заявив, що якщо західні санкції стосовно Росії не будуть скасовані, «мир не потрібен», а «треба доводити СВО до логічного кінця, а якщо потрібно – переносити її за межі України».

«Пріоритетне питання», яке «навіть не обговорюється»

Стівен Біган
Стівен Біган

Про те, що питання Криму буде пріоритетним у майбутніх переговорах між Україною та Росією, заявляють багато міжнародних експертів. Якщо ж це питання не буде вирішено за столом переговорів, воно «висітиме як невирішене питання в майбутньому», вважає колишній заступник держсекретаря США Стівен Біган.

У Кремлі, у свою чергу, стверджують, що не ведуть переговорів про долю Криму та інших окупованих територій України із Заходом.

Микола Патрушев
Микола Патрушев

«Це навіть не обговорюється», – заявив російській «Комсомольской правде» постійний член Ради безпеки Росії, помічник президента РФ Микола Патрушев, додавши, що Росія «не віддасть Україні Крим і нові (окуповані РФ – КР) території за жодних умов».

Український журналіст Віталій Портников звертає увагу на те, що, на його думку, заяви Зеленського про дипломатичний шлях деокупації Криму не відкидають військових зусиль України для цього.

«Слова Володимира Зеленського викликали передбачувану дискусію щодо зміни підходів до повернення під контроль України територій, окупованих Росією. Хоча насправді з 2014 року в українському підході превалював, насамперед, дипломатичний шлях, а про можливість військового вирішення питання заговорили саме після 22 лютого 2022 року. І, хоч як це парадоксально звучить, поки триватиме велика війна, саме такий підхід, певен, і буде визначальним – щоб не говорили політики. Тому що продовження військових дій унеможливлює дипломатію з обох сторін. А мирні переговори – навіть про заморожування конфлікту – поки що виглядають примарними», – наголошує він.

Військова перспектива лишається?

На тлі дискусій про сценарії деокупації Криму ЗСУ продовжують атакувати військові об'єкти агресора на півострові.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявляють про посилення наступальних можливостей України в Чорному морі та загрозу російському контролю над півостровом. Таку заяву в організації зробили після повідомлення про знищення у Криму російських військових гелікоптерів.

«ISW оцінює, що зростання наступальних можливостей України в Чорному морі, швидше за все, поставить під загрозу контроль Росії над окупованим Кримом», – йдеться у звіті організації.

Військовослужбовець берегової охорони України на патрульному катері під час проходу вантажних суден у Чорному морі, 7 лютого 2024 року
Військовослужбовець берегової охорони України на патрульному катері під час проходу вантажних суден у Чорному морі, 7 лютого 2024 року

Про знищення російських гелікоптерів у районі мису Тарханкут у Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили 31 грудня. Стверджувалося, що вперше у військовій історії морські дрони Magura V5 збили два Мі-8 ПКС РФ.

Олексій Неїжпапа
Олексій Неїжпапа

Загалом торік Військово-морські сили України завдали близько пів сотні ударів по військових об'єктах країни-агресора, зокрема, розташованих в анексованому Криму, наголошує командувач ВМСУ Олексій Неїжпапа.

Ударів завдавали по військових аеродромах, складах зберігання боєприпасів, палива та іншого військового майна, місцях зберігання та виробництва ударних безпілотників, об'єктах систем ППО та спостереження, логістичних вузлах і підприємствах ВПК Росії.

Неїжпапа стверджує, що дії ВМСУ «значно ускладнили використання Росією її головної військово-морської бази у тимчасово окупованому Криму – Севастополі».

Речник ВМСУ Дмитро Плетенчук додав, що удари по військових об'єктах у Криму позбавили війська РФ стійкої логістики в регіоні, у тому числі через пошкодження залізниці на мосту через Керченську протоку та поромів, які перевозили вагони і цистерни з пальним.

Влада Росії, як правило, приховує результативні удари ЗСУ по своїх об'єктах і заперечує втрати.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG