Радіо Свобода зі світу
Проти підтримки України. Що відомо про переможця першого туру виборів президента у Румунії
У Румунії відбуваються президентські вибори. За їхнім перебігом стежить Румунська редакція Радіо Свобода.
Експерти вважали одним із фаворитів ультраправого кандидата одним, тож прогнозували другий тур із його участі. Вони прискіпливо моніторили опитування, як за барометром популізму в Європі, так за тенденціями на підрив громадської підтримки України у її відсічі російської повномасштабної агресії. Схоже, що побоювання справджуються. Ультраправий Келін Джорджеску, переміг у першому турі виборів.
Хто він такий? Що про нього та його погляди відомо?
Експерти водночас мали рацію і помилялися. Так, у другий тур президентських виборів у Румунії 8 грудня вийде ультраправий кандидат. Але не той, кого прогнозували вони та опитування.
Келін Джорджеску, незалежний кандидат, якого ледве встигли додати у список кандидатів, рейтинг яких заміряли до виборів, не тільки показав кращі результати, ніж очікувалося – він набрав найбільше голосів.
62-річний інженер-аграрій переміг у першому турі 24 листопада, отримавши близько 22% голосів виборців.
Боротьба за друге місце перетворилася на драму.
Прем'єр-міністр лівого спрямування Марчел Чолаку з Соціал-демократичної партії (СДП) вів жорстку боротьбу з прозахідною лібералкою Єленою Ласконі з Союзу «Врятуймо Румунію». Після підрахунку 99,9% голосів саме Ласконі, палка прихильниця членства Румунії в НАТО та ЄС, а також активна прихильниця України, посіла друге місце.
Розчарування у ліберальній владі
Тринадцять кандидатів балотувалися на посаду президента, який обіймає посаду п'ять років і має значні повноваження щодо ухвалення рішень у таких сферах, як національна безпека, зовнішня політика та призначення суддів.
У Румунії також відбудуться парламентські вибори 1 грудня, які визначать наступний уряд і прем'єр-міністра країни.
Правоцентрист Клаус Йоганніс завершує свій другий термін після десятирічного перебування на посаді. Для багатьох виборців він і його правляча Націонал-ліберальна партія стали розчаруванням, а Йоганніса широко критикували за його «відсутність» під час вирішальних подій, таких як пандемія коронавірусу.
Серед проблем, які турбували виборців, були корупція, інфляція, стан системи охорони здоров'я та освіти.
Іншим дражливим питанням була війна у сусідній Україні і те, як цей конфлікт може змінитися зі зміною у Вашингтоні президента США Джо Байдена, який постійно підтримував Київ, на Трампа, який припускав, що підтримка може бути скорочена.
Румунія стала ключовим союзником України, не лише у навчанні та наданні військового обладнання, включаючи систему протиракетної оборони Patriot, але й відіграючи ключову роль у транспортуванні українського зерна та інших сільськогосподарських товарів на світові ринки. Значною мірою проукраїнська позиція Бухареста є заслугою чинного президента Йоганніса.
Несподівана перемога
І тут несподівано серед кандидатів з'являється Джорджеску.
Напередодні голосування увага експертів була зосереджена на іншій ультраправій фігурі. Опитування громадської думки показували, що Джордже Сіміон, лідер ультраправого Альянсу за єдність румунів (AUR), посідає друге або навіть перше місце.
Аналітики очікували, що Сіміон, активний прихильник новообраного президента США Дональда Трампа, зіткнеться у другому турі з прем'єр-міністром Чолаку. Сіміон виступає за приєднання Молдови, яка цього року поновила п'ятирічну заборону на його в'їзд до країни з міркувань безпеки, і з тієї ж причини йому заборонений в'їзд до сусідньої України.
Джорджеску також був відомим членом AUR, яка обрала його своїм кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Але він покинув партію у 2022 році на тлі критики з боку вищого керівництва AUR за те, що його проросійська та антинатівська позиція шкодить іміджу партії.
В інтерв'ю 2021 року він назвав щит протиракетної оборони НАТО в Девеселу, на півдні Румунії, «ганьбою дипломатії», стверджуючи, що військовий альянс не захистить жодного зі своїх членів у разі нападу Росії.
Джорджеску також назвав національними героями Іона Антонеску, фактичного лідера Румунії під час Другої світової війни, який був засуджений до смертної кари за участь у Голокості в Румунії, та Корнеліу Зеля Кодряну, довоєнного лідера «Залізної гвардії» – одного з найжорстокіших антисемітських рухів Європи.
- Джорджеску має докторський ступінь з педології, розділу ґрунтознавства, і в 1990-х роках обіймав різні посади в Міністерстві охорони навколишнього середовища Румунії.
- У 1999-2012 роках він був представником Румунії в національному комітеті Програми ООН з навколишнього середовища.
Кампанія у TikTok
Як і інші маргінальні політики, Джорджеску добре орієнтується у соціальних мережах. Його акаунт у TikTok має 1,6 мільйона вподобань. На ньому він публікує відео, де він відвідує церкву, займається дзюдо, бігає на біговій доріжці та виступає на подкастах.
За кілька днів до голосування Джорджеску запустив кампанію в TikTok із закликом припинити допомогу Україні, що, вочевидь, припало до душі виборцям.
Він також скептично висловився щодо членства Румунії в НАТО.
Його антизахідні меседжі регулярно підхоплюють російські державні ЗМІ та дружні до Кремля соціальні медіа.
Віддавши свій голос, Джорджеску написав у Facebook, що він проголосував:
«За тих, з ким повелися несправедливо, за принижених, за тих, хто вважає, що вони не мають значення, а насправді вони мають найбільше значення... Голосування – це молитва за націю»
Серед інших його позицій – підтримка румунських фермерів, зменшення залежності від імпорту, нарощування виробництва енергії та продуктів харчування.
Тож під час другого туру голосування 8 грудня Румунія постане перед доленосним вибором: між Джорджеску та Ласконі.
Лісконі була найбільш оптимістично налаштована щодо членства Румунії в ЄС та НАТО, навіть закликаючи до більшої присутності НАТО в Румунії. Ласконі також була єдиним кандидатом, хто відкинув ідею територіальних поступок України задля забезпечення миру.
У підготовці використані матеріали румунської служби Радіо Свобода
Використання Росією «нової» ракети середньої дальності: сигнал Заходу чи щось більше?
На перший погляд, це був військовий удар по Україні. Але запуск Росією того, що очільник РФ Володимир Путін назвав новою ракетою середньої дальності, насправді має політичний характер. Більшість сигналів були адресовані Вашингтону та Заходу.
У телевізійному зверненні після удару 21 листопада по Дніпру Путін заявив, що це була відповідь Москви на українські атаки з використанням американських ракет ATACMS та британських Storm Shadow. Він також зазначив, що Росія має право застосовувати зброю проти військових об'єктів в країнах, які дозволяють Києву використовувати їхню зброю для таких цілей.
Це був політичний удар, а не військовийМік Раян
«Простіше кажучи, це був політичний удар, а не військовий», – написав у X Мік Раян, відставний генерал австралійської армії та старший науковий співробітник австралійського Інституту Лові.
Ракетний удар став частиною ширшої атаки на Дніпро, де, за даними української влади, було поранено трьох людей. Постраждали промисловий об’єкт і реабілітаційний центр для людей з інвалідністю.
Фабіан Гоффман, експерт з оборони та докторант-дослідник в Університеті Осло, заявив Kyiv Independent: «Цей удар не має військового значення, це виключно політичний акт».
Ось що, ймовірно, намагався досягти Путін.
«Зменшення ефективності»
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Путін та інші російські офіційні особи часто використовували потенційну загрозу ядерного удару, щоб залякати Захід та відрадити США та Європу від постачання зброї Києву.
Путіну був потрібен сигнал для Вашингтону, і він обрав новий тип зброїМік Раян
Ці ядерні погрози лунали настільки часто, що Кремль, можливо, турбується, що «червоні лінії» сприймаються як такі, що можна перетинати без наслідків.
Путін, ймовірно, вважає, що згадки про ядерну зброю більше не мають бажаного впливу. «Йому був потрібен інший сигнал для Вашингтону, і він обрав новий тип зброї», – написав Раян.
Путін казав про ядерні можливості Росії ще задовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Однак існує чимало причин, чому Росія може утримуватися від використання свого ядерного арсеналу, включно із сумнівами щодо його ефективності у війні проти України та наслідками, з якими Москва може зіткнутися з боку країн усього світу, зокрема Китаю, Індії та держав Глобального Півдня.
Без «значної зміни»
Попри це, ядерна риторика зовсім не зникла: у своєму зверненні Путін заявив, що «в даному випадку» ракета, яку він назвав «Орешнік» та яку Пентагон вважає модернізованою версією існуючої моделі RS-26 або «Рубіж», мала звичайну боєголовку.
«Це тип сигналів, які надсилають, коли насправді не можуть загострювати ситуацію так, як погрожували», – написала Рут Деєрмонд, старша викладачка кафедри військових досліджень Лондонського Королівського коледжу.
Ні удар балістичною ракетою «Орешнік», ані заява Путіна не демонструють значного зростання російських ударних можливостейISW
Як і попередні заяви та дії, включно зі змінами в російській ядерній доктрині цього місяця, які, здавалося, спрямовані на те, щоб дати Путіну більше свободи для використання ядерної зброї, якщо він на це зважиться, цей ракетний удар мало що сказав про реальні наміри Росії.
«Ні удар балістичною ракетою «Орешнік», ані заява Путіна від 21 листопада не демонструють значного зростання російських ударних можливостей чи ймовірності використання ядерної зброї», – йдеться у повідомленні американського Інституту вивчення війни (ISW), опублікованому у мережі X.
Сигнал США, Україні та Європі
З огляду на те, що президент США Джо Байден завершує свій термін, а до повернення Дональда Трампа у Білий дім залишається менше від двох місяців, Путін, можливо, сподівається, що цей «тест» ракети одночасно попередить Байдена та стимулює Трампа до змін у політиці США щодо України.
Хоча США є головною метою російських сигналів, удар також міг бути спрямований на те, щоб посіяти страх в Україні та занепокоєння в Європі.
«Путін надсилає сигнал не лише Вашингтону. Він використав зброю з дальністю понад 5 000 кілометрів, яка, може бути застосована майже проти будь-якої цілі в Європі, у Великій Британії, – написав Раян. – Це меседж Європі, не лише щодо її підтримки України, а й про здатність і готовність Росії впливати на політику, пов’язану з обороною та безпекою, далеко за межами України».
Нинішні вибори в Румунії можуть вплинути на підтримку України
Вибори в Румунії мають не лише визначити політику всередині країни, але й можуть вплинути на зовнішню політику, в тому числі, можливо, зменшити нинішню підтримку Бухарестом України в її боротьбі з російськими військами, що вторглися в країну.
Коли відбудуться вибори?
Спершу відбудуться президентські вибори в країні. Нинішній президент, правоцентрист Клаус Йоганніс, завершує свій другий термін і десятиріччя перебування на посаді. На його місце претендують понад десяток кандидатів.
Перший тур відбудеться 24 листопада. Якщо жоден з кандидатів не набере більше від 50 відсотків голосів, два лідери, які наберуть найбільше голосів, зустрінуться на президентських виборах 8 грудня. У проміжку між ними Румунія проведе 1 грудня парламентські вибори.
Що на кону?
За словами Оани Попеску-Замфір, директорки аналітичного центру GlobalFocus, що розташований в Бухаресті, ставки в обох голосуваннях дуже високі.
По-перше, за її словами, «наступного року Румунія зіткнеться з двома важливими реаліями: загрозою подальшої нестабільності і конфліктів в регіоні й у всьому світі, особливо в контексті Білого дому новообраного президента США Дональда Трампа».
А по-друге, «ризики поглиблення економічної та фінансової кризи, враховуючи, що Румунія в даний час має одні з найвищих в ЄС бюджетний дефіцит та рівень інфляції, а вартість товарів продовжує зростати, в той час як державні витрати залишаються високими (значною мірою через збільшений державний апарат)», – сказала Попеску-Замфір в електронному коментарі для Радіо Свободи.
Що хвилює виборців?
Економіка та корупція, здається, очолюють список того, що найбільше турбує більшість виборців.
Виборців турбує вартість життя, інфляція та бюджетний дефіцит, які є одними з найвищих в ЄСОана Попеску-Замфір
«Виборців турбує вартість життя, інфляція та бюджетний дефіцит, які є одними з найвищих в ЄС, – наголошує Попеску-Замфір. – Вони також переймаються «фіскальною передбачуваністю та уникненням потенційно дуже суворих заходів суворої економії».
Останніми роками Румунію вражає висока інфляція. У 2022 році вона становила 13,8 відсотка, а в 2023 році знизилася до 10,4 відсотка, згідно з даними Румунського інституту статистики. У 2024 році цей показник поки що становить трохи більше від 5 відсотків, що є значним зниженням, але все ще одним з найвищих – і принаймні в серпні найвищим – в ЄС.
Корупція, як у державному, так і в приватному секторі, вже давно вразила Румунію. У державному секторі охорони здоров'я, незважаючи на певний прогрес в обмеженні цієї практики, в лікарнях і клініках по всій країні все ще широко поширені звинувачення в хабарництві, щоб потрапити на прийом до лікаря або отримати лікування.
А як зовнішня політика?
Хоча внутрішні проблеми домінують, виборці також стурбовані зовнішньою політикою, а саме триваючою війною Росії проти сусіда Румунії, України, і тим, як цей конфлікт може змінитися зі зміною у Вашингтоні президента США Джо Байдена, який стабільно підтримував Київ, на новообраного президента Дональда Трампа, який припускає, що підтримка може бути зменшена.
«Загроза регіональної нестабільності та війни також є джерелом занепокоєння. Виборців хвилюють позиції кандидатів щодо України, Росії, Трампа, ступінь їхньої євроатлантичної орієнтації», – сказала Попеску-Замфір, додавши, що виборці також зосереджені на «здатності кандидатів у президенти очолити країну в разі ескалації напруженості у відносинах з Росією».
Румунія стала ключовим союзником України, не лише надаючи тренінги та військове обладнання, включаючи систему протиракетної оборони Patriot, але й відіграючи ключову роль у транспортуванні українського зерна та інших сільськогосподарських товарів на світові ринки. Значною мірою проукраїнська позиція Бухареста належить чинному президенту Йоханнісу.
Для НАТО Румунія є ключовим союзником на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, де він будує свою найбільшу військову базу. Незважаючи на відсутність «виконавчої ролі», президент Румунії має значні повноваження щодо ухвалення рішень, в тому числі з питань національної безпеки і зовнішньої політики.
Обраний на п'ятирічний термін, президент також може відхиляти партійні кандидатури на посаду прем'єр-міністра та урядові кандидатури на суддівські посади.
Як вибори можуть вплинути на підтримку України?
Очевидно, що Україна не має ресурсів, щоб повернути всі втрачені територіїМірча Джоане
Натяки на те, що новий президент може не бути таким послідовним прихильником України, можна було почути під час тригодинних телевізійних президентських дебатів 18 листопада, коли майже всі кандидати заявили, що Україні доведеться поступитися територією президенту Росії Володимиру Путіну, щоб покласти край конфлікту – позиція, яку Трамп назвав єдиним шляхом до миру.
«Очевидно, що Україна не має ресурсів, щоб повернути всі втрачені території. Крим майже неможливо повернути, а Донбас вже русифікований», – сказав Мірча Джоане, колишній заступник генерального секретаря НАТО, який балотується як самовисуванець. Джоане також стверджує, що Україна повинна зберегти свій суверенітет і західну орієнтацію, якщо вона відмовиться від землі.
Якщо Україна поступиться територією, Путін не зупиниться. Ми повинні допомогти УкраїніЕлена Ласконі
Елена Ласконі з правоцентристського Союзу «Рятуйте Румунію» була єдиною кандидаткою у президенти, яка виступила проти ідеї відмови України від землі, заявивши, що це заохотить російського президента Володимира Путіна.
«Якщо Україна поступиться територією, Путін не зупиниться, – наголосила вона. – Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну».
Джордж Сіміон, лідер ультраправого, ультранаціоналістичного Альянсу за єдність румунів (AUR), заявив, що в разі обрання, він скаже Трампу, що настав час для миру, але він повинен розглянути можливість вступу України до НАТО.
З п'яти найсерйозніших претендентів Ласконі найбільш оптимістично налаштована щодо НАТО, закликаючи до більшої присутності військового альянсу в Румунії.
Інша крайність – Сіміон, якого деякі суперники критикують як проросійського і антиєвропейського, який запропонував, щоб Румунія залишалася в НАТО, але була «нейтральною».
Хто має шанси на перемогу?
Помітно, що на президентських дебатах були відсутні прем'єр-міністр Румунії та лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, а також колишній правоцентристський прем'єр-міністр Ніколає Чуке, який очолює румунський Сенат і був частиною правлячої коаліції з партією Чолаку.
Відсутність Чолаку пояснюється його відносною впевненістю в собі напередодні голосування. Опитування показують, що він лідирує в першій п'ятірці з 14 кандидатів у президенти. І це незважаючи на те, що Чолаку зіткнувся зі звинуваченнями у брехні про зв'язки з шахрайською компанією з нерухомості, що навіть спричинило заклики до його відставки.
У можливому другому турі голосування Чолаку може зіткнутися з Сіміоном, що, на думку Попеску-Замфір, є найбільш вигідним для соціал-демократів.
«Соціал-демократи розраховують прокласти шлях до другого туру для Сіміона, а не для когось іншого, сподіваючись, що люди прийдуть на виборчі дільниці, щоб виступити проти перемоги лідера ультраправої AUR», – сказала Попеску-Замфір.
Попеску Замфір зазначила, що для багатьох румунів перемога Сіміона буде «гарантованим поворотом до стилю правління та ідеології прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: антизахідного, проросійського, автократичного, соціально-консервативного, що звужує простір для громадянських прав і свобод».
Очікується, що Соціал-демократична партія Чолаку випередить інші партії на парламентських виборах 1 грудня і, ймовірно, матиме першість у формуванні нового кабінету, зазначає політологиня Вероніка Ангел у мережі X.
Незалежно від результату, «Румунія в основному прагне до політичної спадкоємності, затягування поясів у фіскальному та економічному плані, щоб виправити дефіцит та інфляцію», – зазначила Попеску Замфір.
Водночас, за словами політологині, Бухарест «шукатиме співпраці з адміністрацією Трампа, зберігаючи при цьому курс на підтримку України, наскільки це можливо».
Форум